3. Вимоги до оформлення списку використаних джерел9

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел містить їх бібліографічні описи. Бібліографія – (від лат.biblios – книга, graphos – пишу) це список літератури з певного питання.

Розрізняють бібліографію:

1) реєстраційну – знайомить читача з назвами усіх книг з конкретного питання;

2) рекомендаційну – містить назви книг, які автор радить прочитати;

3) як список використаної літератури – містить перелік книг, на які посилається автор.

Вибір автором певного типу бібліографії залежить від характеру й призначення видання.

Способи розташування бібліографічних відомостей

Порядок розміщення назв книг у списках літератури найчастіше обирається алфавітний.

Список літератури може записуватися двома способами:

1) перший рядок назви книги пишеться від лівого поля без абзацу, а другий і наступні рядки – з абзацу, наприклад:

Бондар Д.Д. Практикум з металообробки: Навч. посіб. / Д. Бондар – Донецьк: Майстер, 1991. – 130 с.;

2) перший рядок назви книги пишеться з абзацу, а другий і наступні рядки – від лівого поля без абзацу, наприклад:

Томан І. Мистецтво говорити / Іржі Томан; [пер. з чес. І. Васильєва]. – 2-ге вид. – К.: Політвидав України, 1989. – 298 с.

Перевага надається другому способу.

Найчастіше про книгу (підручник, посібник, монографію)записують такі відомості: автор та його ініціали (якщо книга не має автора опис книги починається з її назви, за якою після скісної риски в квадратних дужках зазначають її укладачів чи редактора), назва книги, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, кількість сторінок.

Стаття з журналу, газети чи збірника праць оформлюється таким чином: автор та його ініціали (перший), назва статті, після однієї скісної риски ініціали та прізвище автора або всіх авторів, після двох скісних рисок зазначається назва журналу, газети чи збірника праць, у якому вміщено статтю, рік видання, номер або число (для журналу чи газети), сторінки, на яких вміщено статтю.

Інтернет-джерелооформлюється так: автор та його ініціали (у разі наявності), назва роботи, потім ставиться крапка тире, після яких записуємо з великої букви фразу „Режим доступу”, далі ставимо двокрапку й зазначаємо адресу сайту.

Провила складання бібліографічного опису

1. Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана кількома авторами, то вони перераховуються через кому.

Якщо посібник написаний чотирма авторами й більше, то вказують лише першого, а замість прізвищ інших авторів зазначається „та ін.”.

2. Назва книги (без скорочень і лапок); двокрапка. Підзаголовок (без лапок); крапка, тире.

3. Початкові відомості (місце видання, видавництво, рік видання).

3.1. Місце видання – з великої літери скорочено – Москва (М.), Санкт-Петербург (СПб), Київ (К.), Харків (Х.), Львів (Л.); крапка, двокрапка. Усі інші міста записуються повністю – Донецьк, Одеса, Мінськ; двокрапка.

3.2. Назва видавництва (без лапок) з великої літери; кома.

3.3. Том, частина – скорочено з великої літери (Т., Ч.); цифра тому або частини; крапка, тире. Випуск з великої літери, скорочено (Вип.) крапка, тире.

3.4. Рік видання (лише арабськими цифрами), крапка; тире.

3.5. Якщо вказується загальна кількість сторінок, то пишуться арабські цифри на позначення номера сторінки; слово „сторінка” записується скорочено, з маленької літери. Наприклад 350 с.

3.6. Якщо вказуються конкретні сторінки, то спочатку пишеться слово „сторінка” скорочено з великої літери (С.); крапка; арабськими цифрами номери сторінок, наприклад: С. 35-48; С. 15.

Приклад

1. Антоненко-Давидович Б.Г. Як ми говоримо / Б.Г. Антоненко-Давидович. – К.: Либідь, 1991. – 254 с.

2. Бабаєвська В.Л. Механізм узгодження національних і наднаціональних економічних інтересів в умовах глобалізації світового господарства / В.Л. Баєвська // Збірник тез доповідей учасників Міжнародного економічного молодіжного форуму, 04-10 травня. – К.: КПІ, 2004. – С. 224-231.

3. Ботвенко М.А. Комп’ютерне навчання / М.А. Ботвенко. – Режим доступу: http: www.visnyk.iatp.org.ua

4. Головач А.С. та ін. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян / А.С. Головач, С.І. Головащук, А.Г. Галетова та ін. – Донецьк: Сталкер, 1997. – 352 с.

5. Горбенко І.В. Механізм інтеграції України до світового господарства в умовах глобалізації: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. економ. наук: спец. 08. 05. 01 „Світове господарство і міжнародні відносини”/ І.В. Горбенко. – К., 2006. – 20 с.

6. Культура української мови: Довідник / [ред. В.М. Русанівський]. – К.: Либідь, 1990. – 340 с.

7. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасні ділові документи / М.І. Молдованов, Г.М. Сидорова. – К.: Техніка. – Вип. 4. – 1992. – 399 с.

8. Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / [уклад.: М.М. Пещак та ін]. – Т. 1. – К.: Освіта, 2001. – 260 с.

9. Чак Є.М. Культура усного мовлення / Є.М. Чак // Дивослово. – 2001. – № 6. – С. 24-28.