Як складати бібліографічний опис (пам’ятка!!!)

1. Розташуйте використані вами джерела в алфавітному порядку.

2. Складіть бібліографічний опис, зазначаючи всі необхідні відомості про кожне джерело та дотримуючись особливих правил пунктуаційного оформлення списків використаної літератури.

4. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи (чи всі відомості про книгу чи статтю ви відобразили у вашому списку літератури, чи на порушено вами принцип алфавітного розташування джерел, чи відповідає пунктуаційне оформлення укладеного вами списку літератури правилам оформлення бібліографії).

4. Відредагуйте (у разі потреби) складений вами бібліографічний опис.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні стильові ознаки наукового стилю.

2. Назвіть загальні вимоги до структури наукової роботи.

3. Сформулюйте правила цитування та посилання на використані джерела.

4. Назвіть вимоги до нумерації сторінок наукової роботи, формул, таблиць, рисунків, розділів, підрозділів, підпунктів.

5. Сформулюйте правила оформлення й переносу в тексті роботи формул , таблиць, рисунків.

6. Що таке бібліографія? Які види бібліографій ви знаєте?

7. Назвіть способи розташування бібліографічних відомостей.

8. Які відомості про книгу зазначаються в бібліографічному описі?

9. Які відомості про статтю зазначаються в бібліографічному описі?

10. Назвіть правила складання бібліографічного опису.

Практичний блок до розділу I Вправи до §§ 1, 2, 3

ЗАВДАННЯ 1. Визначте, до якого підстилю наукового стилю належить кожен з поданих уривків тексту. Свою думку аргументуйте.

а) Гроші є засобом обміну. Люди застосовують їх, щоб оплачувати рахунки, незалежно від того, що продають чи купують. У дивовижно зручний спосіб гроші обслуговують подвійний збіг бажань. Томас продає яблука, а Френсіс зацікавлений у купівлі деякої їх кількості, але він продає помідори, які Томас не бажає купувати (він хоче купити картоплю). Прямий обмін не може відбутися між цими двома особами. Їм потрібно знайти третю особу, яка збирається продати картоплю і хоче купити помідори. Гроші чудово розв’язують цю проблему, виконуючи роль третьої особи.

(Павлов А. Економічні функції грошей / А. Павлов // Деньги ua. – 2007. – № 20. – С.  26)

б) Гроші найчастіше використовуються як засіб обміну. Це найважливіша функція грошей, за допомогою якої відбувається обмін товарами та послугами між людьми, підприємствами, країнами. Гроші полегшують процес обміну, оскільки при їх застосуванні відпадає потреба подвійного збігу бажань: продавцеві вже непотрібно знаходити покупця, який пропонує саме те, чого бажає продавець, і який сам бажає придбати товар, пропонований цим продавцем – необхідна умова бартерних угод. Обмінюючи свій товар на універсальний товар у вигляді грошей, продавець одержує універсальний засіб придбання будь-яких товарів і зовсім не обов’язково на момент здійснення угоди продажу свого товару. Таким чином, виникає можливість перенесення купівельної спроможності грошей з реального часу в майбутнє, а також здійснення накопичення.

(Моклякова А.Н. Виникнення, сутність і функції грошей / А.Н. Моклякова // Основи економічної теорії: конспект лекцій. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. – С. 48)

в) Обіг грошей у сфері обміну є постійним монотонним повторенням одного й того ж процесу. Товар завжди перебуває на боці продавця, гроші – на боці покупця як купівельний засіб. Вони функціонують як купівельний засіб, реалізуючи ціну товару. У цій функції вони переносять товар з рук продавця до рук покупця і в той же самий час віддаляються з рук покупця до рук продавця для того, щоб повторити той самий процес з якимось іншим товаром. Таким чином, в першій половині свого обігу товар міняється місцем з грошима і випадає зі сфери обігу до сфери споживання. Його місце заступає втілення вартості товару, або його грошова маска. Другу половину обігу товар проходить уже не в своєму натуральному вигляді, а золотому оздобленні. Отже, безперервність руху притаманна лише грошам: той самий процес, який для товару розпадається на два етапи, для грошей залишається простійним, під час якого вони міняються місцями з новими й новими товарами, реалізуючи функцію обміну.

(Маркс К. Капитал: критика политической экономии / К. Маркс. – М.: Изд-во политической литературы, 1949. – Т.1. – С.122)

ЗАВДАННЯ 2. Доведіть, що поданий текст належить до наукового стилю. Визначте його підстиль, стильові й мовні особливості на лексичному, морфолого-граматичному й синтаксичному рівнях.

Вексельна форма розрахунків

Вексель – цінний папір (платіжний документ), що засвідчує безумовне грошове зобов'язання по строку щодо певної суми грошей власникові векселя.

