- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.5.1.3. Розуміння випадкового.
Успіхи в розумінні випадкових процесів дозволили провести визначену переоцінку співвідношення динамічних та статистичних законів. Виявилося, що закони класичної механіки, а це динамічні закони, є граничним випадком імовірнісних процесів, характерних для великого числа часток (макротіла складаються з великого числа часток). Так було знайдено зв'язок між мікро-та макроявищами у фізиці.
Якщо звернутися до складних систем, у тому числі до біологічних та соціальних явищ, то з'ясовується, що наближення до динамічного типу поводження об'єктів досягається з появою так званих параметрів порядку. Складні системи виступають як хаос, у якому завжди є упорядкованість. Чім ґрунтовніші параметри порядку та чим менше їхнє число, тим однозначніше поводження об'єктів. Образно, якщо протоптана широка дорога до водопою, то саме по ній йдуть напитися. Порівняємо як ілюстрацію до сказаного сучасне американське та російське суспільства. Товарно-грошовий механізм — вагомий параметр американського суспільства, аналога якому немає в російському суспільстві. Управляти американським суспільством легше, ніж російським. З іншого боку, у рамках існуючих параметрів порядку і американець, і росіянин поводяться неоднозначним чином. Людина — свідома та творча істота, яка використовує у своїх цілях як випадковість, так і необхідність. Часом людина прагне виключення випадків (наприклад, в автоматичних системах управління небезпечними для життя людей виробництвами); в інших ситуаціях людина нарощує поле можливостей та випадків, тому що вони відкривають дорогу творчості (наприклад, в освіті).
Відзначимо, що в повсякденних уявленнях випадкове часто розуміють як несуттєве, небажане, побічне явище. На жаль, у філософській літературі [36] донедавна13, необхідність часом нагороджують відтінком суттєвого, а випадкове фігурує як несуттєве. Але випадковість суттєва в не меншому ступені, чим необхідність. І необхідність, і випадковість можуть бути як істотними, так і несуттєвими. Нарешті, і необхідність, і випадковість мають закономірний характер. Як явища і необхідні, і випадкові події описуються законами, але і самі закони підкоряються логіці необхідності та випадковості. Закони, адже, є щось інше, а не просто набір параметрів порядку.
Звичайно, детерміністичні та стохастичні закони різні по своїй природі. Але щодо розрахунків безпеки складної системи, наприклад, АЕС критерієм може служити результат. Результат детерміністичного аналізу, наприклад, з використанням розрахункового коду "Ке1ар-5" також сильно залежить від прийнятої розрахункової моделі. Невизначеності розрахунків дуже істотні, а в підсумку, результат не однозначний. У розрахунках ІАБ використовуються статистичні дані по відмовах устаткування систем АЕС, що отримані з досвіду експлуатації, і можна домогтися значно менших невизначеностей. Тому, цілком логічно для обґрунтувань безпеки використання методології розрахунків ІАБ.
Новизна та особливості філософських принципів ІАБ у відношенні "Розуміння випадкового" полягає в тому, що ми зобов'язані вірити стохастичним розрахункам так само, як і детерміністичним. Якщо ми виконуємо розрахунок 2 + 3 = 5, ми можемо перевірити результат за допомогою простого досвіду — перерахуванням предметів. У випадку детерміністичних розрахунків безпеки АЕС це, звичайно, складніше, але життєвий досвід про стого прикладу та непогрішні формули переконують у їхній правильності. У випадку стохастичних вихідних даних та результатів розрахунків ІАБ, ми також виходимо з досвіду, але більш складного — досвіду експлуатації устаткування протягом ряду років. З цієї причини у ІАБ поняття випадкового виступає як закріплене та захищене юридичним законом [44,48]. Так, усіх фахівців стосується положення основних законів по ядерній безпеці значення імовірності руйнування РУ: Р < 10 5. Закони України [5,7,49] не тільки вводять поняття ризику, але й вимагають управління ризиком ПНО. Аналогічна вимога нормативних документів по виконанню ІАБ ставить "Розуміння випадкового" на якісно нову ступінь.
Важливо зрозуміти, що частини цілого впливають один на одного, інакше кажучи, вони мають внутрішню активність, тобто здатність виходити зовні цілого. У результаті такого взаємовпливу відбуваються самі різні зміни, виникає нове. Усе у світі знаходиться в стані зміні. Механізм взаємовпливу та активності у фізичних явищ інший, ніж у біологічних, а в останніх — інший, ніж у соціальних процесах.