Venosus Arantii, яка з'єднується з

нижньою порожнистою веною. Таким чином, артеріальна кров через

це з'єднання потрапляє безпосе-

редньо в нижню порожнисту вену.

Та частина артеріальної крові, яка

проходить через печінку, по печін-

кових венах теж потрапляє в ниж-

ню порожнисту вену. Остання несе

венозну кров від нижніх кінцівок

і нижньої частини тулуба. Отже,

вище впадіння аранцієвої протоки

і печінкових вен у нижній порож-

нистій вені кров буде змішаною.

Лише печінка плода отримує

чисто артеріальну кров, однак і до

неї підмішується невелика кіль-

кість венозної крові із системи

слабо розвинутої ворітної вени. Це

пов'язано з тим, що печінка плода

досить сильно розвинута і виконує

кровотворну функцію.

Циркуляція крові у серці пло-

да. Нижня порожниста вена, яка

несе змішану кров, впадає в праве

передсердя. Крім неї сюди впадає і

верхня порожниста вена, яка зби-

рає венозну кров з верхніх кінцівок,

голови, шиї і грудної стінки. За-

вдяки тому, що нижня порожниста

вена має добре розвинуту заслінку

(valvula v. cavae inferioris), потік

крові з нижньої порожнистої вени

прямує до широкого овального

отвору, через який потрапляє в ліве

передсердя.

Потік венозної крові з верхньої

порожнистої вени проходить через

передсердно-шлуночковий отвір і

потрапляє в правий шлуночок, а

потім - в легеневий стовбур.

Таким чином, завдяки наяв-

ності євстахієвої заслінки, високого

тиску крові й особливостей впадін-

ня у передсердя порожнистих вен,

у правому передсерді не відбува-

ється значного змішування крові,

яка надходить сюди з верхньої та

нижньої порожнистих вен. Змі-

шуванню крові двох порожнистих

вен перешкоджає також міжвенний

горбок (tuberculum intervenosum)

Роль боталової протоки. Внас-

лідок того, що легені у плода стис-

нені і не функціонують, в легеневі

артерії (вони слабо розвинуті)

надходить незначна частина крові.

Тому більша частина венозної крові,

яка надходить з правого шлуночка

в легеневий стовбур, відводиться

в аорту через широку артеріальну

(боталову) протоку. Остання являє

собою анастомоз між біфуркацією

легеневого стовбура і ввігнутою час тиною (перешийком) дуги аорти. -

Кровоносні судини малого кола кровообігу

Мале (легеневе) коло кро-

вообігу забезпечує циркуляцію

крові через легені, де відбувається

насичення її киснем. Воно почи-

нається з правого шлуночка леге-

невим стовбуром і закінчується в

лівому передсерді чотирма леге-

невими венами1.

ЛЕГЕНЕВИЙ СТОВБУР, TRUNCUS PULMONALIS

Легеневий стовбур несе веноз-

ну кров у легені. Він виходить із

правого шлуночка (має довжину

5-6 см, діаметр 3,5 см), йде косо

вгору і вліво, розташовуючись спо

чатку спереду і зліва від аорти, а

потім — під її дугою, де ділиться

під тупим кутом (bifurcatio trunci

pulmonalis) на праву і ліву легеневі

артерії.

Від місця поділу легеневого

стовбура, або початку лівої легене

вої артерії, в напрямку до нижньої

поверхні дуги аорти тягнеться ар-

теріальна зв'язка, lig. arteriosum,

(довж. 6-8 мм, товщ. З мм), яка яв-

ляє собою зарослу артеріальну (бо

толову) протоку, ductus arteriosus

(Botalli)2. По ній в ембріональному

періоді кров з легеневого стовбура

направляється в аорту.

Права легенева артерія, а. pulmonalis

dextra, дещо довша і шир-

ша від лівої (довж. 4-5 см, діам. 2,0-

2,5 см). Вона йде горизонтально

позаду висхідної аорти і верхньої

порожнистої вени, з якою зроста-

ється, входить до складу кореня ле-

гені, де лежить попереду (і нижче)

головного бронха, але вище леге-

невих вен. У воротах легені відбу-

вається її поділ на гілки, які входять

у легеню.