Існують такі типи векселів: простий вексель – містить просте, нічим не підтверджене зобов'язання векселедавця сплатити власникові векселя після зазначеного строку певну суму; переказний вексель – містить письмовий наказ векселеутримувача, адресований платникові, сплатити третій особі певну суму грошей у певний строк.

Крім того, виділяють чотири види векселів: комерційні – векселі, засновані на реальному товарному покритті; державні – векселі векселеутримувачем яких є держава; банківські, податкові.

Облік і купівля векселів банком – це фінансова операція короткострокового характеру з використанням дисконтної ставки.

Схема купівлі векселів така: власник векселя на певну суму пред'являє вексель банку, що погоджується його врахувати, утримуючи частину вексельної суми – дисконт. У цьому випадку банк пропонує власникові векселя суму, обчислювану, виходячи з оголошеної банком ставки дисконтування. Різниця між дійсною і майбутньою вартостями векселя – це комісійні банку.

(Іванов В.М. Гроші та кредит: курс лекцій / В.М. Іванов. – К.: МАУП, 1999. – С. 43 – 46).

ЗАВДАННЯ 3. Уточніть відомості про терміни, підкресливши правильну думку.

У галузі однієї науки терміни (утворюють, не утворюють) систему (термінологію).

Термін (повинен, не повинен) мати синоніми.

Термін (може, не може) бути багатозначним.

Терміни (позбавлені, не позбавлені) будь-якої образності.

За структурою терміни можуть бути (одним словом, словосполученням).

ЗАВДАННЯ 4. Розподіліть подані слова на чотири колонки: галузеві терміни, загальнонаукові терміни, номенклатура, професіоналізми.

Видатки, інвестиції, метод, долар, платіжка, витрати, аналіз, інфляція, біржа, позика, гривня, емісія, оборотка, готівка, собівартість, торговельна палата, безнал, податок, синтез, економіст, мито, вал, застава, рубль, вклад, матеріалка, задача, кредитна спілка, кошторис, актуальність, бухгалтер, система, боргове зобов’язання, дебітовка, боржник, процес, позичальник, заробітна плата.

ЗАВДАННЯ 5. Як називаються подані нижче словосполучення? Яке місце вони займають у структурі професійної наукової мови? Випишіть їх значення зі словника економічних термінів. Із п’ятьма (за вибором) складіть речення.

„Стеля”, „зняття вершків”, „гарячі гроші”, „бики”, „ведмеді”, „жирний кіт”, „валютна пилка”, „дійна корова”, „левова частка”.

ЗАВДАННЯ 6. З поданого тексту випишіть терміни зі сфери економіки. Подайте їх російські відповідники. Визначте, які з термінів є власне українськими, а які запозиченими.

Ціна землі

Земельна рента за умов ринкової економіки виступає у формі орендної плати, відсотка за іпотечною заборгованістю та ціни землі, оскільки земля вільно продається і купується. Розглядаючи ціну землі, слід розрізняти ціну землі як продукту праці і як продукту природи. Ціна землі як продукту праці містить витрати на обробіток ґрунту та його поліпшення, тобто набуває нової якості, виступаючи вже з одного боку, і як продукт праці землероба, з іншого – як результат функціонування таких чинників виробництва, як капітал та підприємницькі здібності. Ціна землі як продукту природи – поняття ірраціональне, оскільки, як зазначалося, земля не є продуктом праці.

Економічними формами землі-капіталу виступає форма позикового відсотка, а землі-матері – земельна рента.

Теоретично ціна землі містить грошовий еквівалент витрат власника на її поліпшення і величину ренти. Фактично ціна коливатиметься залежно від вартості заходів щодо її поліпшення, маси ренти, норми позикового відсотка, співвідношення попиту й пропозиції, очікуваної зміни цін на сільськогосподарську продукцію, напрямів державної економічної політики щодо регулювання аграрного сектору економіки тощо.

(Основи економічної теорії: Підручник / А.А. Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко та ін. – К.: Вища шк., 2001. – С. 355-356).

ЗАВДАННЯ 7. Зі словника економічних термінів випишіть (5 кожного виду) власне українських термінів-іменників, термінів-прикметників, термінів-дієслів. Проаналізуйте, якими частинами мови найчастіше представлені економічні терміни. Чому?

ЗАВДАННЯ 8. Виберіть нормативний варіант наголошення терміна українською мовою.

Ва́ловий – вало́вий; ри́нковий – ринко́вий; кошто́рис – коштори́с; по́зичка – пози́чка; ви́датки – вида́тки; вит́рати – витра́ти; на́длишок – надли́шок; на́кидка – наки́дка; фі́рмовий – фірмо́вий; заста́вна – заставна́; гурто́вий – гуртови́й.

ЗАВДАННЯ 9. Виберіть нормативний варіант перекладу економічних термінів українською мовою. Поставте наголоси в українських варіантах.

