2. Як складати конспект друкованої праці (пам’ятка!!!)

1. З’ясуйте для себе загальну мету конспектування, а саме: який конспект вам потрібно написати – стислий чи докладний.

2. Прочитайте уважно текст, визначте основну інформацію абзаців: ключові слова й неголовну інформацію (додаткову).

3. Складіть і запишіть план-програму розроблюваного конспекту.

4. Відберіть інформацію дійсно необхідну для реалізації визначеного плану-програми.

5. Здійсніть, опрацьовуючи дібрану інформацію, її комплексне скорочення:

• коректно спростіть складні довгі конструкції;

• вилучіть з речень дієприкметникові та дієприслівникові звороти;

• вилучіть побіжні висловлювання та міркування;

• передайте інформацію (де це можливо) у вигляді схем, таблиць, діаграм, графіків тощо.

6. Запишіть відібраний і трансформований матеріал, використовуючи загальноприйняті скорочення слів.

7.Зазначте в конспекті основну, найважливішу інформацію, використовуючи такі прийоми, як підкреслювання (можна різними кольорами), позначки (окличні й питальні знаки, умовні скорочення) на полях тощо.

8. Здійсніть самоконтроль, з’ясувавши: чи всю головну інформацію першоджерела відбито в конспекті; чи є логічним за побудовою текст конспекту; чи абсолютно точно наведено цитати, цифрові й фактичні дані; чи є нормативним за мовним оформленням текст (відсутні орфографічні, лексичні, граматичні та стилістичні помилки).

9. Відредагуйте за результатами здійсненого самоконтролю зміст, структуру та мовне оформлення одержаного конспекту.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!! При конспектуванні використовуйте достатні поля в зошиті для фіксації власної думки з приводу прочитаного, певних позначок, подальших міркувань, запитань, зауважень тощо.

3. Конспектування наукової інформації, що сприймається на слух

Наукову інформацію, що сприймається на слух (лекцію, доповідь, виступ тощо), доводиться майже завжди письмово фіксувати аби за записом відтворити текст і використовувати його в подальшій навчальній, науковій і професійній діяльності.

Процес конспектування такого виду є складнішим від попереднього й складається з трьох паралельних мисленнєво-мовленнєвих дій: а) аудіювання (сприйняття інформації на слух); б) мисленнєвої переробки почутого (визначення головної і другорядної інформації, переформулювання); в) письмової фіксації інформації.

Як конспектувати інформацію, що сприймається на слух

1. Запишіть тему лекції (доповіді, виступу та ін.).

2. Сприймаючи на слух інформацію, намагайтеся в ній визначити головне за зміною інтонації, темпу голосу, паузами, які завжди передують висновкам, проблемним запитанням.

3. Намагайтесь швидко знайти підмет і присудок фрази. Це допоможе зрозуміти вам її загальний смисл і структуру, навіть якщо ви не допишете якісь слова.

4. Слухаючи, здійснюйте одночасно мисленнєво-мовленнєву переробку інформації на фразовому рівні з метою підготовки її до запису:

• слухаючи фразу, відкиньте несуттєве;

• скорочено фіксуйте слова, які легко відтворюються за змістом;

• нове записуйте якнайточніше й найповніше;

• відоме або повторюване записуйте скорочено: іменники замінюйте особовими займенниками; вживайте знаки-символи, абревіатури; виключайте несуттєві прикметники при іменниках та прислівники при дієсловах;

• обов’язково зберігайте актуально значуще в кожному блоці інформації;

• уникайте фраз, що дублюються.

5. Перечитайте вдома конспект, з пам’яті поновіть інформацію, яку ви пропустили, але яка, на вашу думку, є важливою.