41. Установіть, у чому полягають проблеми сучасного термінознавства?

Розвиток української термінології тісно пов'язаний з використанням слів іншомовного походження. У системі сучасної української економічно-правової термінології, що склалася на ґрунті широкого та всебічного використання всіх ресурсів загальнонаціональної мови, інтернаціональні терміни є її органічною частиною. Аналіз інтернаціоналізмів у сучасній українській економічно-правовій термінології показав, що найчисленнішою групою термінів є ті, що створювалися на основі запозичень з класичних мов — давньогрецької і латинської чи створені за допомогою грецько-латинських елементів і майже на 30—40 % базуються на цих мовах. Проникнення латинських слів до української мови інтенсивно розпочинається з виділення її в самостійну мову української народності (ХІV—ХV ст.). У XIV-XV ст. основу засобів вираження понять, пов’язаних з економічним станом країни, торгівлею у ній, становили слова, успадковані з давньоукраїнської мови. Унаслідок нових міжетнічних контактів на торговельно-економічному рівні в українській мові XIV-XV ст. почали функціонувати запозичені слова, переважно з романських і германських мов через посередництво старопольської і старочеської мов.

Українська термінологія вже упродовж двох століть привертає до себе увагу багатьох учених, фахівців, ентузіастів національного відродження. Адже українська мова стоїть як рівноправна серед інших мов, і є цілком придатною для творення наукового стилю. Особливістю нашого часу, який межує не лише зі століттями, а й тисячоліттями, є те, що нарешті після багатьох років поневірянь та утисків українська мова знову зайняла своє достойне місце в усіх сферах життєдіяльності, і зокрема у науковій галузі. Національна термінологія як складова частина наукової мови знаходиться на гребені свого третього національного відродження. На запити середньої і вищої освіти упродовж 1990-х років з’явилася низка термінологічних словників, які в тій чи іншій мірі заповнювали прогалину спеціальних назв і понять. Звичайно, не усі лексикографічні праці відповідали духові і завданням часу, але кожна з них по краплиночці додавала снаги нашій науковій мові, пробуджувала її від десятилітньої сонливості, заставила запрацювати на рівні найпрестижніших європейських мов, а може, й краща.

42. Дайте визначення реферату й зробіть загальну характеристику.

Реферат – вид письмового повідомлення, короткий виклад основних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення, оцінка. Основні функції реферату: інформативна, пошукова. Складові реферату: титульа сторінка (назва міністерства, назва закладу, назва кафедри, назва дисципліни, тема реферату, виконавець); план; текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків; список використаної літератури.

43. Визначте загальні вимоги до складання автобіографії і резюме.

Автобіографія – це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. Реквізити:

І. Назва виду документа. 2. Текст, в якому зазначається: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; місце народження; відомості про освіту (повне найменування всіх навча¬льних закладів, у яких довелося навчатися); відомості про трудову діяльність (коротко, у хроно¬логічній послідовності назви місць роботи й посад); короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).

3. Дата написання. 4. Підпис. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.

Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу. Реквізити:

1. Назва виду документа. 2. Текст, що містить таку інформацію: домашня адреса, телефон (факс); прізвище, ім’я, по батькові; мета, з якою написано документ; особисті дані (дата народження; сімейний стан; націоальність (якщо потрібно); відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися; ступінь володіння чемними мовами (при потребі); відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає, попередні посади, із зазначенням стажу роботи); відомості про публікації (якщо потрібно); інша інформація на вимогу роботодавця.

3. Дата (при потребі). 4. Підпис (при потребі).

Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із докумен¬том претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.