Inferior), твердої мозкової оболони

задньої черепної ямки (а. meningeaposterior). Кінцеві гілкі

Поверхнева скронева артерія,

а. temporalis superficialis, є однією

з кінцевих гілок зовнішньої сонної

артерії. Вона йде вгору спочатку у

товщі привушної залози, потім під

фасцією і шкірою. Поверхнева скро-

нева артерія ділиться на лобову гіл-

ку, r. frontalis і тім'яну, г. parietalis.

Ці гілки забезпечують кров'ю шкі-

ру, м'язи і фасції відповідних діля-

нок. Крім того, поверхнева скроне-

ва артерія постачає кров привушній

залозі (r. parotidei), шкірі та м'язам

обличчя, до яких прямує поперечна

артерія лиця, а. transversa faciei,

вушній раковині й зовнішньому

слуховому ходу, виличній кістці та

скроневому м'язу.

Верхньощелепна артерія, а.

maxillaris, є другою, більшою кін-

цевою гілкою зовнішньої сонної

артерії. Вона проходить медіально

від гілки нижньої щелепи. Від міс-

ця свого початку артерія йде вго-

ру і вперед, проходить спочатку у

підскроневу, а потім — у крилопід-

небінну ямку, де розгалужується

на свої кінцеві гілки. Стовбур вер-

хньощелепної артерії поділяють на

З відділи: перший розташований

позаду шийки нижньої щелепи,

другий — в підскроневій ямці і

третій — в крилопіднебінній ямці.

Артерія віддає численні гілки, від-

повідно трьом її відділам.

Від першого відділу верхньоще-

лепної артерії (на рівні шийки ниж-

ньої щелепи) відходять такі гілки:

• а. alveolaris inferior, HUDfCWfl КО ~

міркова артерія, проходить у ка-

налі нижньої щелепи, постачає

кров нижнім зубам, яснам, а її

кінцева гілка (а. mentalis) вихо-

дить через підборідний отвір до

м'язів і шкіри підборіддя і ниж-

ньої губи;

• а. auricularis profunda, глибока

вушна артерія, постачає кров

скронево-нижньощелепному

суглобу, зовнішньому слухово-

му ходу і барабанній перетинці;

• а. meningea media, середня обо-

лонна артерія, входить у порож-

нину черепа через остистий от-

вір і розгалужується у твердій

мозковій оболоні середньої че-

репної ямки; це найбільша ар-

терія твердої мозкової оболони,

від неї відходить також верхня

барабанна артерія, а. tympanica

superior;

• а. tympanica anterior, перед-

ня барабанна артерія, через

кам'янисто-барабанну щілину

скроневої кістки проходить до

слизової оболонки барабанної

порожнини.

Від другого відділу верхньоще-

лепної артерії (в підскроневій ямці)

відходять:

• а. alveolaris superior posterior,

задня верхня коміркова артерія,

її гілки проходять через одной-

менні отвори горба верхньої

щелепи до великих кутніх зубів

і слизової оболонки верхньоще-

лепної пазухи;

• м'язові гілки до жувальних м'язі в

і щічного м'яза.

Від третього відділу верхньоще-

лепної артерії (в крило-піднебінній

ямці) відходять 3 кінцеві гілки:_ • а. infraorbitalis, підочноямкова

артерія, проходить в очну ямку

через нижню очноямкову щіли-

ну, йде по sulcus і canalis infraorbitalis

і через canalis infraorbitalis

виходить на лице, де роз-

галужується в шкірі і м'язах вер-

хньої губи, щоки, носа і нижньої

повіки, анастомозуючи з гілками

лицевої артерії; в підочноям-

ковому каналі від неї відходять

передні коміркові артерії (аа. аі-

veolares superiores anteriores)

до верхніх зубів і ясен;

• а. sphenopalatina, клино-під-

• небінна артерія, проникає у по-

рожнину носа через одноймен-

ний отвір і постачає кров сли-

зовій оболонці;

• а. palatina descendens, низхідна

піднебінна артерія, проходить

вниз через великий піднебінний

канал і постачає кров'ю тверде та

м'яке піднебіння; від неї відхо-

дить також артерія крилоподіб-

ного каналу (а. canalis pterygoidei)

до верхньої частини глотки і

слухової труби.

ВНУТРІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ, А. CAROTIS INTERNA

Топографія. Внутрішня сонна

артерія починається від загальної

сонної. Спочатку вона лежить ла-

терально від зовнішньої сонної ар-

терії, потім йде медіально від неї

і розташовується попереду попе-

речних відростків шийних хребців,

збоку від глотки. Потім артерія

проходить у порожнину черепа че-

рез сонний канал вискової кістки,

прямуючи в ньому спочатку вгору,

а потім — вперед і медіально. Вий-

шовши з каналу, вона лягає в sulcus

caroticus клиноподібної кістки і

проникає у печеристу пазуху. Тут

внутрішня сонна артерія утворює

S-подібний згин (сифон), а потім

виходить з пазухи, проникає через

тверду мозкову оболонку і розгалу-

жується на кінцеві гілки (рис. 90).

