- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини" 17
- •Скорочення
- •1. Концепція науково-освітянського напряму "безпека життя і діяльності людини"
- •1.1. Стратегія і посферні завдання інтегральної концепції
- •1.2. Вітчизняний та міжнародний науковий потенціал
- •1.3. Концептуальні межі безпеки життя і діяльності людини.
- •1.3.1. Об'єкт та предмет концептуального висвітлення
- •1.3.2. Основні соціально-управлінські завдання Концепції
- •1.4.Безпека — базовий чинник сталого людського розвитку
- •1.5. Структура наук про безпеку.
- •1.6. Стан справ з безпеки життя та діяльності людини в Україні
- •1.7. Реалізація окремих положень Концепції.
- •Питання до семінарських занять.
- •2. Індекс людського розвитку як індикатор сталого розвитку
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Обчислення індексу людського розвитку
- •2.2.1. Розрахунок індексу доходів
- •2.2.2. Методика обчислення ілр
- •2.3. Динаміка покажчиків ілр для України протягом 1992-2001
- •1990 1992 1994 1996 1998 2000
- •Питання до семінарських занять.
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники життєвого середовища.
- •3.1. Вчення в.І. Вернадского пробіосферу.
- •3.2. Реакція живої речовини на силу дії екологічного чинника.
- •3.3. Нормування небезпечних та шкідливих чинників.
- •3.3.1. Нормування соціального навантаження на природні системи
- •3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
- •Питання для семінарських занять
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.1.3Агальна характеристика класифікатора нс
- •4.2.Визначення рівня нс відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів
- •4.3. Зв'язок небезпек.
- •Питання до семінарських занять
- •5. Аналіз стану безпеки в україні
- •5.1. Загальна характеристика небезпек
- •5.2. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 1997-2001 роки.
- •5.2.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •5.2.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •5.2.3. Надзвичайні події на воді.
- •5.2.4. Виявлення особливо небезпечних предметів та речовин.
- •5.3. Ризик у галузях промисловості України.
- •Висновки
- •Питання до семінарських занять
- •6. Аналіз причин порушення
- •6.1. Логічна послідовність подій ("логічне дерево подій")
- •6.1.1. Опис послідовності подій в ході порушення
- •6.1.2. Причини аномальних подій і заходи по їх усуненню
- •6.1.3. Оцінка порушення з точки зору безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •7. Ризик орієнтований підхід у забезпеченні безпеки
- •7.1. Аналіз ризику — найважливіша складова процесу управлення безпекою
- •7.1.1 .Загальноприйняті визначення
- •7.1.2. Невідповідності вітчизняної практики світовим стандартам
- •7.2. Оцінка ризику в атомній енергетиці
- •7.2.1. Загальні відомості
- •10 –6 10 –3 Імовірність
- •7.2.2. Алгоритм розрахунку ризику від аес
- •7.2.3. Результати оцінки безпеки аес України
- •7.3. Про можливість поширення принципів іаб на інші сфери життєдіяльності
- •7.3.1. Можливості управління ризиком. Принцип алара
- •7.4. Проблеми і задачі впровадження ризик орієнтованого підходу
- •7.4.1. Необхідність упровадження роп
- •7.4.2. Задачі впровадження роп в Україні
- •7.5. Причинне-наслідкові зв'язки виникнення подій та інцидентів
- •7.5.1. Філософські принципи роп
- •7.5.1.1. Випадковість та необхідність.
- •7.5.1.3. Розуміння випадкового.
- •7.6. Класифікація ризиків
- •7.7.Про точність і правомірність порівняння ризиків
- •7.7.1. Компоненти, що характеризують ризик
- •7.7.2.Характеристики невизначеності
- •7.8. Ступінь небезпеки та його оцінка.
- •7.9. Аналіз збитку
- •7.10. Процес розробки дерева відмов технічних систем
- •7.10.1. Класифікація методів аналізу відмов і ризиків
- •7.10.2. Короткий опис методу дерев відмов.
- •7.10.3. Розробка дерева відмов технічних систем
- •7.10.4. Загальні принципи побудови дерева відмов
- •7.10.5. Визначення резерву часу.
- •7.11. Аналіз систем.
- •7.11.1. Моделювання функцій безпеки і систем, що їх виконують
- •7.11.2. Аналіз мінімальних перетинів
- •7.11.3. Кількісні показники значимості
- •7. 12. Використання дв в інших задачах розрахунку ризиків
- •7. 12. 1. Приклад 1. Розрахунок (ризику) імовірності опромінення пацієнта, запозичений з нрбу
- •7. 12. 2. Приклад 2. Розрахунок ризику інфекційного захворювання (грипом)
- •7. 12. 3. Приклад 3. Розрахунок ризику пожежі в приватному гаражі
- •Питання до семінарських занять.
