- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Заходи першої медичної допомоги:
введення знеболюючого засобу за допомогою шприца-тюбика з аптечки індивідуальної (АІ-2);
профілактика або усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові, сторонніх предметів; фіксація язика;
штучна вентиляція легень за допомогою S- подібної трубки, методом “ рот у рот”, “рот у ніс”, мішків Амбу;
непрямий масаж серця;
тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі шляхом накладання кровоспинного джгута (стандартного чи імпровізованого), закрутки або тугої пов’язки, пальцевого притискання магістральних судин;
накладання асептичної пов’язки на рану та опікову поверхню;
накладання оклюзивної пов’язки при відкритому пневмотораксі з використанням обгортки індивідуального перев’язувального пакета;
іммобілізація пошкодженої кінцівки найпростішими способами з використанням табельних та підручних засобів;
одягання протигазу при знаходженні на місцевості, забрудненій СДОР;
введення антидотів ураженим СДОР;
часткова санітарна обробка відкритих ділянок шкіри та дегазація прилеглого до них одягу з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8);
застосування антибіотиків, протиблювотних та радіозахисних засобів із аптечки індивідуальної (АІ - 2);
накладання джгутів на кінцівки при синдромі тривалого стиснення та розчавлення;
гасіння палаючого одягу;
виніс уражених з важкодоступних місць, вогнищ пожежі та з- під завалів, з осередків хімічного, радіоактивного та бактеріального забруднення;
штучне викликання блювоти при потраплянні хімічних або радіоактивних речовин у шлунок;
беззондове промивання шлунка;
забезпечення спокою;
виніс постраждалих до місць збору, завантаження їх на транспортні засоби та евакуація у лікувальні заклади.
При наданні першої медичної допомоги, у першу чергу повинні використовуватись медичні засоби, наявні у особового складу аварійно-рятувальних формувань, формувань цивільного захисту та інших, залучених для проведення рятувальних робіт.
Для надання першої медичної допомоги може залучатися особовий склад санітарних дружин та санітарних постів, створених на об’єктах господарювання, адже альтернативи цим формуванням на початковому етапі рятувальних робіт поки що немає.
Термін надання першої медичної допомоги не повинен перевищувати 30 хв.
Надання першої медичної допомоги
Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.
Якнайшвидше надання першої медичної допомоги має вирішальне значення для врятування життя постраждалого і подальшого перебігу ураження. Першочергово допомогу надають дітям і тим постраждалим, які можуть загинути, якщо не допомогти їм вчасно.
Для надання першої медичної допомоги використовують табельні і підручні засоби.
До табельних засобів належать: перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти: розчин йоду спиртовий 5,0%, спиртовий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8), пакет перев’язувальний індивідуальний, повітропровід.
-аптечка індивідуальна ( АІ )-призначена для попередження чи зниження уражуючої дії різних видів сучасної зброї, а також для надання першої медичної допомоги при ураженнях особового складу.
Склад: будаксин-1,0-2,0 ( 2-шприц-тюбика з червоним ковпачком )-вводиться в/м при перших ознаках ураження отруйними речовинами типу ФОР (порушення зору, затруднення дихання, слинотечі);
промедол-1,0-2,0 ( 1-шприц-тюбик з безкольоровим ковпачком )-вводиться в/м при сильних болях, які викликані переломами кісток, обширними ранами, опіками та іншими ушкодженнями;
цистамін-0,2 (2-восьмигранних пенали червоного кольору по 6 таблеток в кожному )-профілактичний засіб при дії на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами. Вміст одного пеналу приймається за 40-50 хв до можливого опромінення, якщо очікуєма доза радіації може скласти 100 Рад і більше. При необхідності препарат в тій же дозі може бути прийнятий через 6 год після першого прийому;
доксациклін -( 2-чотирьохгранних пенали без кольору по 5 таблеток в кожному ). Вміст одного пеналу приймається при небезпеці зараження збудниками інфекційних захворювань, а також при пораненнях і опіках. Повторно таблетки приймаються через 6-8 год. ;
діметкарб- ( 1-циліндричний пенал синього кольору, 5 таблеток).Приймається при первинній реакції на опромінення проникаючою радіацією або при контузіях. Дія препарату продовжується 4-5 год після прийому
-пакет перев‘язувальний індивідуальний використовується для накладання асептичної пов‘язки при пораненнях і опіках У пакеті є бинт завдовжки 7м і завширшки 10см та дві стерильні ватно-марлеві подушечки розміром 17х32см. Одна з них закріплена на кінці бинту, друга-рухома, що дозволяє при наскрізних пораненнях за допомогою одного пакету закрити обидва отвори (вхідний і вихідний). Кольоровими нитками позначені поверхні подушечок, за які можна триматися руками при накладанні пов‘язки. Для закріплення пов‘язки в пакеті є шпилька. Вміст пакету упакований у пергаментний папір, а потім у прогумовану обгортку, на якій є відповідна маркіровка і написані правила користування пакетом;
-індивідуальний протихімічний пакет застосовують для проведення часткової санітарної обробки відкритих ділянок тіла (руки, обличч‘я), обмундирування і спорядження при застосуванні противником крапельно-рідиних отруйних речовин. В склад ІПП-8 входить універсальний дегазатор, що зберігається у скляному флаконі місткістю 200мл і 4 ватно-марлеві тампони. За його допомогою можна обробити 1500-2000см2 поверхні тіла. В склад ІПП-9 -12 входить алюміневий балон з ковпачком, що містить дегазатор та поролоновий тампон.
При використанні ІПП-8 тампони щедро змочують розчином. (Слід пам'ятати, що цей розчин — отруйна рідина, і стежити, щоб не потрапив у очі.) Першим тампоном видаляють із шкірного покриву ОР щипковим рухом, наступна обробка — протирання ураженої ділянки.
Як підручні засоби, можуть використовуватися: при накладанні пов’язок — чисте простирадло, сорочка, тканина (краще не кольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) — ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) — смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.