Українські землі під владою російської та австрійської імперій у хуііі – хіх ст. План

1. Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україні.

2. Суспільні течії та рухи другої половини ХІХ ст..

3. Соціально-економічний розвиток у пореформений період.

4. Українська культура в д. п. ХІХ ст..

Поняття:

Братство тарасівців. Буржуазія. Військові поселення. Громади. Ємський указ. 1876р. Земства. Капіталізм. Київський телеграф. Концесія. Москвофільство. Народники. Народовці. Панславізм. Просвітництво. Русифікація. Селянська реформа 1861. Хлопомани .Ходіння в народ.

Дати:

1. 1861 – скасування кріпацтва

2. 1861 – 1890 – реформи в російській імперії

3. 1863 – Валуєвський циркуляр

4. 1876 – Емський указ

5. 1890 – створення першої партії

• Бойко О. Історія України. – К., 2003, - с. 249 – 255;

• Алексєєв Ю. Історія України. – К., 2004. – с. 102 – 108.

1. Модернізаційні процеси в російській імперії та україні.

У сер.ХІХст. Російська імперія, до складу якої входило 80% укр.земель, переживала глибоку кризу, суть якої полягала в невідповідності існуючих феодальних структур та відносин провідним світовим тенденціям розвитку, що утверджували нове буржуазне суспільство. Характерними рисами та виявами кризовості були:

• занепад поміщицьких маєтків;

• посилення експлуатації селян;

• панування екстенсивних методів господарювання;

• гальмування розвитку капіталістичних процесів – стримування формування ринку вільної робочої сили, розвитку підприємництва тощо;

• наростання соцілаьного напруження в суспільстві;

• глухе бродіння в народі, що таїло в собі загрозу широкомасштабного селянського бунту;

• посилення процесу відставання Росії від європейських держав-лідерів.

За цих обставин необхідність можернізації в імперії ставала дедалі очевиднішою. Роль останнього переконуючого аргументу відіграла поразка Росії у Кримській війні (1853 – 1856)

Типи модернізації:

1. Піонерська. Притамання лідерам світового технічного та економічного прогресу. Постійна боротьба за світові ринки збуту підштовхує передові країни до вкладення значних коштів у науково-технічні розробки. Це дає змогу створити найефективніші економічні механізми, найраціональніші технології, найпродуктивнішу техніку.

2. Органічна. Практикується країнами, що перебувають у другому ешелоні світового економінчого рпогресу. Вона наслідок природного розвитку капіталізму, її характерною рисою є оволодіння технологіями та економічними механізмами, які виробили модернізатори-піонери. Ці новинки органічно вписуються у структуру нац.економіки, яка внаслідок своєї еволюції вже дозріла для їх сприйняття, засвоєння та використання.

3. Наздоганяюча. Базується на засвоєнні передових технологій та економічних механізмів. Проте це засвоєння не є природним, органічним, оскільки стимулом для такого типу модернізації є не дозрілість нац.економіки, а, як правило, зовнішній виклик сусідніх економічно розвинутіших держав, що загрожує втратою позицій на міжнародній арені державі-аутсайдеру.