- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.6. Класифікація ризиків
У зв'язку з наявністю в літературі різних визначень та трактувань ризику та пов'язаних з ним понять, розглянемо можливу класифікацію ризиків (рис.7.6). Зазначмо, що іноді за визначення ризику приймають одну з ознак класифікації. Схема рис. 7.5 являє собою систематизацію даних, викладених у різних джерелах. Розглянемо важливі ознаки класифікації більш докладно.
Класифікація по виду джерела ризику:
Внутрішній ризик (пов'язаний з функціонуванням підприємства),
Зовнішній ризик (пов'язаний із функціонуванням підприємства),
Зовнішній ризик (пов'язаний із зовнішнім середовищем і не залежить від функціонування підприємства),
Людський чинник (ризик, пов'язаний з помилками людини).
Для ПНО (АЕС) ці ознаки класифікації — це розподіл вихідних подій (ВП) на внутрішні та зовнішні. Внутрішні ВП — це відмови устаткування або порушення роботи устаткування в результаті помилок персоналу чи інших причин. Зовнішні впливи (які часто називаються зовнішніми подіями) — це події, що створюють екстремальні явища в навколишньому середовищі, загальні для ряду технічних систем (землетрусу, повені, сильний вітер, карстові провали, падіння літаків та т. інш.). Внутрішні впливи включають внутрішні затоплення, пожежі та предмети, що летять тощо.
Утрата зв'язку із зовнішньою енергосистемою (повна чи часткова) іноді відноситься до зовнішніх впливів, але звичайно рекомендується розглядати її як внутрішню ВП. Тут повинні враховуватися і такі порушення електропостачання як надмірні коливання напруги чи частоти.
Установлені вихідні події звичайно розташовуються один по одному, наприклад, для АЕС:
Перелік аварій із утратою теплоносія (течі — LОСА) у за лежності від розмірів розриву.
Перелік теч з певними фізичними характеристиками.
Перелік теч, що впливають на захисні системи безпеки.
Перелік перехідних процесів, характерних для даної АС.
Перелік перехідних процесів, обумовлених відмовами підтримуючих систем, що впливають на захисні системи безпеки.
Перелік джерел впливів (внутрішніх та зовнішніх).
Існує також специфіка проблеми підвищення надійності роботи людини в умовах ПНО, зокрема АЕС, тому що це умови підвищеного ризику. Особливе значення має висока відповідальність за кожне рішення, необхідно в кожен момент мати повне уявлення про стан технологічного процесу управління та бути готовим до точних та своєчасних дій. Ймовірні дії люди-ни-оператора в залежності від різних чинників: рівня теоретичної та практичної підготовки (умінь та навичок), типу характеру, стажу роботи з даної спеціальності, типу роботи по складності та відповідальності, складу бригади, умов роботи (наявність інструкцій, умов виробничого середовища) і таке інше, вивчалися та вивчаються фахівцями і враховуються в розрахунках разом з іншими джерелами ризику.
Класифікація по величині нанесеного збитку вже розглядалася в цій главі: припустимий ризик, граничний, неприпустимий та катастрофічний (рис.7.2). Часто така оцінка наноситься на діаграму "імовірність — наслідки", де по осі ординат поруч з частотою події приводиться також її текстова оцінка, а по осі абсцис загальноприйнята оцінка наслідків. Варто зазначити, що ці оцінки в різних країнах різні. Зверніть увагу, що при нормальній експлуатації допускаються події, що мають невеликі наслідки (лінія прийнятності не доходить до осі ординат), також як і не можна виключити цілком події малої імовірності, що мають надзвичайно малі імовірності — залишковий ризик. Лінія прийнятності, як випливає з малюнка, при К = 1, відповідає частоті (імовірності) Р = ЇСИ. Звичайно, при класифікації за рівнем небезпеки, прийнято вважати неприйнятним ризик більше ЇСИ, прийнятним від ЇСИ, безумовно прийнятним — ризик менше ЇСИ. Природними межами ризику для людини є діапазон між 103 (імовірність захворюваності на душу населення) та ЇСИ — максимальний рівень ризику від природної катастрофи). Відзначено, що події, у результаті яких один нещасний випадок зі смертельним результатом відбувається на один мільйон чоловік звичайно не помічаються в суспільстві (імовірність виникнення Р(і) = 10~6), а події, що мають частоту летального результату Р(і) = 1СН розцінюються як нещасні випадки.
