- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
Сталий розвиток суспільства [2,10,47] неможливий без забезпечення безпеки людини і збереження навколишнього середовища. В Україні існує ряд законодавчих актів [5-8,48-52], що регулюють безпеку населення і територій, покликаних забезпечити гарантований рівень безпеки громадянина і суспільства. Останні законодавчі акти [7] передбачають упровадження ризик орієнтованого підходу (РОП), але в цілому змін недостатньо.
В Україні впровадження РОП більше має вид приватної ініціативи ніж державної політики в галузі безпеки. Існують різні приватні фірми, що виконують розрахунки ризиків від АЕС на кошти іноземних агентств по атомній безпеці, однак ці розрахунки не можуть застосовуватися в регулюючій діяльності з різних причин.
В одному з останніх номерів спеціалізованого журналу [ЗО] є повідомлення про початок упровадження РОП у регулюючу діяльність ЯРБ. Передбачалося, що фінансування задачі буде бюджетним, але цього не сталося унаслідок відсутності коштів у бюджеті, потім були спроби одержати фінансування за рахунок національного агентства по атомній енергії США, що також виявилися безрезультатними. Зараз роботи припинені.
З 1996 року організоване викладання ІАБ у вузах України, виданий навчальний посібник [9], однак, ця діяльність ґрунтується винятково на ентузіазмі і добрих намірах. В цей самий час Всеукраїнська асоціація безпека життя і діяльності "Безпека людини" розробила стандарти вищої освіти на основі РОП. Пізніше ці стандарти були враховані Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту та затверджені в новій редакції.
Почалася розробка нормативної бази, прийняті закони України, які орієнтують на впровадження РОП. Це насамперед закон про захист населення і територій, про регулювання діяльності ПНО та закон про "дозвільну діяльність", але в цілому системи впровадження РОП не існує. Основна причина недостатнього використання РОП — наша ментальність, філософські засади.
7.4.1. Необхідність упровадження роп
Як показано вище, державної програми забезпечення безпеки на основі РОП не існує, у підсумку, на забезпечення безпеки та ліквідацію наслідків аварій витрачаються значні кошти. Забезпечення безпеки на основі РОП передбачає превентивне втручання з врахуванням рівня розвитку науки і в підсумку дає економію коштів на безпеку та ліквідацію наслідків у 7-10 разів.
Доречне порівняння впровадження РОП із дорожніми знаками. Знаки на дорозі — це попередження про підвищений ризик на дорозі. Якщо забрати дорожні знаки, кількість ДТП зросте в багато разів. З іншого боку, 50 років тому вони були не потрібні, у силу малої інтенсивності руху та невеликих швидкостей транспортних засобів. Застосування нових небезпечних технологій вимагає нових методів управління. За рівнем застосування небезпечних виробництв наше суспільство знаходиться в новому, XXI сторіччі, а за рівнем попередження аварій — на початку минулого: ліквідувати, коли щось трапилося.
7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
Основні задачі упровадження РОП сформульовані в постанові Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. №122 [7]:
• Розробка та впровадження науково-практичних методів та рекомендацій щодо переходу на систему аналізу та управління ризиками як основу регулювання безпеки населення та територій, забезпечення гарантованого рівня безпеки громадянина, суспільства.
• Підготовка методик ідентифікації та оцінки ризиків від джерел надзвичайних ситуацій.
• Проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень по оцінці ризику та прогнозування виникнення надзвичайних ситуацій.
Однак, цей документ також не виконано. Тому основні задачі впровадження РОП в Україні на цей час такі:
Прийняття РОП основним (державним) принципом забезпечення безпеки;
Проведення освітянської роботи, з метою зміни ставлення фахівців до основних принципів РОП;
Збір та аналіз даних НС із позицій РОП;
Розробка національної програми регулювання безпеки на основі РОП, що включає:
Розробку законодавчої та методичної (нормативної) бази
Навчання фахівців з експлуатації та інспекції ПНО
Узгодження основних принципів РОП з міжнародними нормами (за аналогією з правилами дорожнього руху)
5. Повсюдне вивчення принципів РОП у вищій школі.
З цієї причини необхідно обговорити подальшу розробку концепцій РОП з аналізом природоохоронного законодавства, розглянути роль промисловості та ПНО в цьому процесі. В обов'язки регулюючих безпеку органів входить прийняття рішень на основі надійних наукових даних та інформації, яка повинна бути достовірною, відкритою та прозорою стосовно витрат та результатів всіх рішень і дій. Повинна бути розроблена програма оцінки ризику для підтримки цієї вимоги, повинні бути розроблені інші програми в напрямку стійкого розвитку. Оцінка ризику повинна бути в основі економічних та політичних оцінок. Тобто необхідно розробити методологію стратегічної оцінки ризику для:
порівняння тягаря ризиків від будь-яких джерел;
розподілу ресурсів у районах, де може бути досягнутий найвищий рівень зниження ризику;
— визначення того, який політичний вибір для будь-якого даного сценарію, імовірно, приведе до найбільшої вигоди.
Розглянемо одну зі значущих причин, що гальмують упровадження РОП — неправильне розуміння філософських принципів РОП та ІАБ.