- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
До речовин, що мають задушливу дію і нейротропну дію, відносяться токсичні сполуки, які викликають при інгаляційному ураженні токсичний набряк легень, на фоні якого формується важке ураження нервової системи.
В основі дії на мозок лежить порушення генерації, проведення і передачі нервового імпульсу, який ускладнюється станом важкої гіпоксії, яка викликана порушенням зовнішнього дихання.
6. Речовини, які порушують обмін речовин та структуру клітин - цитохімічні або метаболічні отрути: (діоксин, галогенізовані вуглеводні, етиленоксид).
До речовин, що порушують обмін речовин, відносяться токсичні сполуки групи галогенованих ароматичних вуглеводів. При цьому особливою біологічною активністю відзначається дібензодіоксани і поліхлоровані бензофурани.
Ці сполуки здатні впливати через легені, травний тракт і неушкоджену шкіру та викликати захворювання з надзвичайно в’ялим перебігом. При цьому в процес залучаються практично всі органи і системи організму людини. Характерною особливістю дії цих речовин є порушення обміну речовин, що в може іноді привести до загибелі людини.
7. Метаболічні отрути (метилбромід, метилхлорид, диметилсульфат, етиленоксид).
До метаболічних отрут відносяться токсичні сполуки, які включаються в процеси метаболізму речовин в організмі. Отруєння цими речовинами характеризується відсутністю реакції на отруту. Ураження організму розвивається, як правило, поступово і у важких випадках людина гине протягом декількох діб.
В патологічний процес ураження цими речовинами залучаються більшість органів, проте головними є порушення із сторони центральної нервової системи, паренхіматозних органів і іноді системи крові.
За своєю будовою ці речовини відносяться до різних класів сполук, однак всім їм притаманні загальні властивості: в організмі людини вони руйнуються з утворенням високореакційних вуглеводневих радикалів.
Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
Хімічно небезпечні об’єкти в Україні в залежності від кількості населення, що проживає у зоні можливого хімічного забруднення, розподілені за ступенями хімічної небезпеки:
І ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає понад 75 тис. чол. ( 76 об’єктів. )
ІІ ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає від 40 до 75 тисяч чол.( 60 об’єктів).
ІІІ ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає менше 40 тис. чол. – (1134 об’єкта).
ІV ступінь – у зону можливого хімічного забруднення може потрапити персонал об’єкту. (540 об’єктів.)
Всього на території України у зонах можливого хімічного забруднення від цих об’єктів мешкає близько 20 млн. чол. В м. Києві таких об’єктів 40, з яких 8 віднесені до 1 ступені небезпеки.
Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
1. Ступенем хімічної небезпеки (виділяють 3 ступені небезпеки об’єкта), в залежності від кількості СДОР.
По хлору: |
По аміаку: |
І ст. – 250 т і більше. |
1ст.2500 т |
ІІ ст. – 250 – 50 т. |
11 ст.2500 – 500 т. |
ІІІ ст. – 50 –0,8 т. |
ІІІ ст. 500 – 10 т. |
2. Коефіцієнтом еквівалентності отруйної речовини до однієї тонни хлору:
аміак – 10; сірководень – 10; оксид азоту – 6; синильна кислота – 2;
фосген –0,75.
Причинами аварій на виробництві, що використовує хімічні речовини, найчастіше бувають порушення правил транспортування, зберігання, недотримання правил охорони праці, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, несправність засобів транспортування, розгерметизація ємностей зберігання, перевищення нормативних запасів.
Найбільш типові аварії на підприємствах хімічної і нафтохімічної промисловості можна розділити на три групи:
пожежі і згоряння в технологічних установках, які не призводять до утворення вибухонебезпечних сумішей не тільки в апаратах, але й в атмосфері виробничих будівель;
вибухи на відкритих установках і у виробничих приміщеннях, викликані викидами вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів в атмосферу;
вибухи у середині технологічного устаткування, що супроводжуються його руйнуванням (розгерметизацією) і викидом вогненебезпечних і вибухонебезпечних продуктів, що спричиняє вторинні вибухи або пожежі.