Поділ на частини. В залежності

від розташування внутрівіня сонна

артерія має такі частини:

1) pars cervicalis, шийна час-

тина, тягнеться від початку до вхо-

ду у сонний канал. Ця частина гілок

не дає;

2) pars petrosa, кам'яниста

частина, проходить у сонному ка-

налі і віддає тонкі гілочки у бара-

банну порожнину;

3) pars cavernosa, печериста

частина, лежить у sinus cavernosus,

тут артерія омивається кров'ю

та вкрита ендотелієм ззовні;

4) pars cerebralis, мозкова час-

тина, представляє собою кінцевий

відділ, який розгалужується на гілки.

Очна артерія, а. ophthalmica,

потрапляє в очну ямку через зоро-

вий канал і розташовується спочат-

ку під зоровим нервом, а потім над

ним (рис. 91). В очній ямці артерія

дає такі гілки:

• а. centralis retinae, центральна

артерія сітківки, проходить у

товщі зорового нерва. По нерву

вона прямує до сітківки, входя-

чи в очне яблуко в ділянці диска

зорового нерва. Її розгалуження

у сітківці можна розглянути за

допомогою офтальмоскопа. Ар-

терії сітківки зазнають змін при

багатьох захворюваннях (гіпер-

тонія, діабет та ін.), тому їх до-

слідження має важливе діагнос-

тичне значення;

• аа. ciliares posteriores, задні

війкові артерії, поділяються на

короткі та довгі. Вони йдуть уз-

довж зорового нерва і, проходя-

чи через склеру, розгалужують-

ся у судинній оболонці очного

яблука;

• аа. ciliares anteriores, передні

війкові артерії, входять у очне

яблуко в його передніх відділах

і забезпечують кров'ю склеру та

кон'юнктиву;

• а. lacrimalis, сльозова артерія,

йде в латеральний бік до слізної

залози; її кінцевими гілками є

бічні повікові артерії (аа. раїре-

brales laterales);

• аа. ethmoidales (anteriores et

posteriores), передні та задні

решітчасті артерії, проходять

через відповідні отвори до слизо-

вої оболонки комірок решітчас-

тої кістки і носової порожнини;

від передньої решітчастої артерії

відходить передня оболонна гілка

(r. meningeus anterior);

• а. supraorbitalis, надочноямкова

артерія, виходить через однойменну вирізку (або отвір) в ді-

лянку лоба, де і розгалужується;

• а. supratrochlearis, надблокова

артерія, виходить з очної ямки

через лобову вирізку і розгалу-

жується в м'язах і шкірі лоба.

Крім того, очна артерія дає гілки

до м'язів очного яблука, до верхньої

та нижньої повік (aa.palpebrales

mediales), до носа (а. dorsalis nasi).

Остання анастомозує з а. angularis

із лицевої артерії.

Передня мозкова артерія, а. сег-

ebri anterior, від місця свого почат-

ку йде медіально, потім завертає

назад і проходить над мозолистим

тілом по медіальній поверхні пів-

куль (рис. 92). Права та ліва перед-

ні мозкові артерії на основі мозку

з'єднані коротким анастомозом

(а. communicans anterior, передня

сполучна артерія).

Середня мозкова артерія, а. се-

rebri media, є найбільшою гілкою

внутрішньої сонної артерії. Вона

розгалужується у латеральній бо-

розні півкулі, даючи численні зви-

висті гілки.

Задня сполучна артерія, r. сот-

municans posterior, йде від внут-

рішньої сонної назад і з'єднується

із задньою мозковою артерією із

системи основної артерії (а. basilaris)

(рис. 92).

Передня артерія судинного

сплетіння, а. choroidea anterior,

відходить від внутрішньої сонної

артерії і по ходу зорового трак-

ту йде назад в ділянку латераль-

ної борозни півкулі, де проникає

у нижній ріг бічного шлуночка й

утворює судинні сплетення бічно-

го та третього шлуночків (plexus

choroideus).

ПІДКЛЮЧИЧНА АРТЕРІЯ, А. SUBCLAVIA

Топографія. Права підключич-

на артерія починається від плечо-

головного стовбура, ліва — від дуги

аорти. Ліва дещо довша від правої

(ліва — 10 см, права — 7 см). Утво-

рюючи дугу, опуклу вгору, артерія

огинає купол плеври і через арег-

tura thoracis superior виходить на

піию, де лежить позаду однойменної

вени, латерально від трахеї і страво-

ходу. Потім підключична артерія

йде у міждрабинчастому просторі,

лягаючи на перше ребро. Вийшов-

ши із простору, вона безпосередньо

продовжується у пахвову артерію,

межею між ними є зовнішній край

першого ребра (рис. 93).

