- •4 Рівня акредитації
- •Титульна сторінка (титул) історії хвороби
- •І. Загальні відомості про хворого
- •Іі. Скагри хворого ( Molestiae aegroti)
- •Зразок запису Перший варіант
- •Другий варіант
- •III. Історія теперішнього (нинішнього) захворювання (Anamnesis morbi)
- •Зразок запису
- •IV. Розпитування хворого про функціональний стан окремих органів і систем (загальний анамнез — anamnesis communis)
- •Система кровообігу (Systenia circulationis sanguinis)
- •Система дихання (Systema respiratorium)
- •Система травлення (Systema digestorii)
- •Система сечовиділення (Systema diuretica)
- •Статева система ( Systema sexualis )
- •Нервова система (Systema nevrotica)
- •Опорно-руховий апарат
- •Зразок запису Система кровообігу
- •2. Система дихання
- •3. Система травлення
- •Система сечовиділення
- •Статева система (у жінки)
- •Нервова система
- •Органи чуття
- •Опорно-руховий апарат
- •V. Анамнез життя (Anamnesis vitae)
- •Зразок запису
- •Зразок запису
- •Об’єктивне фізичне (фізикальне) обстеження
- •І. Загальний огляд хворого
- •II. Огляд окремих частин тулуба
- •Зразок запису
- •III. Система дихання
- •Огляд грудної клітки
- •II. Динамічний огляд:
- •Пальпація грудної клітки
- •Перкусія легень
- •Зразок запису
- •1)Висота стояння верхівок легень (верхні межі):
- •2)Ширина полів Креніга справа і зліва становить 6 см;
- •3)Нижні межі легень визначені за такими топографічними лініями:
- •IV. Серцево-судинна система
- •Огляд гірекардіальної ділянки та поверхнево розташованих судин
- •Пальпація прекардіальної ділянки
- •3.Перкусія серця, визначення меж відносної та абсолютної тупості,а також ширини судинного пучка
- •4.Аускультація серця
- •5.Дослідження периферійних судин, вимірювання артеріального тиску і запис екг у 12 відведеннях
- •Зразок запису
- •V. Дослідження живота і органів черевної порожнини
- •Порожнина рота
- •2.Поверхнева (орієнтовна) пальпація.
- •3.Глибока ковзна методична (топографічна) пальпація за
- •4.Перкусія.
- •5.Аускультація.
- •Зразок запису
- •Висновок до фрагменту історії хвороби № 2
- •Варіанти висновку (зразки запису)
Титульна сторінка (титул) історії хвороби
Назва вищого навчального медичного закладу____________________________________________________________________________________________
Кафедра__________________________________________
Завідувач кафедри__________________________________
науковий ступінь, вчення звання, прізвище, ініціали
Викладач групи____________________________________
посада, науковий ступінь, прізвище, ініціали
Клініка (лікарня) — офіційна назва___________________
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ №
Хворий ___________________________________________
прізвище, ім’я, по батькові (повністю)
Профільне відділення, № палати______________________
Куратор-студент___________________________________
прізвище, ім’я, по батькові
___ курсу______ групи____________________факультету
Дата курації «______» 20___р.;
термін курації: з____________ по_________________ р.
дата, рік дата, рік
І. Загальні відомості про хворого
(паспортна частина — pars officialis)
Прізвище, ім’я, по батькові________________________________
Вік_______________Стать_________________
Освіта___________________Місце роботи______________________
Фах_____________________Посада____________________________
(якщо хворий пенсіонер — зазначити причину виходу на пенсію: за віком, у зв’язку з хворобою; у разі інвалідності — вказати дату її встановлення, групу інвалідності, а також основну трудову діяльність перед виходом на пенсію)_______________________________________________
Домашня адреса і контактний телефон (дані надаються пацієнтом лише у разі його згоди) __________________________________________________________________________________________________________
Дата і термін поступлення в клініку_________________________
особливості поступлення: за направленням поліклініки, каретою швидкої допомоги, переведення з іншого відділення або лікарні (клініки), за власним зверненням.
Іі. Скагри хворого ( Molestiae aegroti)
Для з’ясування скарг хворого необхідно надати можливість пацієнту спочатку самостійно (без втручання лікаря) повністю викласти усно (варіант — письмово) інформацію. Для цього доцільно перше питання сформулювати у такій формі: що вас турбує або: на що ви скаржитесь стосовно власного здоров’я? В процесі відповіді пацієнта слід тактовно корегувати його розповідь додатковими запитаннями, уточненнями, водночас фіксувати відповіді у вигляді попередніх письмових заміток. Якщо хворий висловлює скарги непослідовно або поверхово, варто шляхом делікатного втручання в його інформацію більш наполегливо з’ясувати окремі деталі. Натомість, у випадку особливої балакучості хворих, особливо, коли виклад інформації рясніє повторами, а також фактами, які не мають відношення до предмету цього розділу анамнезу, слід у делікатній формі скорегувати таку інформацію і спрямовувати її у конкретне, лаконічне і цілеспрямоване мовне русло. При формуванні цього розділу історії хвороби слід отримані дані систематизувати в чіткій послідовності. У разі неможливості мовного спілкування з пацієнтом (втрата свідомості, тяжкий стан) таку інформацію про хворого (потерпілого) надають його родичі, свідки, довірені особи.
Розрізняють три групи скарг: основні, загальні, об’єктивні патологічні ознаки хвороби (синдрому). Спочатку необхідно вияснити основні скарги, тобто ті, які найвиразніше турбують хворого і з приводу яких вій насамперед звернувся за медичною допомогою. Найчастіше такими можуть бути скарги на біль у різні-к ділянках тіла, задишка, серцебиття, кашель, кровохаркання, дис- пептичпі розлади, кровотечі, відчуття жару, раптове схуднення, спотворення форми окремих частин тулуба, тощо. При описанні кожної скарги необхідно детально висвітлити її конкретні особливості (виразність, періодичність, тривалість, іррадіація, причини появи та зникнення, зв’язок з іншими скаргами), інші характеристики.
Після цього необхідно перелічити і дати детальну характеристику додаткових скарг. Зазвичай це загальні скарги, якими можуть бути фізична або розумова слабкість, пітливість, зниження працездатності, порушення сну, зміни настрою, неприємна реакція на нервові чи фізичні навантаження, швидка стомлюваність, тощо.
При описанні цього розділу виокремлюють також третю групу скарг — це скарги на виявлені безпосередньо хворим об’єктивні порушення у функціональній діяльності організму та окремих його систем. Такими можуть бути скарги на зміни у забарвленні шкіри (бліда, червона, жовта, бронзова, брунатна, плямиста, пігментована, депігментована), сечі (водяниста, кров’яниста, кольору пива), калу (глинисто-сірий, пінистий, горохового відвару), появу незвичних або зміненої кількості (збільшення, зменшення) фізіологічних виділень (харкотиння, сечі, калу, потовиділень), зміни їх запаху (гнилісного — харкотиння, калу; «фруктового» — сечі; «зіпрілого сіпа» — потовиділень). З’ясовують також скарги на одночасно суб’єктивні і об’єктивні ознаки хвороби, які виявляються хворим. Такими можуть бути скарги на незвичайні зміни маси тіла (схуднення, ожиріння), форми окремих частин тулуба — суглобів, кінцівок, обличчя та інших частин голови, а також шиї і живота. Зазначені прояви хвороби є водночас і об’єктивними, і суб’єктивними тому, що воли виявляються пацієнтом і лікарем (останнім — в процесі об’єктивного обстеження пацієнта).