- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Організація і заходи першої лікарської допомоги.
Перша лікарська допомога - це комплекс лікувально-профілактичних заходів, що виконується лікарями загального профілю на першому етапі медичної евакуації з метою ліквідації загрозливих для життя наслідків ураження та профілактики можливих ускладнень і підготовки постраждалих до подальшої евакуації (при потребі).
Перша лікарська допомога надається лікарями медико-санітарних частин об'єктів, де виникла аварія чи катастрофа, лікувально-профілактичних закладів, що розташовані у зоні НС, лікарями бригад швидкої медичної допомоги та медичних бригад постійної готовності першої черги, що прибули в осередок надзвичайної ситуації, безпосередньо у вогнищі катастрофи або поблизу нього, при евакуації постраждалих - на шляхах евакуації, а також в лікувальних закладах першого етапу медичної евакуації. Якщо перша лікарська допомога не була надана раніше, то вона може надаватись і на другому етапі медичної евакуації.
Заходи першої лікарської допомоги поділяються на 2 групи:
1. Невідкладні заходи, відмова від виконання яких загрожує життю постраждалих та хворих.
2. Заходи виконання яких може бути відкладене (вимушено)
Заходи першої групи включають:
- усунення асфіксії (відсмоктування слизу, блювотних мас та крові з верхніх дихальних шляхів, введення повітроводу, фіксація язика, відсічення чи підшивання звисаючих лоскутів м’якого піднебіння та бокових відділів глотки, трахеотомія (при необхідності), штучна вентиляція легень з використанням дихальної апаратури, накладання оклюзивної пов’язки при відкритому пневмотораксі, пункція плевральної порожнини);
кінцеву зупинку зовнішньої кровотечі (тампонада рани, прошивання судин в рані, накладання затискувача на судину, контроль за правильністю та доцільністю накладання джгута);
проведення протишокових заходів (переливання крові та кровозамінників при значній втраті крові, проведення новокаїнових блокад і введення знеболюючих засобів, ін’єкції серцево-судинних засобів при тяжкому шоці);
катетеризацію або пункцію сечового міхура;
транспортну іммобілізацію (або її поліпшення) при переломах кісток та поширених пошкодженнях м’яких тканин;
відсікання кінцівки, що тримається на лоскуті м’яких тканин (“транспортна ампутація”);
введення антидотів, антибіотиків, протисудомних, бронхорозширюючих, протиблювотних, серцево-судинних препаратів;
зондове промивання шлунку;
проведення екстреної неспецифічної профілактики при інфекційних захворюваннях та введення сироваток при загрозі виникнення бактеріологічних уражень.
Заходи першої лікарської допомоги, які можуть бути відкладені, включають:
усунення недоліків надання першої медичної допомоги (виправлення пов’язок, покращення транспортної іммобілізації);
заміну пов’язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними речовинами;
новокаїнові блокади при пошкодженнях легкої та середньої тяжкості;
ін’єкції антибіотиків, профілактика правця при відкритих травмах та опіках;
дегазацію рани при забрудненні її хімічними речовинами;
призначення симптоматичних засобів при станах, що не виключають безпосередньої загрози для життя постраждалих.
Залежно від медичної обстановки, величини санітарних втрат, можливості надання першої лікарської допомоги, при недостатній кількості медичних сил та засобів її обсяг може скорочуватись.
Скорочення обсягу першої лікарської допомоги здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів другої групи.
Термін надання першої лікарської допомоги не повинен перевищувати 4-5 годин.
Організація і заходи кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги та їх обсяги.
Кваліфікована і спеціалізована медична допомога це госпітальний вид медичної допомоги, що надаються на другому етапі медичної евакуації. Їх виконанням завершується повний обсяг надання медичної допомоги постраждалим.
Кваліфікована медична допомога - це комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, які виконуються лікарями відповідного профілю у лікувальних закладах і направленні на ліквідацію наслідків уражень, в першу чергу, тих, що загрожують життю постраждалих, на попередження виникнення ускладнень та лікування до кінцевих наслідків.
