Як писати наукову статтю (пам’ятка!!!)

1.Сформулюйте, ретельно обдумавши, основну мету статті.

Чітко сформулюйте та усвідомте завдання статті.

3.Визначте основну проблему (тему) її.

4.Сформулюйте робочу назву статті за її основною темою (проблемою), визначивши межі теми та обсяги наукової інформації, що має висвітлюватися в ній.

Пам'ятайте! Заголовок статті може називати тему в узагальненому вигляді (а через двокрапку - частину теми, її аспекти, підтеми).

5.Складіть і запишіть деталізований план (наприклад, питальний) статті.

6.Сформулюйте і запишіть основні тези (як відповіді на пункти питального плану) статті.

7.Продумайте вступну частину статті як обґрунтований виклад актуальності теми (проблеми) дослідження, науково-практичної значущості того, що досліджуватиметься у центральній частині статті, та визначення об'єкта, предмета, методів (методики) дослідження і джерельної бази.

8.Викладіть стисло історію вивчення проблеми (питання) в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі, проаналізувавши та скласифікувавши ці джерела за ознаками спільних і відмінних поглядів науковців на розв'язання цієї проблеми.

9.Визначте та запишіть дефініції (визначення) використовуваних у статті термінів.

10.Складіть і запишіть основний текст статті, спираючись на головні принципи: „від відомого” – „до невідомого”, „від простого” – „до складного”.

11.Перевірте узгодженість між планом та змістом статті, між назвою, метою, завданнями та висновками, між тезами та їх обґрунтуванням, ілюструванням, між змістом та мовною/мовленнєвою формою.

12.Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на мовному/мовленнєвому рівні та свідомо внесіть відповідні корективи:

•перевірте правильність і точність мовного оформлення заголовка статті;

•перевірте текст статті на відповідність чинним правописним нормам сучасної української літературної мови;

•перевірте текст статті на відповідність вимогам наукового стилю української мови при вербалізації думок.

13.Перевірте точність і правильність оформлення цитат.

14.Оформіть список використаних джерел статті відповідно до вимог оформлення бібліографії.

15.Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на всіх її рівнях (змістовому, логічному, мовностилістичному) та, в разі потреби, внесіть необхідні корективи і відредагуйте статтю.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття „стаття”.

2. Назвіть основні змістові компоненти наукової статті.

3. Охарактеризуйте етапи написання наукової статті.

4. Які види статей Ви знаєте?

§ 7. Писемні жанри наукового стилю. Оригінальні тези План

1. Композиційно-змістові елементи написання оригінальних тез.

2. Прикметник в економічній лексиці:

2.1. Утворення ступенів порівняння прикметника.

2.2. Порівняльні конструкції з прикметником.

3. Правила вживання великої літери. (Додаток К)

Ключові слова: оригінальні тези, первинний текст, вступ, основні тези-положення, завершальні тези.

1. Композиційно-змістові елементи написання оригінальних тез

Оригінальнітези пишуться як первинний текст до виступу на семінарі, конференції чи конгресі. Вони публікуються в спеціальних збірниках.

Вони можуть передувати статті, бути її апробацією, в якій викладається лише суть проблеми, а докази й приклади опускаються.

Рекомендований обсяг тез становить 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5 інтервала.

Для тез властива строга змістово-композиційна структура: а) назва, що відображає головну ідею; б) вступ (актуальність і ступінь розробленості проблеми); в) основні тези-положення (обґрунтування, докази на користь проблеми, яку досліджує автор тексту); г) завершальні тези (основні результати, перспективи).

Кожна теза висвітлює окрему мікротему (частину загальної теми тексту), визначає зміст наступної або підсумовує попередні тези. Формулювання кожної тези починають з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, яка висловлюється в одному чи кількох реченнях. Виклад суті ідеї, положення здійснюється без наведення конкретних прикладів.

Мета вступутез – показати, що дослідження є розвитком, продовженням або спростуванням визнаних положень, полемікою з іншими напрямами або науковцями. Також у вступі визначають актуальність проблеми, окреслюють питання, які будуть висвітлюватися в тезах. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним, головне – показати суть проблемної ситуації, що потребує вивчення.

Аналіз останніх праць, у яких розглянуто актуальне питання, важливий елемент для розуміння предмета дослідження, мотивації актуальності теми і важливості теми дослідження.

Для цього можна використати такі мовленнєві конструкції: серед проблем, пов’язаних із ...; уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання ...; заслуговує на особливу увагу ...; фрагментарно висвітлювалося в ...; не була об’єктом спеціального вивчення ... .

Призначання основної частини– розкрити зміст тез. Усі міркування слід викласти так, щоб читач зрозумів суть запропонованих ідей. Використовуючи маловідомі терміни, обов’язково слід подати їх тлумачення. Факти, явища мають бути певним чином представлені, класифіковані, згруповані, описані. Статистичні дані й коментарі у тезах на відміну від наукових статей не використовуються.

Виклад суті дослідження в тезах може містити такі мовні кліше: є підстави вважати ...; перевіримо запропоноване припущення ...; проведений аналіз дає змогу згрупувати (узагальнити, уточнити, конкретизувати)... .

До лексико-граматичних засобів упевненості належать такі мовленнєві звороти: безумовно, що ...; є очевидним, що ...; немає сумнівів щодо (чого?) ...; ці факти переконують у (чому?); ці факти переконують (у чому?) ...; результати дослідження підтверджують справедливість (чого?) ....

Критичні зауваження в статті допомагають виразити такі мовні кліше: не можна погодитися; навряд чи можна погодитися; є розбіжності в поглядах на ...; автор припускається неточностей ... .

Готуючи висновки,перевіряють узгодженість між назвою, метою, завданнями виступу. Водночас стежать, щоб висновки не повторювали вступу. У висновках указують, що в результаті наукового дослідження і виконання завдань зібрано відповідний матеріал, пояснюють наукове й практичне значення роботи. Доцільно також подавати чітке бачення перспектив наступних досліджень з відповідної проблеми.

Посилання на джерела, цитати в тезах, на відміну від статті не використовуються, не бажаний і фактичний матеріал та приклади. Типовими помилками у тезах є підміна тез скороченим текстом статті.

Реквізити оригінальних тез:

1. Прізвище та ініціали автора.

2. Місце написання.

3. Заголовок (назва статті).

4. Текст.