- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
цехові – аварії, у результаті яких взагалі не було викиду СДОР або він був незначним, і заражена територія обмежена територією цеху;
об’єктові – аварії, пов’язані з витіканням СДОР з технологічного устаткування, але заражена територія не перевищує санітарно-захисної зони навколо підприємства;
місцеві – аварії, викликані руйнуванням великої ємності або складу СДОР, а хмара отруйних речовин досягає житлових кварталів і тому необхідно евакуювати населення з найближчих будинків;
регіональні – аварії, що характеризуються значним викидом СДОР, хмара яких поширюється в глиб житлових кварталів;
глобальні – аварії на великому об’єкті з повним руйнуванням усіх сховищ СДОР, що спричиняє необхідність застосування термінових заходів щодо захисту людей на значній території.
Спроможність СДОР спричиняти ураження організму має назву токсичність. Ступінь впливу СДОР на організм проявляється у вигляді токсичної дії або токсичного ефекту. Токсичний ефект може проявлятися у вигляді:
- раптового різкого погіршення здоров’я, включаючи загибель;
- захворювання при систематичному впливі НХР;
- зниження працездатності.
Токсичний ефект може бути разовим за однократного впливу СДОР та багатократним, який проявляється за багатократного впливу. Проявлятися токсичний ефект може одразу після впливу СДОР, у віддалені терміни життя одного покоління і в житті наступних поколінь.
Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- фізико-хімічними властивостями: агрегатним станом – (рідина, аерозоль), розчинністю у воді, жирах, швидкістю гідролізу, леткістю, температурою кипіння, затвердіння, спалаху;
- шляхами надходження СДОР в організм – інгаляційний, через шкірний покрив та слизові оболонки, через шлунково-кишковий тракт, а також через опікові поверхні та рани. При будь-якому шляху надходження СДОР в організм людини можливі три види дії (рефлекторна, місцева та загально резорбтивна);
- концентрацією СДОР або щільністю зараження;
Концентрація СДОР – це кількість речовини, яка міститься в одиниці об’єму повітря або рідини (кг/м3, кг/л, моль/м3, моль/л, %).
Щільність зараження СДОР – це кількість речовини, яка знаходиться на одиниці зараженої поверхні, вимірюється кг/км2.
- часом впливу СДОР на організм людини (або експозицією) - це час дії СДОР на організм, вимірюється у хвилинах;
- метеорологічними умовами – напрямок та швидкість вітру, температура повітря та ґрунту, опади, вертикальна стійкість повітря.
Токсична концентрація СДОР в повітрі, в воді, продуктах харчування та інших середовищах визначається :
- гранично допустимою концентрацією (дозою) – найбільша кількість токсичної речовини, при якій симптоми отруєння не наступають;
- пороговою концентрацією (дозою) – найменша кількість токсичної речовини, яка викликає початкові симптоми отруєння;
- середньо смертельною дозою, яка викликає загибель 50,0% уражених LD50;
- абсолютно смертельною дозою, яка приводять до загибелі 100,0% уражених.