Ліва легенева артерія, а. pulmonalis

sistra, коротша і вужча

від правої (довж. 3,0-3,5 см, діам.

2,0 см). Вона проходить під дугою

аорти косо вгору і вліво, огинає

зверху лівий бронх і розміщується

попереду нього. Підходячи до во-

ріт легені, артерія ділиться на свої

гілки.

Внутрішньоорганні

розгалуження

Поділ як правої, так і лівої ле-

геневих артерій не зовсім відпові-

дає розгалуженню бронхів. Від

основного стовбура легеневої ар-

терії відходять гілки, які супро-

воджують часткові і сегментарні

бронхи. Усередині сегментів від-

бувається послідовне і швидке

розгалуження артерій на дрібні

судини, аж до часточкових, кін-

цеві гілки яких утворюють широ-

кі капіляри, що оплітають густою

сіткою альвеоли. Капіляри фор-

мують венули і вени, які виносять

артеріальну кров з легень. Вени

не супроводжують бронхи, а роз-

ташовуються між ацинусами, час-

точками, сегментами і частками

легені.

ЛЕГЕНЕВІ ВЕНИ

З кожної легені виходять дві

короткі (довж. близько 1,5 см), але

широкі легеневі вени. В ділянці

воріт легеневі вени розташовують-

ся у найнижчому відділі кореня

легені.

З правої легені виходять дві

вени:

• v. pulmonalis dextra superior,

права верхня легенева вена, ви-

носить кров з верхньої та серед-

ньої часток легені;

• V. pulmonalis dextra inferior,

права нижня легенева вена, ви-

носить кров з нижньої частки.

Обидві вени, проходячи у ко-

рені правої легені, розташовуються

нижче від легеневої артерії і маютьмайже горизонтальний напрямок.

Пройшовши через перикард, вони

відкриваються у ліве передсердя

двома отворами, які розташовані на

його задній стінці.

З лівої легені також виходять

дві вени:

• v. pulmonalis sinistra superior,

ліва верхня легенева вена, вино-

сить кров з верхньої частки ле-

гені;

• v. pulmonalis sinistra inferior,

ліва нижня легенева вена, ви-

носить кров з нижньої частки

легені.

Обидві вени в корені лівої ле-

гені залягають нижче від легеневої

артерії і нижче (але спереду) лівого

бронха. Ліві легеневі вени дещо ко-

ротші від правих. Прямуючи майже

горизонтально зліва направо, вони

проходять через перикард і відкри-

ваються двома отворами у ліве пе-

редсердя.

КРОВОНОСНІ СУДИНИ

ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Велике (або тілесне) коло кро-

вообігу починається з лівого шлу-

АОРТА, AORTA

Аорта, aorta — є головною і

найбільшою (діам. біля початку

2,5-3,0 см) артеріальною судиною.

Вона виходить із лівого шлуночка

і ділиться на висхідну частину, дугу

аорти і низхідну частину (рис. 88).

Висхідна частина аорти, pars

ascendens aortae (довж. 6 см), йде

спочатку косо вгору і вправо, роз-

ташовуючись позаду легеневого

стовбура і зліва від верхньої порож-

нистої вени. Потім висхідна части-

на аорти підіймається вертикально

вгору до місця з'єднання другого

правого ребрового хряща з груд-

ниною, де переходить у дугу аорти.

На початку є розширення, цибулина

аорти, bulbus aortae, яка відпові-

дає розташуванню півмісяцевих за-

слінок клапана аорти. В цьому місці

з правої і лівої пазух аорти почина-

ються вінцеві артерії.

Дуга аорти, arcus aortae, про-

ходить позаду ручки груднини. Тут

аорта різко змінює свій напрямок,

утворює круту дугу, повертаючи

назад і вліво. Опукла частина дуги

обернена вгору, увігнута — вниз.

Від увігнутої частини дуги відхо-

дить lig. arteriosum.

Перекидаючись через лівий го-

ловний бронх, аорта прямує у заднє

середостіння, де на рівні IV грудно-

го хребця продовжується у низхід-

ну частину. У цьому місці є ледь по-

мітне звуження, перешийок аорти,