- •II Женевська конвенція - захист поранених, хворих, медичного і духовного персоналу із складу збройних сил, які потерпіли аварію на морі.
- •III Женевська конвенція - захист військовополонених.
- •. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
- •Основні заходи захисту населення і територій.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Нормативно-правова база створення та функціонування Державної служби медицини катастроф України
- •2.Закони України.
- •3.Закони України:
- •України .
- •Медицини катастроф України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Землетруси
- •Вітри руйнівної сили
- •Шкала бофорта
- •Буревії
- •Урагани
- •Медичні наслідки урагану
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо– та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах, їх класифікація, причини виникнення, шляхи попередження та подолання медико-санітарних наслідків.
- •- Помилки персоналу при експлуатації
- •1. Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
- •Принципи обмеження радіаційного впливу
- •1. Захист шляхом використання матеріалів.
- •2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.
- •3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).
- •5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.
- •Загальне поняття про сильнодіючі отруйні речовини (сдор) та хімічно небезпечні об’єкти (хно)
- •До хімічно небезпечних об’єктів відносять:
- •Характеристика хнр за ступенями токсичності
- •Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини
- •3. Речовини, яким властиві задушлива та загальноотруйна дія:
- •5. Речовини, яким властиві задушлива та нейротоксична дія (аміак).
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів.
- •Хімічно небезпечні об’єкти характеризуються:
- •Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:
- •Токсична дія сдор на організм людини визначається наступними чинниками:
- •Характеристика осередку сдор
- •Особливості осередків уражень речовинами сповільненої дії:
- •Втрати людей в осередку хімічного ураження залежно від рівня захищеності, %
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги і лікування при отруєннях сдор
- •Основні принципи захисту населення в осередку хімічного ураження
- •Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях
- •Загальний характер дії і ознаки ураження найбільш розповсюдженими хнр
- •7. Рекомендована література.
- •Класифікація основних хнр за ступенем небезпеки
- •Оцінка швидкості та сили вітру за шкалою Бофорта
- •Класифікація нс техногенного і природного характеру за рівнем
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Оцінка хімічної обстановки проводиться двома методами:
- •Засобами оцінки хімічної обстановки є:
- •Технічні засоби хімічної розвідки
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту .
- •6. Додатки. Засоби для контролю:
- •6.1. Контрольні питання:
- •6.3. Ситуаційні завдання.
- •Додаток 1
- •Мал. 2. Переносний газосигналізатор «Ока»
- •Засоби колективного захисту
- •Мал.10. Індивідуальний перев'язувальний пакет
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Надання першої медичної допомоги
- •Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень
- •Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
- •Правила накладання пов'язок
- •Дії підчас надання екстренної медичної допомоги постраждалому
- •Шоковий індекс Альговера
- •Додатки№8
- •Перша медична допомога при опіках
- •Перша медична допомога при відмороженні
- •Перша медична допомога при електротравмах
- •Перша медична допомога при раптовому припиненні серцевої діяльності і дихання
- •Перша медична допомога при синдромі тривалого здавлення
- •Способи перенесення постраждалих за допомогою табельних і підручних засобів
- •Лікувально-евакуаційне забезпечення при надзвичайних ситуаціях, його мета і основні завдання
- •Організація і заходи першої лікарської допомоги.
- •Основними завданнями другого етапу медичної евакуації є:
- •Медичне сортування, його види і основні завдання
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при техногенних катастрофах.
- •Особливості етапного лікування при надзвичайних ситуаціях природного характеру.
- •Особливості надання медичної допомоги дітям.
- •Особливості надання медико-санітарної допомоги при спалахах особливо небезпечних інфекцій.
- •Сибірка
- •1. Дайте визначення поняття епідемічний осередок, та вкажіть фактори, що сприяють його виявлення.
- •Функціональна підсистема моз України з надзвичайних ситуацій, її організація і функціонування по періодах готовності до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
- •3.1. Організація медичної розвідки.
- •3.2. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення.
- •За умов надзвичайної ситуації:
Технічні засоби хімічної розвідки
Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивність отриманого забарвлення з еталоном кольору – приблизну концентрацію СДОР або щільність забруднення навколишнього середовища.
Найбільш поширеним у використанні є ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки) призначений для визначення СДОР у повітрі, на місцевості, на поверхні різних об’єктів і предметів.
