- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
В цьому прикладі наведено розрахунок імовірності пожежі в приватному гаражі. При цьому враховано такі чинники і події:
Є (чи немає) в гаражі пожежна сигналізація. Будемо вважати, що якщо є пожежна сигналізація, то служба, яка стежить за нею, здатна ліквідувати загорання в будь-якому випадку. Факт відсутності сигналізації будемо вважати базисною подією F1 з імовірністю 0, 8.
Загорання відбулося в присутності хазяїна або без нього. Якщо загорання відбувається в присутності хазяїна, то при наявності вогнегасника, він може з ним справитися.
Немає (чи є) вогнегасника у гаражі. Якщо вогнегасник несправний, вважаємо, що його немає. Цей факт будемо вважати базисною подією F2 з імовірністю 0, 5.
Чинники психофізіологічних особливостей хазяїна (можливо чи ні загорання через недбалість і необережність). Враховуємо події, які найбільш часто бувають причинами загорань:
Загорання через звичку паління і вживання в гаражі алкоголю — подія FЗ, з імовірністю 0, 001;
Факт наявності горючих та мастильних матеріалів і не належного їхнього збереження будемо вважати базисною подією F4 з імовірністю 0, 2;
Факт наявності сміття будемо вважати базисною подією F5 з імовірністю 0, 1;
5. Технічний стан авто у відношенні пожежної безпеки:
Можливість протікання бензину на працюючий двигун — базисна подія F6 з імовірністю 0, 0001;
Несправність електропроводки авто, що приводить до її загорання при підключеному акумуляторі — базисна подія F8 з імовірністю 2, 5 Е-4;
Відсутність вимикача маси — базисна подія F9 з імовірністю 0, 5;
6. Технічний стан електропроводки в гаражі — незадовільне, може привести до загорання — базисна подія F7 з імовірністю 2, 0 Е-3.
Для побудови ДВ проведемо відповідно до процедури рис. 7. 11 оцінку впливу кожного чинника на небажану подію. Небажана подія — пожежа — "РОZАR".
Користуючись вище викладеними принципами побудови ДВ для технічних систем, повторимо їх знову для цього варіанту. Алгоритм побудови для чинників, що враховуються, рис. 7. 19:
"РOZAR" можливий, якщо трапилося загорання і немає пожежної сигналізації;
Загорання можливе в присутності хазяїна або без нього — дерево відмов розходиться на дві гілки. Позначимо головну подію лівої гілки — FG1, правої — FG2;
Будуємо ліву гілку — FG1. Якщо загорання відбувається в присутності хазяїна (FG3), то при наявності вогнегасника він може з ним справитися;
Загорання можливе з технічної причини або через недбалість і неакуратність, тобто гілка знову розділяється на дві;
Загорання через недбалість і неакуратність можливо через необережне поводження з вогнем (або паління) і одночасно наявності в гаражі сміття або рідин, що легко займаються.
Загорання з технічної причини можливе відповідно до пунктів 5 і 6 умов, причому електропроводка авто загорається тільки при не відключеній клемі "маса" акумулятора.
При побудові правої гілки ДВ "загорання без хазяїна" — FG2 враховуємо тільки технічні причини, інші причини будемо вважати малоймовірними.
Імовірності для базисних подій, що наведено в умовах, залежать від багатьох причин, але їх значення вважаємо такими, що належать до імовірнісного діапазону (числові значення не змінюють логіки). Позначимо базисні події відповідно умов: F1, F2, FЗ, F4, F5, F6, F7, F8, F9. Усі реальні значення імовірностей можна знайти із статистичних даних. Проведемо розрахунок для двох наборів даних (табл. 7. 20).
Таблиця 7. 20. Набір даних для розрахунку імовірності пожежі в приватному гаражі
№ розрахунку |
F1 |
F2 |
FЗ |
F4 |
F5 |
F6 |
F7 |
F8 |
F9 |
1 |
0, 8 |
0, 5 |
0, 001 |
0, 2 |
0, 1 |
0, 0001 |
0, 002 |
0, 00025 |
0, 5 |
2 |
0, 8 |
0, 5 |
0, 001 |
0, 2 |
0, 1 |
0, 0001 |
0, 0005 |
0, 00025 |
0, 5 |
Напишемо логічну формулу відповідно ДВ:
POZAR = (FG1 + FG2)*F1 = (FGЗ*F2 + FG2)*F1
За допомогою даної формули можна в першому наближенні визначитися з чинниками управління ризиком пожежі. Як видно з формули, найбільш суттєво впливає на результат подія F1. Його зміна тотожна зміні загального результату, тому що F1 є множником на останньому логічному кроці. Другою по важливості, можливо, буде подія F2, тому що вона також входить множником у визначальній гілці ДВ. Для більш точного аналізу необхідно спрощуючи формулу одержати мінімальні перетини, підставивши при цьому значення всіх базисних подій або провести розрахунок на комп'ютері. У зв'язку з простотою даного ДВ, імовірність верхньої небажаної події POZAR можна легко прорахувати за допомогою калькулятора. Результати розрахунків за допомогою коду наведені в табл. 7. 21 і 7. 22.
