Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.

Чума

Заходи щодо хворих і реконвалесцентів. Хворі на чуму підлягають обов'язковій госпіталізації у спеціально розгорнуті заклади (протичумний госпіталь). Виписка тих, хто перехворів, відбувається не раніше ніж через місяць після зникнення всіх симптомів хвороби за умови негативних результатів бактеріологічного обстеження. При бубонній формі чуми бактеріологічне дослідження пунктатів бубонів проводять дворазово з інтервалом у 2 дні; при первинній легеневій чумі і метастатичній пневмонії необхідні негативні результати багаторазових бактеріологічних досліджень мокротиння. Після виписки необхідне медичне спостереження за тими, хто перехворів, протягом 8 міс.

Осіб які спілкувалися з хворим та мають сигнальну симптоматику, розміщують у провізорному госпіталі; усіх, хто мав контакт із трупами померлих, їх одягом, але без будь-якої симптоматики, розміщують в ізоляторі. За ізольованими ведуть медичне спостереження протягом 6 діб. У цей період їм проводять курс екстреної антибіотикопрофілактики.

При легеневій формі чуми проводять індивідуальну ізоляцію контактуючих осіб. Ізоляцію припиняють через 6 днів після розмежування з хворим при нормалізації температури (при обов’язковій термометрії 2 рази на день — вранці й увечері). Всі контактуючі проходять курс профілактичного лікування стрептоміцином по 0,5 г внутрішньомязово 2 рази на добу. Залежно від епідеміологічних особливостей захворювання визначають територіальну зону, в якій проводять термометрію всьому населенню. Усіх з лихоманкою, виявлених при повторних обходах, розміщують в провізорний госпіталь. При ймовірності передачі інфекції блохами карантин встановлюють на 12 днів після проведення дезінсекції. Особи, які знаходилися на території осередку, але з хворими не контактували і бажають виїхати, підлягають обсервації протягом 6 днів.

Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку чуми. Лікар, який виявив хворого з підозрою на чуму, зобов'язаний по телефону повідомити СЕС, СЕС повідомляє МОЗ України, а МОЗ повідомляє ВООЗ. Весь медичний персонал, який обслуговує хворих, повинен працювати в протичумних костюмах і перебувати на казармовому положенні. В осередку, де був виявлений хворий, проводять завершальну дезінфекцію, дератизацію і дезінсекцію. Захоронення померлих людей проводять із дотриманням суворого протиепідемічного режиму.

Холера

Заходи щодо хворих і реконвадесцентів. Хворих та підозрілих на холеру госпіталізують в інфекційний стаціонар, осіб із сигнальною симптоматикою (блювання, пронос) — у провізорний шпиталь» тих, хто спілкувався з хворим, -- в ізолятор» а ті, хто хоче виїхати з осередку, підлягають обсервації. Матеріал для мікробіологічних досліджень забирають до початку терапії антибіотиками або через 24—36 год. після завершення антибіотикотерапії. Дослідження випорожнень після одужання проводять тричі з інтервалом 1—2 доби.

Хворих виписують зі стаціонару після повного одужання і триразового (із обсерватора — одноразового) негативного бактеріологічного обстеження. Перехворілі підлягають подальшому диспансерному спостереженню. У першим місяць перебування на обліку проводять триразове бактеріологічне дослідження екскрементів з інтервалом у 10 днів та одноразове дослідження жовчі. У подальшому один раз на. місяць обстежують фекалії. Після виписки з госпіталю реконвалісценти підлягають медичному спостереженню протягом 8 міс.

3 метою виявлення носійства їх обстежують упродовж першого місяця один раз на 10 днів, у подальшому — один раз на місяць.

Заходи щодо осіб які спілкувалися з хворими. Осіб, які контактували з хворим на холеру, направляють в ізолятор, де проводять медичне спостереження, бактеріологічне обстеження й екстрену антибіотикопрофілактику, Для виявлення хворих та бактеріоносіїв серед осіб, що виїжджають за межі осередка створюють обсерватори, де протягом 5 днів їх обстежують на носійство збудника.

Основу профілактики захворюваності на холеру становлять заходи щодо покращення соціально-економічних та санітарно-гігієнічних умов життя населення.

Основні протиепідемічні заходи щодо локалізації та ліквідації осередку холери:

• обмежувальні заходи та карантин;

• виявлення й ізоляція осіб, які контактували з хворими та носіями;

• лікування хворих на холеру та вібріононосіїв;

• профілактичне лікування контактних осіб;

• поточна та завершальна дезінфекція.

Протиепідемічні заходи проводяться відповідно до рішень надзвичайної протиепідемічної комісії (НПК), а контроль за виконанням комплексу заходів усіма службами покладаються на штаб осередку. Вводиться обмеження в’їзду і виїзду з осередку.

В осередку проводиться поточна та завершальна дезінфекція і суворий контроль за якісним водопостачанням. Впроваджуються заходи щодо недопущення забруднення відкритих водойм каналізаційними стоками та господарсько-побутовими водами. Забороняються всі види водокористування (купання, рибальство, забір води для побутових потреб і поливу овочевих культур та ін.) із відкритих водойм, забруднених холерними вібріонами, збільшується кількість бактеріологічних досліджень води. Посилюється санітарний контроль на ринках, підприємствах харчової промисловості, закладах громадського харчування, дитячих колективах і за довкіллям усього осередку, покращуєте ся його очищення.