Термін надання кваліфікованої медичної допомоги не повинен перевищувати 8-12 год.
Кваліфікована медична допомога надається лікарями хірургами і терапевтами і тому розрізняють кваліфіковану хірургічну допомогу і кваліфіковану терапевтичну допомогу.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги діляться на дві групи:
1 група - невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги;
2 група - заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені.
Невідкладні заходи кваліфікованої хірургічної допомоги включають:
усунення асфіксії і відновлення функції адекватного дихання;
кінцеву зупинку внутрішньої та зовнішньої кровотечі;
комплексну терапію гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу;
лікування анаеробної інфекції;
хірургічну обробку та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентезі, при клапанному пневмотораксі;
лапаратомію при проникаючих пораненнях та закритій травмі живота з пошкодженням внутрішніх органів, при внутрішньочеревному пошкодженні сечового міхура та прямої кишки;
ампутацію кінцівок при відкритих та масивних переломах кісток;
декомпресійну трепанацію черепа при пораненнях та пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку;
хірургічну обробку переломів довгих трубчастих кісток з масовими пошкодженнями м'яких тканин.
Заходи кваліфікованої хірургічної допомоги, які можуть бути відкладені діляться на дві підгрупи.
Підгрупа А - заходи, відкладання виконання яких, як правило, призводить до виникнення тяжких ускладнень:
ампутація при відривах та ішемічному некрозі кінцівок;
хірургічна обробка ран, що забруднені отруйними речовинами, а також ран при переломах довгих трубчастих кісток, що не супроводжуються значними пошкодженнями м’яких тканин, великих судин і нервових стовбурів;
накладання надлобкової нориці при пошкодженнях уретри.
Підгрупа Б - заходи, відкладання виконання яких не обов’язково приведе до виникнення ускладнень:
первинна хірургічна обробка ран (за виключенням тих, які включені до попередньої підгрупи);
первинна хірургічна обробка опіків;
лігатурне шинування зубів при переломах нижньої щелепи;
некротомія при глибоких циркулярних опіках грудей, кінцівок, що не супроводжуються порушенням функції дихання, кровообігу.
Повний обсяг кваліфікованої медичної допомоги включає виконання заходів усіх двох груп. При великому потоці постраждалих, недостачі персоналу, медичного майна, обсяг заходів кваліфікованої допомоги скорочується до виконання тільки невідкладних заходів.
Скорочення обсягу здійснюється тільки за рахунок відмови від виконання заходів підгрупи Б другої групи, а в крайньому разі і підгрупи А цієї ж групи.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги теж поділяються на дві групи.
Перша група - невідкладні заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги.
Друга група - заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги, які можуть бути відкладені.
Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги першої групи включають:
введення антидотів та протиботуліністичної сироватки;
комплексну терапію гострої серцево-судинної недостатності;
комплексну терапію гострої дихальної недостатності;
дегідратаційну терапію при набряку головного мозку;
комплекс заходів при попаданні в шлунок отруйних речовин;
використання транквілізаторів, нейролептиків при гострих реактивних станах.
До заходів кваліфікованої терапевтичної допомоги другої групи відносяться:
введення антибіотиків та сульфаніламідних препаратів з профілактичною метою;
гемотрансфузія при помірній анемізації;
вітамінотерапія;
проведення фізіотерапевтичних процедур;
застосування симптоматичних медикаментозних засобів.
Організація спеціалізованої медичної допомоги.
Спеціалізована медична допомога - включає комплекс лікувально - профілактичних заходів, що виконуються лікарями-спеціалістами в спеціалізованих медичних закладах або спеціалізованих відділеннях багатопрофільних лікарень, перепрофільованих відділеннях і лікарнях з використанням сучасних технологій і обладнання з метою максимального відновлення втрачених функцій органів і систем, лікування постраждалих до кінцевих результатів, включаючи реабілітацію.
Термін надання спеціалізованої медичної допомоги може складати від 1-2 до 90 діб.
Спеціалізована медична допомога надається лікарями 12-15 спеціальностей на другому етапі медичної евакуації.