В рассрочку – у розстрочку, на виплат; расходы – розходи, витрати, видатки; займ – займ, позика, позичка; ссуда – зсудження, позика, позичка; отсрочка – відстрочка, відстрочення, відтермінування; залог – заклад, застава; избыток – лишок, надлишок; надбавка – надбавка, накидка, накинення; неплатёжеспособность – неплатоспроможність, неплатоздатність; наличные – наявні, готівка, налогообложение – налогообкладення, оподаткування; благосостояние – благоустрій, добробут.

ЗАВДАННЯ 10. Перекладіть терміни українською мовою. Розставте наголоси в українських варіантах.

Уценка, уплата, налог, убытки, себестоимость, расходы, средства (денежные), спрос, затраты, скидка, самоокупаемость, наличные, оптовый, безналичный, розница.

ЗАВДАННЯ 11. Дайте одним словом (економічний термін) назву чи визначення описаного явища. Поставте наголоси в обраних варіантах термінів.

1) торгівля великими партіями товару; 2) цільовий кредит, що його надають банки підприємствам і організаціям, а також населенню на умовах поворотності, строковості та забезпеченості; 3) втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця; 4) кошти за реалізовану продукцію, надані послуги, що надійшли на рахунок чи до каси підприємства; 5) затрати живої та уречевленої праці на виробництво продуктів; 6) форма зберігання коштів населення, установ та організацій в банках та ощадних установах; 7) номінальні знаки вартості, що випускає примусовим курсом держава, для використання у функціях засобу обігу й засобу платежу; 8) грошовий вираз вартості робочої сили, яка є товаром, її ціна; 9) один із засобів забезпечення боргових зобов’язань, що дає можливість кредиторові в тому разі, коли боржник не виконує свого зобов’язання, одержати належну йому суму грошей за рахунок реалізації майна останнього; 10) спеціально обладнане приміщення для приймання, зберігання і видачі готівки; 11) план наступних грошових витрат і надходжень; 12) податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордони.

Для довідок: (мито, позичка, вартість, гроші, вклад, застава, кошторис, витрати, каса, заробітна плата, гурт (опт), виторг).

ЗАВДАННЯ 12. Порівняйте російський і український варіанти текстів. Виправте в українському варіанті допущені при перекладі помилки (лексичні, граматичні, орфографічні) в термінах та термінологічних сполученнях.

Срочные вклады – это денежные средства, помещенные в банк на строго оговоренный срок. Они, по сравнению с вкладами до востребования, имеющими в основном краткосрочный характер, вносятся на более длительные сроки.

Вкладчику, располагающему значительной суммой на вкладе до востребования и предвидящему в перспективе значительные расходы на какие-либо цели, невыгодно держать указанные средства на текущем счете за относительно небольшой процент или даже без выплаты такового. Ему выгоднее помещать средства на срочный вклад.

Строкові внески – це грошові засоби, уміщені в банк на суворо обговорений термін. Вони, порівняно з внесками до затребування, що переважно мають короткостроковий характер, вносяться на довші строки.

Вкладчику, що має значительну суму на внеску до затребування й передбачає в майбутньому значні розходи на будь-що, невигідно тримати зазначені засоби на текучому зчоті за відносно невеликий процент чи навіть без його сплати. Йому вигідніше розмістити засоби на строковому внеску.

ЗАВДАННЯ 13. Виправте порушення морфолого-граматичних і синтаксичних норм наукового стилю.

1. Представлене економічне зростання в масштабі всього суспільного виробництва збільшенням річного обсягу виробництва товарів і послуг. 2. На мою думку, для вимірювання економічного зростання, особливо при зіставленні на міжнародному рівні, слід застосовувати такий показник, як величина ВНП на душу населення й темпи зростання. 3. Можна з’ясувати реальні процеси економічного зростання й розвитку лише при вивченні типів розширеного відтворення в масштабі нації. 4. Об’єкт мого дослідження – типи економічного зростання. 5. Зроблений мною аналіз літератури з проблем збільшення виробництва дав змогу зробити такі висновки. 6. Призводить національне господарство до загального занепаду передусім тривала орієнтація на екстенсивний шлях зростання й випуску продукції.

ЗАВДАННЯ 14. Як відомо, вставні слова в текстах наукового стилю слугують наочним засобом увиразнення логіки мислення, послідовності викладу. Перекладіть поданий текст українською мовою. Розставте пропущені розділові знаки при вставних словах, визначте смислові розряди, до яких вони належать.(Для довідок дивись додаток Б)

Таким образом превращение обычных денежных знаков в капитал включает как технические, так и социально-экономические моменты.

Во-первых производитель должен вступить в отношения с другими производителями по поводу купли средств производства в частности крупными фирмами, работающими на рынке этого товара.