Поділ на частини. На всьо-

му протязі в підключичній артерії

виділяють три частини: 1) до вхо-

ду у міждрабинчастий простір,

2) в міждрабинчастому просторі і

3) після виходу із простору.

Гілки підключичної артерії. Від

першого відділу підключичної ар-

терії відходять такі гілки: хребтова

артерія, внутрішня грудна артерія і

щито-шийний стовбур. Хребтова артерія,

а. vertebralis

Хребтова артерія, а. vertebralis,

є найбільшою гілкою підклю-

чичної артерії.

Топографія. Артерія відходить

від верхньої поверхні підключичної

артерії на рівні VII шийного хреб-

ця, піднімається вгору, входить у

поперечний отвір VI шийного хреб-

ця і далі лежить у каналі, який ут-

ворений отворами у поперечних

відростках шийних хребців. Поряд

з артерією лежить хребтова вена.

Вийшовши з поперечного отвору

1-го шийного хребця, артерія ля-

гає у його sulcus а. vertebralis і

утворює згин (сифон). Потім вона

проходить через задню атланто-

потиличну мембрану і проникає у

порожнину черепа через великий

потиличний отвір. На межі між

мостом і довгастим мозком права та

ліва хребтові артерії з'єднуються по

середній лінії і утворюють велику

основну артерію, а. basilaris.

Поділ на частини. На всьому

протязі у хребтовій артерії виділя-

ють такі чотири частини:

• pars prevertebralis, передхребто-

ва частина, тягнеться від почат-

ку артерії до її входу у попереч-

ний отвір VI шийного хребця.

В цьому відділі нерідко утворю-

ються склеротичні бляшки, які

призводять до порушення кро-

вопостачання головного мозку;

• pars transversaria, поперечна

частина, розташовується у по-

перечних отворах VI-II шийних

хребців. Тут артерія може стис-

катися кістковими розростання-

ми хребців;

• pars atlantica, атлантова час-

тина, проходить через попереч-

ний отвір і борозну атланта. Тут

артерія утворює згини і оточена

підпотиличним венозним спле-

тенням;

• pars intracranialis, внутрішньо-

черепна частина, розташована у

порожнині черепа.

Гілки хребтової артерії:

• rr. spinales, спинномозкові гілки,

відходять у ділянці шиї, через

міжхребцеві отвори проникають

у хребтовий канал і постачають

кров'ю спинний мозок;

• rr. musculares, м'язові гілки,

йдуть до глибоких м'язів шиї;

• а. spinalis anterior, передня спин-

номозкова артерія, відходить у

порожнині черепа. Права та ліва

артерії йдуть медіально, а потім

по середній лінії з'єднуються в

один стовбур, який спускається

по передній серединній щілині

спинного мозку;

• а. spinalis posterior, задня спин-

номозкова артерія, парна, спус-

кається по задній поверхні дов-

гастого і потім — по задньо-біч-

ній борозні спинного мозку.

Спинномозкові артерії (усьо-

го три — дві задні та одна передня)

проходять уздовж спинного мозку

й анастомозують з rr. spinales, які

відходять від хребтових, міжребро-

вих та поперекових артерій, тому їх

стовбури не стають тонкими і вони

існують на всьому протязі спинного

мозку;

• а. сегеЬеШ inferior posterior, за-

дня нижня мозочкова артерія,

йде до нижньої поверхні мозочка

Основна артерія, а. basilaris,

утворюється внаслідок з'єднання

правої і лівої хребтових артерій на

рівні заднього краю моста. Вона ле-

жить у sulcus basilaris посередині

моста. Біля його переднього краю

вона ділиться на дві свої кінцеві гіл-

ки — задні мозкові артерії, аа. сег-

ebri posteriores. Основна артерія

віддає такі гілки:

• а. inferior anterior cerebelli, пе-

редня нижня мозочкова артерія,

йде до нижньої поверхні мозочка;

• а. superior cerebelli, верхня мо-

зочкова артерія, більша від по-

передньої, йде до верхньої по-

верхні мозочка (див. Рис. 92).

• численні гілки до моста (аа. роп-

tis), середнього мозку (аа. mesencephalicae)

і лабіринту внут-

рішнього вуха (а. labyrinthi).

Остання йде через внутрішній

слуховий хід по ходу присінко-

во-завиткового нерва (VIII);

• а. cerebri posterior, задня моз-

кова артерія, йде назад, огинає

ніжку мозку і розгалужується

на нижній поверхні півкулі в ді-

лянці скроневої та потиличної

часток.