Технічні засоби хімічної розвідки

Індикація СДОР базується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з хімічними речовинами. В залежності від зміни кольору індикатора визначають тип СДОР, а порівнюючи інтенсивність отриманого забарвлення з еталоном кольору – приблизну концентрацію СДОР або щільність забруднення навколишнього середовища.

Найбільш поширеним у використанні є ВПХР (військовий прилад хімічної розвідки) призначений для визначення СДОР у повітрі, на місцевості, на поверхні різних об’єктів і предметів.

ПХР-МВ (прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служби) призначений для визначення СДОР у воді, фуражі, повітрі і на різних предметах. Окрім того, прилад призначений для забору підозрілих на забруднення проб води, продуктів, ґрунту та інших матеріалів .

МПХЛ (медична польова хімічна лабораторія) призначена для:

• якісного виявлення СДОР в пробах води, продовольства, фуражу, медикаментах тощо;

• якісного і кількісного визначення антихолінестеразних отрут і якісного визначення неорганічних отрут у воді;

• кількісного визначення СДОР в пробах води;

• встановлення повноти дегазації питної води, продовольства, фуражу, медикаментів тощо;

• встановлення зараження питної води, продовольства і фуражу невідомими ОР шляхом проведення біохімічних проб.

Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2

Принцип роботи газоаналізатора – лінійно-колористичний: концентрацію хімічного забруднювача повітря визначають по довжині забарвлення індикаторного кристалічного реактиву в скляній трубці після протягування через нього певного об’єму досліджуваного повітря. Індикаторну трубку з реактивом накладають на колористичну лінійку, яка додається до приладу для кожного забруднювача повітря. На лінійці нанесені концентрації досліджуваної речовини в мг/м³.

Прилад дозволяє визначити 14 хімічних забруднювачів, які зустрічаються в промисловому виробництві: аміак, ацетон, ацетилен, бензин, бензол, ксилол, окис вуглецю, окиси азоту, сірчаний ангідрид, сірководень, толуол, вуглеводні нафти, хлор, етиловий ефір.

Для виконання аналізу готують індикаторні трубки з кристалічними реактивами, які додаються до приладу.

Порядок дослідження. На місці дослідження (в цеху, на робочих місцях, в місцях викидів забруднень), користуючись штоком з відповідним для даного аналізу об’ємом повітря, приведеним на одній з чотирьох граней, витискують повітря з повітрязабірного сифону (гумової камери, розтягнутої пружиною). Після цього приєднують до гумової трубки приладу відповідну індикаторну трубку і протягують через неї необхідний об’єм повітря, звільнивши шток від утримуючої защіпки. Після цього індикаторну трубку накладають на колориметричну лінійку і по довжині частини реактиву, яка змінила колір (потемніла), визначають концентрацію досліджуваного забруднювача.

Примітка. Враховуючи обмеженість робочого часу на занятті індикаторні трубки та імітація забруднення повітря відповідною речовиною готується лабораторією кафедри.

При можливості заняття доцільно провести в цеху підприємства.

Таблиця 2

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони (витяг з системи стандартів безпеки праці “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони”, Держстандарт 12.1.005-88)

Назва речовини	Величина ГДК, мг/м3	Переважний агрегатний стан в умовах виробництва	Клас небезпеки	Особливості дії на організм
Ацетилен	5	пари	ІІІ
Аміак	20	пари	ІV
Ацетон	200	пари	IV
Бензин	100	пари	IV
Бензол	15/5*	пари	ІІ	Канцероген
Ксилол	50	пари	ІІІ
Окис вуглецю (СО)	20	пари	IV	Гостроспрямована дія на кров
Оксиди азоту (в перерахунку на NO2)	5	пари	ІІІ	Гостроспрямована дія на кров
Сірчаний ангідрид	1	аерозоль	ІІ
Сірководень	10	пари	ІІ	Гостроспрямована дія
Толуол	50	пари	ІІІ	Гостроспрямована дія, алерген
Вуглеводні нафти
Хлор	1	пари	ІІ	Гостроспрямована дія, алерген
Етиловий ефір	10	пари	ІІІ
* в чисельнику – максимальна, в знаменнику - середньомісячна

Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами хімічного захисту

Забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами хімічного захисту здійснюється центральними, регіональними і місцевими органами виконавчої влади у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року "Про затвердження Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту" із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N1148 від 29.10.2009 року. Цей Порядок визначає механізм забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту у випадку застосування ядерної та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану або у випадках виникнення надзвичайної ситуації на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах господарювання в умовах мирного часу.

До засобів хімічного захисту населення та забезпечення особового складу невоєнізованих формувань на випадок надзвичайної ситуації у мирний і воєнний час належать:

- засоби індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин;

• засоби захисту шкіри;

• промислові засоби захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин;

• військові прилади хімічної розвідки;

• спеціальні (промислові) прилади хімічної розвідки;

• джерела живлення і засоби індикації для приладів.