Облік і аналіз нещасних випадків

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникненню проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами. Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають до Ради міністрів Автоном­ної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рік — до 31 січня наступ­ного за звітним року.

Питання для семінарських занять.

1. Що визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру?

12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності

12.1. Управління як категорія людського розвитку

Управління є методом здійснення керівництва економічни­ми і соціальними ресурсами для розвитку адміністративних структур на об'єктовому, місцевому, регіональному та держав­ному рівнях. Механізми управління соціоекосистемами реалізуються урядовими, бізнесовими та громадськими структура­ми. Найбільшу роль в управлінні відіграють органи влади. Про­грамою розвитку ООН [11] введено поняття "належне управлі­ння", яке вирішує питання про розміщення ресурсів та управ­ління ресурсами для розв'язання колективних проблем і харак­теризується широкою участю людей в управлінні, прозорістю, звітністю, верховенством закону, продуктивністю та рівними правами. Належне управління забезпечує необхідні умови для людського розвитку — стабільність, безпеку та сприятливий підприємницький клімат. Розвиток підприємницької діяльності, який супроводжується економічним зростанням, новими інвес­тиціями, створенням робочих місць гальмується без належного управління. Взаємозв'язок між людським розвитком і управ­лінням демонструє практика багатьох країн, зокрема, колишнього СРСР, де значні кошти вкладалися у сільське господарство, промисловість, перш за все важку та оборонну. Така бюджетна політика не дозволила підвищити добробут населення. У 70-х роках СРСР вкладав великі кошти, але адекватних позитивних результатів не отримав. Залишковий принцип фінансування виробництва товарів і продуктів повсякденного вжитку призвів до черг; заощадження на очисних спорудах, інших природозахисних заходах, на інвестуванні охорони праці та безпеки життєдіяльності людини — до деградації природного довкілля, професійних захворювань, високого виробничого та побутового травматизму і смертності. Некваліфікована інвестиційна політики тодішнього керівництва негативно відбилася на якості життя переважної більшості населення і в певній мірі стала причиною занепаду і розпаду колись могутньої держави. Наукові дослідження багатьох країн довели, що низька ефективність інвестицій та повільний людський розвиток як правило пов'язані :І неефективним управлінням. Лише активна участь громадськості у процесі управління дозволяє досягти суттєвих позитивних змін — максимальної ефективності та результативності національного виробництва, споживання та інвестиційної пол­ітики, тобто тих показників, що визначають людський розви­ток.

Підвищення рівня життя на основі економічного зростання країни залежить від ступеню залучення усіх верств суспіль­ства, у тому числі первинних, нижчих його класів, до процесу розробки пропозицій, створення дієвого механізму їх реалізації з тим, щоб якомога більше талановитих людей брали учать у прийнятті рішень. Проявом ефективності рішень є підйом інве­стицій, виробництва та споживання. Центральна влада не по­винна розробляти рішення самостійно. Тільки партнерство на усіх рівнях урядування, громадянського суспільства і вироб­ництва за умов верховенства закону може привести до успіху. Україна має високий рівень освіти населення. Але одночасно їй бракує його волі, активності; традицій, досвіду, бажання брати безпосередню участь у розбудові демократичного національно­го суспільства, забезпеченні його безпечного існування і роз­витку.