Таблиця 7. 21. Розрахунок №1 імовірності події "POZAR"
№ мінімального перетину |
Вклад мінімального перетину у загальний ризик, % |
Значення імовір- ності мінімального перетину |
Відмови — базисні події, що складають мінімальний перетин |
1. |
86 |
1, 6Е-3 |
F1, F7 |
2. |
5, 3 |
1. 0Е-4 |
F1, F8, F9 |
3. |
4, 3 |
8. 0Е-5 |
F1, F2, FЗ, F4 |
4. |
2, 1 |
4. 0Е-5 |
F1, F2, FЗ, F5 |
5. |
2, 1 |
4. 0Е-5 |
F1, F2, F6 |
Сумарна імовірність |
1. 9Е-3 |
Таблиця 7. 22. Важливість подій для розрахунку №1
Показник важливості |
Ряд базисних подій, що зменшуються по ступеню важливості |
F-V |
F1, F7, F2, FЗ, F8, F9, F4, F5, F6. |
Результати розрахунку №2 імовірності події "POZAR ", не наводимо, тому що вони аналогічні.
Як бачимо, імовірності пожеж дорівнюють відповідно: Р1 = 1, 9Е-3; Р2 = 6, 6Е-4, зміна значення імовірності події F7, практично також змінює імовірність небажаної події. Визначальні комбінації базисних подій (мінімальні перетини) по їхній значимості — внеску в загальний ризик, залежать тільки від дерева відмов і представлені в таблиці 7. 21, в другому стовпчику, у порядку зменшення ризику. Як ми і передбачили раніше, подія F1 є визначальним чинником ризику, вона входить в усі мінімальні перетини. Найбільш імовірна комбінація подій, що призводить до пожежі, це базисні події F1, F7 — відсутність сигналізації та незадовільний технічний стан електропроводки в гаражі. Розрахунок важливості подій показує, що крім вище названих подій F1, F2 важливе значення має і подія F7 — незадовільний технічний стан електропроводки в гаражі.
Рис. 7. 19. ДВ — пожежа в приватному гаражі.
Цікаво, що фахівці пожежної безпеки, не застосовуючи коду IRRAS і його можливостей, вже давно прийшли до аналогічних висновків. Вони як попереджуючі заходи захисту приводять той же перелік чинників:
постановка об'єктів на пульт пожежної сигналізації;
контроль технічної справності електропроводки;
наявність вогнегасника;
заборона паління і таке інше.
Освіченість фахівців пожежної безпеки базується на величезному статистичному матеріалі. Нагадуємо, що пожежі становлять приблизно 26 % загальної кількості НС. Крім того, пожежі, що не класифіковані як НС, завдають суспільству відчутних економічних і морально-психологічних збитків.
Так що ж нового може дати методологія побудови й аналізу ДВ у такому випадку?
По-перше, цей метод дає можливість проілюструвати і математично підтвердити досвідні данні. З іншого боку, по-друге, досвідні данні є ілюстрацією і підтвердженням математичних розрахунків та методології логічної ідентифікації джерел небезпек. По-третє, можливість параметричної оцінки чинників впливу для оцінки страхових ринків і виявлення чинників, що призводять до неприпустимих ризиків, попередження на цій основі через пожежну інспекцію виникнення пожеж.
На даному прикладі можна проілюструвати головну перевагу методології побудови ДВ як моделі випадкового процесу:
просте визначення чинників, що найбільш суттєво впливають на імовірність небажаної події;
вибір варіантів найбільш ефективного управління ризиком і, як результат, ефективне запобігання надзвичайним ситуаціям.
На основі приведених вище прикладів, можна зробити висновок про універсальність методу побудови й аналізу ДВ для розрахунку ризиків у різних соціально-екологічних системах. Звичайно, для аналізу системи необхідні чисельні спостереження, велика вибірка, багато числових даних (імовірностей). Але це не може бути віднесено до недоліків методу. Дані можна одержати різними шляхами, описаними багатьма авторами [9, 79].