- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
10 –6 10 –3 Імовірність
Рис. 7.2. Діаграма "імовірність — наслідки" для негативного чинника "опромінення”
При нормальній експлуатації опромінення 0,04 Зв. допускається з імовірністю Рд = 10~3. Така доза в дуже рідких випадках, з частотою не більш 103 приводить до фатальних наслідків. Таким чином, загальний припустимий ризик встановлюється нормативним документом на рівні не більше 10 6. Для порівняння в таблиці 7.1 приведені дані по найбільших ризиках на території України в останні роки від інших небезпечних чинників. Більш докладні дані можна знайти в роботі професора А.Б. Качинського [29].
Таблиця 7.1. Найбільші ризики в Україні від різних небезпечних чинників
Роки |
|
Фоновий ризик смертності |
| |||||
|
Чисельність населення |
Від усіх причин |
На транспорті |
Випадкові отруєння |
Суїциди |
Потоплення |
Вбивства |
На виробництві |
1998 |
50048069 |
1,40*10-3 69912 |
1,40*10'4 6996 |
2,51*10-4 12585 |
2,97*10'4 14860 |
І,оз*ю-4 4523 |
1,22*10-4 6109 |
3,01*10'5 1504 |
1999 |
49653500 |
1,43*10-3 71239 |
1.34ПО-4 6674 |
2.60ПО-4 12901 |
2,91*10-4 14452 |
1,05*10-4 5192 |
1,26*10-4 6260 |
2,66*10 5 1321 |
Отже, лінія прийнятності, як це випливає з аналізу діаграми, відбиває сформоване в даний час у суспільстві поняття припустимого ризику, на основі частот природних і техногенних подій.
Дещо забігаючи вперед, приведемо формулу для обчислення величини ризику аварії на АЕС. Ризик Нті в результаті аварії виду і, викликаної подією виду т (наприклад, розривом трубопроводу з теплоносієм першого контуру), стосовно до реакторної установки може бути спрощено представлений співвідношенням:
Rm,i =Fm,i*D(m,i), (7.3)
де:
Rт і — середня щорічна кількість (частота) аварій виду і, що мали
місце на реакторі через те, що відбулася подія виду т;
Сті — активність радіоактивних матеріалів, Бк, що вийшли в
атмосферу з захисної оболонки реактора під час аварії виду і,
ініційованої подією виду т;
D — небезпека, що виникає в результаті витоку радіоактивних продуктів в атмосферу, що залежить від ряду інших параметрів навколишнього середовища, таких, як атмосферні умови, коефіцієнти переносу радіоактивних продуктів, розподілу щільності населення і т.д.
Визначення величин Рті, £), Сті, і, у підсумку, величини, Е і складає основну задачу ІАБ.
Якщо ризик R > 1 • 10 ~3, то відповідно до рекомендацій Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ), необхідно вживати заходи по забезпеченню безпеки.
Законодавство багатьох країн, їх нормативно-правова база щодо експлуатації атомних станцій встановлюють значення частот подій з летальним результатом у межах 1-Ю-5—1-Ю-6 подій у рік на один реактор. Відповідно до норм радіаційної безпеки України [44] при визначенні величини ризику оперують такими поняттями як залишковий ризик, прийнятний ризик і верхня межа індивідуального ризику. Рівень залишкового ризику приймається на рівні 1 • 10~6 за рік, величина прийнятного ризику для персоналу приймається на рівні 1 • 10 4 за рік, а для населення — 1 • 10 5 за рік, верхня межа індивідуального ризику для опромінення осіб з персоналу приймається на рівні
1 • 10 3 за рік, а для населення — 5 • 10 5 за рік.
Економічний збиток не нормується законодавством, оскільки цілком зрозуміле бажання звести його до мінімуму. Іноді, для оцінки ефективності коригуючих заходів, застосовується вартісна оцінка витрат у розрахунку на ризик збільшення викиду радіоактивних речовин.