- •11. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •Загальні питання
- •Облік і аналіз нещасних випадків
- •Питання для семінарських занять.
- •12.Управліня та державний нагляд за безпекою життєдіяльності
- •12.1. Управління як категорія людського розвитку
- •12.2. Від Ріо де Жанейро до Йоханесбургу, метаморфози природно-техногенної безпеки
- •12.3. Економічні важелі управління.
- •12.4. Управління захистом населення та територій: наукове підґрунтя нормативно-правової бази
- •12.5. Законодавча і регулююча основа безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •13.3Ахисні бар'єри
- •Питання до семінарських занять
- •14.Якість як категорія безпеки
- •14.1. Основні терміни якості
- •14.2. Стандартизація та сертифікація
- •14.3. Якість - категорія безпеки пно
- •14.3.1. Програма забезпечення якості.
- •Відповідальність
- •Загальні положення
- •Виробничі обов'язки
- •Кваліфікація і підготовка персоналу
- •Підготовка персоналу
- •Питання для семінарських занять
- •15.Культура безпеки
- •15.1. Культура безпеки — базисний принцип безпеки
- •15.2. Управління і культура безпеки
- •15.2.1. Події, пов'язані з культурою безпеки
- •Питання до семінарських занять
- •16. Терміни та визначення
- •Безпека життєдіяльності
- •Життєдіяльність людини
- •Небезпечний чинник
- •Нещасний випадок
- •Нормальна експлуатація
- •Потенційно небезпечний об'єкт
3.3.2. Нормування соціального ризику на основі матрмці інтегрального ризику.
Всі об'єкти, що споруджуються на Землі будуються для людини — громадянина, мого благополуччя, принаймні ті, що споруджуються на теренах його держави. Серед цих об'єктів велика кількість потенційно небезпечних об'єктів — ПНО. Зауважимо, що відповідно закону, до ПНО відносяться чимало сучасних підприємств, зокрема, АЕС, ТЕС, майже всі заводи і фабрики, воєнні частини і бензозаправні станції. Ясно, що без цих об'єктів неможливо вижити в сучасному суспільству, неможливо отримати конкурентно спроможну продукцію. Деякі країни вирішують ці питання за рахунок інших країн, тих, що не розуміють небезпек, не можуть оцінювати їх рівень.
В деяких країнах, зокрема в Росії, вченими пропонується проведення робіт по визначенню територіальних зон підвищеного соціального ризику на основі матриці "імовірність відмов — вагомість наслідків" [19], та складання карт загального (інтегрального) ризику НС. Ці карти повинні бути основою планування розміщення підприємств та всіх інших робіт з планування ризиків та запобігання НС.
Соціальний ризик враховує всі дії складових небезпечних чинників від всіх ПНО і інших небезпечних факторів території, що розглядається, та оцінюється числом смертей п в результаті дії будь-якого небезпечного фактора на розглянуту сукупність людей чисельністю Ж. Характеристика наслідків НС — и): — число потерпілих.
Таблиця 3.1. Матриця для визначення небезпеки територій (зон) за критерієм "частота реалізацій — соціальний ризик"
Питання для семінарських занять
Що таке життєвий простір?
Групи екологічних чинників.
Суть вчення В.І.Вернадського про біосферу.
Що таке ноосфера?
Що таке жива речовина, її значення для підтримання рівноваги в біосфері?
Механізм реалізації принципу Ле ІПательє.
Реакція організму на силу дії екологічного чинника.
Визначення термінів шкідливі і небезпечні чинники.
Що таке ГДК, ГДР, ГДАН?
Що являє собою модель оптимальної функціональноі структури соціоекосистеми і які простіші моделі входять до її складу?
Що таке оптимальне функціональне зонування (ОФЗ)?
Що таке функціональна зона і вид господарського використання території (ВГВТ)?
Що дає оптимальне функціональне зонування для оптимізації соціоекосистем?
Які показники стану природних та соціально-економічних компонентів соціоекосистеми мають відображатися на тематичних картах?
Що таке оптимальний режим природокористування?
Як графічно можна відобразити процес пошкодження та руйнування геоекосистеми і якою формулою воно відображається?
Що таке гранично допустиме антропогенне навантаження (ГДАН) на геоекосистему і як воно визначається?
4. Класифікація надзвичайних ситуацій
Класифікація надзвичайних ситуацій здійснюється з метою впровадження ефективного механізму оцінки аварійної події, що сталася або може статися у прогнозований термін, обґрунтування віднесення цієї події до рангу надзвичайних ситуацій та визначення рівня реагування, що відповідає масштабу події.
Класифікація надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Державного Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні [20,21].