25. Основні функції спілкування.

Функцією спілкування є досягнення взаєморозуміння на зовнішньому (формальному) рівні за допомогою усмішки, приязного слова тощо.

Професійне спілкування виконує такі функції:

- комунікативну (обмін інформацією);

- інтерактивну (обмін діями);

- перцептивну (взаємосприйняття та встановлення взаєморозуміння між партнерами по спілкуванню).

Функції спілкування – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.

Класифікація функцій спілкування:

• Контактна (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв’язок до завершення акту спілкування);

• Інформаційна (обмін інформацією);

• Спонукальна (заохочення адресата до певних дій);

• Координаційна (узгодження дій комунікантів);

• Пізнавальна (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень);

• Емотивна (обмін емоціями)

• Регулятивна (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики).

26. Визначення риторики й основні поняття класичної риторики.

Рито́рика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.

Перший закон(концептуальний) формує і розвиває уміння всебічно аналізувати предмет дослідження та вибудовувати систему знань про нього (задум і концепцію).

Другий закон(закон моделювання слухацької аудиторії) відіграє роль у формуванні й розвитку уміння вивчати в системі три групи ознак, які визначають "портрет" будь-якої слухацької аудиторії: соціально-демографічні, соціально-психологічні, індивідуально-особистісні.

Третій закон(стратегічний) формує і розвиває вміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії: визначення цільової установки діяльності (навіщо?), виявлення й розв'язання суперечностей у досліджуваних проблемах, формулювання тези (головної думки, власної позиції).

Четвертий закон(тактичний) формує і розвиває вміння працювати зфактами та аргументами, а також активізувати мисленнєву діяльність співрозмовника (аудиторії), тобто створити атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості.

П'ятий закон(мовленнєвий) формує і розвиває вміння володіти мовленням (одягти свою думку в дієву словесну форму).

Система п'ятьох умінь, кожне з яких виробляється шляхом опанування людиною відповідним законом риторики, і становить зміст того поняття, яке ми вище назвали "організацією мисленнєво-мовленнєвої діяльності".

Шостий закон(закон ефективної комунікації) формує і розвиває вміння встановлювати, зберігати й закріплювати контакт зі слухацькою аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Сьомий закон(системно-аналітичний) формує і розвиває вміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити конструктивні висновки з помилок і нарощувати цінний життєвий досвід) і об'єктивно оцінювати діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його діяльність, а також як навчитися враховувати цінний досвід іншого.