З — із — зі (зо)

Вставними називаються слова, що виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної думки. На письмі вставні слова виділяються, як правило, комами, зрідка – тире. У реченні вони означають:

Не є вставними і, отже, не виділяються на письмі комами такі слова:

1) впевненість або невпевненість, сумнів щодо вірогідності повідомлюваного: а) безперечно, безумовно, справді, зрозуміло, без сумніву, природно, правда, звичайно, певна річ; б) мабуть, можливо, може, а може, можна сказати, припустімо, певно, либонь, очевидно, напевно;

нібито, ніби, мовби, немовби, наче, неначе, все-таки, адже, тож, от, навіть, між тим, у кінцевому підсумку, буквально, майже, при цьому, як раз, як не як, якби, тим часом, водночас, передусім, принаймні, притому, причім, приблизно, до того ж, у кінцевому результаті.

2) джерело думки чи повідомлення: кажуть, по-моєму, за словами, на думку..., на нашу думку, як кажуть, за даними..., звісно, на наш погляд, за висловом..., за вченням;

3) емоційне ставлення мовця до змісту висловленого: ясна річ, на щастя, на жаль, на радість, на біду, як на зло, на диво, шкода;

4) звертання до співбесідника з метою привернути увагу, переконати в чомусь, підкреслити щось: уявіть собі, зверніть увагу, прошу вас, чуєте, повірте, бачите, до речі, знаєте, погодьтесь, дозвольте нагадати, майте на увазі;

5) порядок, послідовність думок: по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, з другого боку, між іншим, крім того, а крім того, навпаки, власне кажучи, наприклад, зокрема;

6) висновок, результат, зв’язок із попередньою думкою: отже, взагалі, словом, значить, виходить, навпаки, отже, а отже, таким чином, виявляється, головним чином, в цілому, підкреслюю.