Існує шкала порівняння ризиків смертності, яка уперше запропонована в роботі [27] для цілей порівняння значень ризиків смерті та ризиків різного походження, для порівняння різних небезпек, табл.7.3
Істотним для атомної енергетики є ознака класифікації по сприйняттю людьми: добровільний і примусовий ризик. Ризик, пов'язаний з аваріями на підприємстві для працюючих на ньому буде добровільним, для населення, що проживає поблизу підприємства — примусовим. Цікаві спостереження і думки по сприйняттю ризику приводяться в роботі [40], що являє огляд даних, зібраних Науковим комітетом з дії атомної радіації при ООН за ЗО років його діяльності. У дослід женні наводяться дані опитування населення США щодо їхньої оцінки ризику від різних побутових і техногенних чинників, включаючи атомну енергетику. Там же приводяться і реальні статистичні дані щодо впливу цих чинників. Усього розглядалося ЗО чинників, у тому числі: паління, вживання спиртних напоїв, ризики що пов'язані з поїздками на автомобілях, мотоциклах, літаках, заняттями полюванням, альпінізмом, побутові травми і таке інше. За даними опитування більшість груп населення ризик від атомної енергетики ставлять на перше місце, хоча за об'єктивними статистичними даними збиток здоров'ю людей від паління і вживання спиртних напоїв у 1500 разів вищий (1 і 2 місце по статистиці), а атомна енергетика займає 20 місце в ряді ризику після багатьох чинників. Таке невиправдане завищення небезпеки від використання атомної енергії автори пояснюють, впроваджуючи поняття добровільного ризику і ризику по примусу. Ризик по примусу розцінюється людьми як додатковий ризик і вони вправі вимагати, щоб він був знижений до дуже незначного рівня, у порівнянні з ризиком прийнятим добровільно для самих себе. Допускаючи подібний ризик, вони також можуть висловити бажання одержувати інформацію, якими шляхами здійснюється контроль над небезпечними чинниками і як здійснюється управління в потенційно небезпечних галузях промисловості з метою зменшення подібного ризику.
У випадку з атомною енергетикою люди сприймають ризик по примусу більш вороже ще і тому що почувають себе безпомічними перед обличчям небезпеки, що загрожує їм, не маючи можливості її контролювати або застосовувати засоби захисту від неї. У країнах, що мають розвиту атомну енергетику, питання сприйняття ризику добре пророблені фахівцями. Як підсумок діють процедури суспільних погоджень рішень з безпеки на всіх етапах життєвого циклу АЕС, починаючи з проекту і до зняття з експлуатації. Розумне сполучення переваг розташування АЕС у регіоні (розвиток регіону, високий рівень життя, пільговий тариф на електроенергію, пільгове медичне обслуговування і т. інш.) і прийнятного ризику, виключають поняття примусового ризику і сприяють розвитку атомної енергетики. Можна вести мову про перехід ризику з категорії "примусовий" у категорію "добровільний". Цікаві спостереження з цього питання наведені в роботі фахівців Інституту ядерних досліджень НАН України [43], які провели дослідження з кількості публікацій на одиницю потужності АЕС у восьми країнах, що мають найбільше атомних енергоблоків. "Виходячи з відсотку робіт з усіх розглянутих питань атомної енергетики від світової, рівень її наукової підтримки найменший в Україні (біля 0,4%) та найбільший у США (28%)". Як бачимо, розходження складають 70 (сімдесят!) разів. Зрозуміло, що при такому низькому рівні роботи з населенням, не можливо одержати підтримку, не можна навіть вести мову про добровільний ризик. Людина, якій властиве почуття самозбереження, залякана алярмістською (аіагт — тривога) інформацію людей із науковими ступенями, але без відповідних медико-біологічних знань ядерної безпеки, політиками, що вербують електорат, готова відмовитись від атомних джерел енергії, не усвідомлюючи весь комплекс подальших соціально-економічних та екологічних наслідків.