Во-вторых если его наличного капитала недостаточно для организации эффективного производства, ему придется обращаться к кредитным учреждениям например банкам, кредитным союзам.

В-третьих даже при малых объёмах производства предприниматель должен нанять определённое количество работников, чтобы обеспечить эффективное функционирование средств производства.

Следовательно капитал – это категория, которая выражает не столько технические и организационные, сколько социально-экономические отношения. Другими словами капитал как таковой может существовать при определённых условиях прежде всего: высокоразвитом товарном производстве и обращении; наличии такого экономического условия, как личное обогащение; определённой степени концентрации у части хозяйственных агентов средств производства и капитала; отсутствии собственных средств производства у большей части населения.

Чи наявні в цьому тексті слова, які не бувають вставними?

ЗАВДАННЯ 15. Перепишіть. Розставте пропущені розділові знаки. Поясніть, у яких випадках слова „зокрема” й „наприклад” є вставними, а в у яких вони застосовуються як засіб уведення відокремлених членів речення. (Для довідок дивись додаток Б).

1. Важливим напрямом прямого державного регулювання є також практика субсидіювання сільського господарства, частка якої наприклад у США складає близько двох третин усіх федеральних субсидій. 2. Розглядаючи акумуляційну функцію оподаткування, легко помітити, що чим вища ставка податку наприклад на прибуток, тим більше коштів буде відраховуватися до державного бюджету. 3. Так наприклад у фазі підйому прагнучи стримати економічний розвиток й не допустити перегріву економічної кон’юнктури, держава має підняти ставки податків. 4. Розподільча (соціальна) функція податків полягає в тому, що під час зростання індивідуальних доходів громадян ставки податків на них зростають більш високими темпами зокрема за допомогою податків держава примушує заможних громадян поділитися з малозабезпеченими прошарками населення. 5. Якщо наприклад центральний банк ставить завдання стримати подальший економічний циклічний підйом, то він удається до підвищення облікової ставки. 6. Коли центральний банк починає здійснювати ліберальну кредитно-грошову політику й знижує облікову ставку наприклад у фазі депресії чи спаду починається зворотній процес. 7. Центральний банк може змінювати облікові ставки не лише для впливу на ту чи іншу фазу економічного циклу, а й для регулювання міжнародних валютних відносин зокрема якщо уряд країни ставить завдання підвищити курс своєї валюти. 8. Деякі західні дослідники зокрема А. Сміт і Д. Рікардо вважають капіталом ту частину багатства, яка зайнята у виробництві й необхідна для приведення в дію праці. 9. Широке коло питань, пов’язаних із переосмисленням ролі людини в економічних процесах, знайшло відображення і в працях відомих зарубіжних учених-економістів зокрема Т. Бойдела, Е. Денісона, Дж. Кендріка, А. Маршалла та ін. 10. У роботі обґрунтовано головні напрями діяльності соціальних партнерів зокрема формування державної стратегії розвитку персоналу, створення регіональних та галузевих структур з питань професійної підготовки. 11. Наприклад для роздрібної торгівлі чи сфери побутових послуг великого капіталу не потрібно. 12. Згідно із „законом зменшуваної віддачі” послідовне приєднання одиниць змінного ресурсу наприклад праці до постійного (фіксованого) ресурсу зокрема капіталу дає такий обсяг додаткового продукту, який зменшується з розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу.

ЗАВДАННЯ 16. Визначте, до якого смислового розряду належать подані вставні слова. Складіть з ними речення.(Для довідок дивись Додаток Б).

Може; на нашу думку; зверніть увагу; з одного боку; з другого боку; отже, таким чином.

ЗАВДАННЯ 17. Поясніть (усно), які помилки допущено в поданому нижче списку літератури.

Ковальчук Г.О.„Контрольні завдання з економіки” // журнал Освіта, – 2004, №9. – С. 56-78.

Кларін М.В. Педагогічна технологія в навчальному процесі, М., Книга, 1989.

Економіка родини / За редакцією Ковальчук Г.О. – Київ, КНЕУ, 234 с.

ЗАВДАННЯ 18. Оформіть список літератури за правилами укладання бібліографії.

„Принцип модульності в історії освіти”, Укладач В.О. Огнев’юк, Київ, Т.2, МАУП, 1995, 85с.

Смолкін А.М., „Методи активного навчання”, журнал Педагогіка, 2003, №6, С. 56-78.

Носаченко В.М., Безпалько В.Т., Наріжний С.П., „Ігрові методи навчання в економіці”, Київ, МАУП, Вип. 2, 1995, 456с.

Біляєв О.М., „Концепція навчання державної мови в школах України”, Київ, Либідь, 2004, 45с.

„Загальні методи навчання”, За редакцією В.А. Алексюка, Київ, Радянська школа, 1973, 173с.

Полат Є.М. Метод проектів // http: //www.itlt.edu.