ПХР-МВ (прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби) призначений для визначення СДОР у воді, фуражі, повітрі і на різних предметах. Окрім того, прилад призначений для забору підозрілих на забруднення проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів .
МПХЛ (медична польова хімічна лабораторія) призначена для:
якісного виявлення СДОР в пробах води, продовольства, фуражу, медикаментах тощо;
якісного і кількісного визначення антихолінестеразних отрут і якісного визначення неорганічних отрут у воді;
кількісного визначення СДОР в пробах води;
встановлення повноти дегазації питної води, продовольства, фуражу, медикаментів тощо;
встановлення зараження питної води, продовольства і фуражу невідомими ОР шляхом проведення біохімічних проб.
Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
Принцип роботи газоаналізатора – лінійно-колористичний: концентрацію хімічного забруднювача повітря визначають по довжині забарвлення індикаторного кристалічного реактиву в скляній трубці після протягування через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Індикаторну трубку з реактивом накладають на колористичну лінійку, яка додається до приладу для кожного забруднювача повітря. На лінійці нанесені концентрації досліджуваної речовини в мг/м3.
Прилад дозволяє визначити 14 хімічних забруднювачів, які зустрічаються в промисловому виробництві: аміак, ацетон, ацетилен, бензин, бензол, ксилол, окис вуглецю, окиси азоту, сірчаний ангідрид, сірководень, толуол, вуглеводні нафти, хлор, етиловий ефір.
Для виконання аналізу готують індикаторні трубки з кристалічними реактивами, які додаються до приладу.
Порядок дослідження. На місці дослідження (в цеху, на робочих місцях, в місцях викидів забруднень), користуючись штоком з відповідним для даного аналізу об’ємом повітря, приведеним на одній з чотирьох граней, витискують повітря з повітрязабірного сифону (гумової камери, розтягнутої пружиною). Після цього приєднують до гумової трубки приладу відповідну індикаторну трубку і протягують через неї необхідний об’єм повітря, звільнивши шток від утримуючої защіпки. Після цього індикаторну трубку накладають на колориметричну лінійку і по довжині частини реактиву, яка змінила колір (потемніла), визначають концентрацію досліджуваного забруднювача.
Примітка. Враховуючи обмеженість робочого часу на занятті індикаторні трубки та імітація забруднення повітря відповідною речовиною готується лабораторією кафедри.
При можливості заняття доцільно провести в цеху підприємства.
Таблиця 2
Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони (витяг з системи стандартів безпеки праці “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”, Держстандарт 12.1.005-88)
Назва речовини |
Величина ГДК, мг/м3 |
Переважний агрегатний стан в умовах виробництва |
Клас небезпеки |
Особливості дії на організм |
Ацетилен |
5 |
пари |
ІІІ |
|
Аміак |
20 |
пари |
ІV |
|
Ацетон |
200 |
пари |
IV |
|
Бензин |
100 |
пари |
IV |
|
Бензол |
15/5* |
пари |
ІІ |
Канцероген |
Ксилол |
50 |
пари |
ІІІ |
|
Окис вуглецю (СО) |
20 |
пари |
IV |
Гостроспрямована дія на кров |
Оксиди азоту (в перерахунку на NO2) |
5 |
пари |
ІІІ |
Гостроспрямована дія на кров |
Сірчаний ангідрид |
1 |
аерозоль |
ІІ |
|
Сірководень |
10 |
пари |
ІІ |
Гостроспрямована дія |
Толуол |
50 |
пари |
ІІІ |
Гостроспрямована дія, алерген |
Вуглеводні нафти |
|
|
|
|
Хлор |
1 |
пари |
ІІ |
Гостроспрямована дія, алерген |
Етиловий ефір |
10 |
пари |
ІІІ |
|
* в чисельнику – максимальна, в знаменнику - середньомісячна |
Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами хімічного захисту
Забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами хімічного захисту здійснюється центральними, регіональними і місцевими органами виконавчої влади у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року "Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту" із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N1148 від 29.10.2009 року. Цей Порядок визначає механізм забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту у випадку застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану або у випадках виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного часу.
До засобів хімічного захисту населення та забезпечення особового складу невоєнізованих формувань на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать:
- засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;
засоби захисту шкіри;
промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин;
військові прилади хімічної розвідки;
спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки;
джерела живлення і засоби індикації для приладів.