Постріл та його механізм

Постріл - це спалах пороху в патроні, що знаходиться в патроннику вогнепальної зброї, і викидання кулі (дробу) з каналу ствола під тиском порохових газів, утворених внаслідок цього спалаху.

Для проведення пострілу споряджений патрон вставляють у казенну частину ствола (патронник) вогнепальної зброї. Ствол запирається затвором або колодкою, у яких є спеціальний ударний механізм. При натискуванні на спусковий гачок бойок ударника б'є по капсулю патрона. Внаслідок удару ініціююча речовина вибухає і через запалювальні отвори у денці гільзи запалює порох. Останній в тисячні долі секунди (в середньому за 0,001-0,006 с) перетворюється з твердого стану в газоподібний. Це явище супро­воджується миттєвим величезним підвищенням тиску в патроні -від 400-700 атм. у гладкоствольній чи короткоствольній зброї до 2000-3000 атм. у"бойовій нарізній зброї. Тиском газів куля чи дріб проштовхуються по каналу ствола, де вони отримують посту-

пальний і обертальний рух і зі швидкістю від 400-600 м/с до 1000-1200 м/с вилітають зі ствола. Постріл супроводжується тильним, коротким, характерним звуком.

Залишаючи канал ствола, куля обертається навколо своєї осі зі швидкістю 2-3 тис обертів за 1 с, що необхідно для її стійкості у польоті і збільшення його дальності. Цей рух зумов­лений наявністю на внутрішній поверхні каналу ствола бойової <брої гвинтоподібних нарізів, які являють собою вузенькі рівчаки. Кількість нарізів буває від 3 до 8. Вони, як правило, йдуть зліва - вверх - направо. Крім того, у польоті куля ще набуває конусоподібного обертального руху подовжньої її осі, що носить назву прецесія. А коливальний рух подовжньої осі кулі в польоті називається її нутацією.

Механізм утворення вогнестрільного поранення дуже складний. Вогнестрільний снаряд (куля, дріб) несе величезну кінетичну енергію, яку він передає тканинам організму при вході н них. Ефект дії вогнестрільного снаряда на тканини залежить під ряду факторів: від маси кулі чи дробу, їх швидкості та фі.жчного стану тканин. Пробивна здатність кулі обумовлена її "живою силою" в момент поранення, яку можна вирахувати за відомою з фізики формулою кінетичної енергії Е = ту² : 2, де 111== р : сі (р — вага снаряда, ^ - прискорення падаючого тіла). При збільшенні маси кулі у 2 рази її енергія збільшиться також V 2 рази, водночас як збільшення удвічі її швидкості викликає іГшіьшення енергії у 4 рази. При одній і тій же масі більшу енергію буде мати куля, що рухається швидше.

Види дії кулі

Кінетична енергія кулі, виражена у кілограмометрах (чи джоу­лях), може бути величезною. Для передачі енергії найбільше шачення має швидкість кулі. Залежно від величини кінетичної «■пергії і швидкості кулі розрізняють 4 основні види дії кулі на і їло людини: розривну, пробивну, клиноподібну та контузійну.

Розривну або гідродинамічну дію кулі спостерігають тоді, коли куля має дуже велику кінетичну енергію при швидкості руху 500-1000 м/с, і полягає в тому, що травмована частина

332

333

тіла розривається на шматки на значно більшому просторі, ніж величина кулі. Розривна дія кулі найчастіше проявляється при попаданні її в рідке або напіврідке середовище організму (в головний мозок, наповнений сечовий міхур, наповнений їжею шлунок, в серце під час діастоли тощо). У зв'язку з тим, що таке середовище практично не стискується, воно передає енергію кулі у всі боки з однаковою силою, сприяючи тим самим утворенню просторих численних розривів. Це може призвести, наприклад, до повного руйнування голови з втратою речовини головного мозку та кісток.

Розривна дія кулі може мати місце при порушенні цілості оболонки кулі, а також при неправильному польоті кулі, коли вона втрачає рівновагу і перевертається у повітрі (наприклад, після рикошету, при пострілі з обрізу).

Пробивна дія кулі проявляється при її швидкості не менше 250-300 м/с. Така куля вибиває в мішені (одежі, шкірі, кістках) частину тканини, утворюючи пошкодження з втратою частини речовини, тобто дефект тканини. Вибита тканина в подрібненому стані забирається разом з кулею. Наприклад, в речовині мозку за ходом ранового каналу можна знайти найдрібніші частинки шкіри та осколки кістки з вибитих кулею отворів.

Клиноподібна дія кулі відбувається тоді, коли кінетичної енергії кулі не вистачає, щоб вибити шматок тканини і зробити отвір. Це спостерігають у випадках, коли куля попадає в одяг чи тіло людини, маючи швидкість руху 100-150 м/с. Куля тільки розсуває тканини, тобто діє як клин. Вогнепальна рана має щілиноподібну форму, дефект тканини не утворюється.

Про клиноподібну дію кулі свідчить такий приклад.

Коли вранці мати прийшла розбудити свого сина, то виявила на його голові не помічені звечора подряпину та невеличку ґулю. Проте 9-річний хлопчик заспокоїв матір, сказавши, що, граючись зі своєю молодшою сестрою напередодні, вдарився головою об журнальний столик. Мати промила подряпину перекисом водню, змастила йодом. Хлопчик почував себе цілком нормально, і через деякий час його мати зовсім забула про ґулю. Проте на другий ранок вона ледве розбудила сина -хлопчик скаржився на головний біль і сонливість. Занепокоєна мати відвезла сина до лікаря, який, оглянувши подряпину та ґулю, сказав, що

через кілька днів хлопчик забуде про пригоду. Але він і після огляду продовжував скаржитися на сильний головний біль. Мати показала сина ще одному лікарю, який також сказав, що в даному випадку хвилюватися немає про що.

Через 6 днів після першої консультації хлопчик уже не міг говорити, у нього порушилась координація рухів. Стривожена мати знову повезла піна в лікарню. Лікарі врешті-решт зробили рентгенограму і виявили в і олові хлопчика кулю калібра 7,62 мм. Ті, що проводили розслідування, «найшли кульовий отвір у рамі вікна кімнати хлопчика. За їх висновками, постріл був зроблений на відстані біля 1 км від будинку, де жила сім'я, і ця випадкова (шальна) куля попала в м'які тканини голови хлопчика, коли він спав. Ось чому ніхто не чув звука пострілу, а сам хлопчина не иідчув, як куля увійшла йому в голову.

На щастя, куля не зачепила мозок, а лікарі видалили її без будь-яких труднощів. Операція не викликала ніяких ускладнень, і хлопчик почуває себе добре.

Контузійна дія кулі відбувається тоді, коли кінетична енергія її незначна (кілька десятків кілограмометрів), куля знаходиться мри кінці льоту, а уражувана тканина щільна. У таких випадках куля діє, як кинутий тупий предмет, утворюючи на тілі садно чи синяк, іноді поверхневу рану, що має властивості забою. Контузійна дія характерна також для кулі, яка проникла в тіло і. тративши значну частину своєї живої сили, зустрічається з кісткою. При цьому куля може зупинитися, не пошкодивши ки-тку або тільки утворивши в ній тріщину.