III. Система дихання

1. Огляд грудної клітки

І. Статичний огляд.

Форма: нормостенічна, астенічна, гіперстенічна; патологічні форми: паралітична, емфізематозна, човноподібна, рахітична, лій­коподібна, кіфотична, лордотична. сколіотична; описати основні ознаки конкретної форми: вираженість над- та підключичних діля­нок — випуклі, запалі; ширина міжребрових проміжків — помірні, широкі, вузькі; кут Людовіка (з’єднання рукоятки і тіла груд­нини)—; тупий, розгорнутий; розташування ключиць і лопа­ток — не виступають над тулубом, виступають помірно, або над­мірно; величина епігастрального кута — прямий, тупий, гострий; лопатки — щільно чи помірно прилягають до грудної клітки, кри­лоподібні лопатки; співвідношення передньо-заднього і бокового розмірів; симетричність грудної клітки: обидві половини симетричні, несиметричні, відмічається збільшення (зменшення) однієї із половин (правої, лівої); локальні випинання (западіння); шкірні покриви: особливості волосяного покриву, наявність судин­них ектазій, ціанозу. Хребет: без патологічних викривлень, наяв­ність лордозу, кіфозу, сколіозу. Локальні кісткові аномалії: вияв­лені, не виявлені; у разі виявлення їх — зазначити локалізацію.

II. Динамічний огляд:

Участь грудної клітки в акті дихання — чи рівномірно обидві половини беруть участь у акті дихання (одна з половин відстає, або не бере участі); чи бере участь в акті дихання допоміжна мускулатура (вказати групи м’язів); дихання: ритм (правильний, неправильний), патологічні форми дихання (Кассмауля, Чейна- Стокса, Біота), частота (кількість дихальних рухів за 1 хвилину), глибина (помірної глибини, дихання поверхневе, глибоке), тип (ребровий, черевний, змішаний), задишка (експіраторна, інспіраторна, змішана).

2. Пальпація грудної клітки

Резистентність грудної клітки, ребер та міжребрових проміж­ків: нормальна, підвищена, знижена; болючість ребер, міжребрових проміжків та інших ділянок грудної клітки: відсутня, за на­явності такої — зазначити локалізацію, вираженість; болючість у точках Вале; голосове тремтіння: вираженість на симетричних ділянках: одинакове, посилене, послаблене — з обох боків, або лише в певних топографічних ділянках (зазначити, в яких).

3. Перкусія легень

Здійснюється за класичною методикою пальце-пальцевої пер­кусії; у разі визначення простору Траубе і рухомості нижнього краю легень можна скористатися методикою однопальцевої пер­кусії за В.П. Образцовим.

1.Порівняльна перкусія: характер перкуторного тону на симет­ричних ділянках грудної клітки: спереду — в надключичних, по ключицях, підключичних, передніх груднинних; з боків — в пахво­вих; ззаду—в надлопаткових, міжлопаткових та підлопаткових; характер перкуторного звуку: легеневий, тупий, притуплений, тим­панічний; пєркуторний тон над простором Траубе (тимпанічний, тупий).

2.Топографічна перкусія. Визначають такі 5 параметрів:

1)висота стояння правої та лівої верхівок легень: спереду — по відношенню до верхнього краю ключиць та ззаду — по відношен­ню до остистого відростка 7-го шийного хребця (верхні межі);

2)ширина полів Крекінга справа та зліва (в см); 3) нижні межі (послідовно правої і лівої) легені за топографічними лініями; 4) визначення активної та пасивної рухомості легень; 5) ширина простору Траубе (в см) по лівій ребровій дузі.

3.Аускультація легень. Проводиться зазвичай за допомогою стетофонендоскопа з підсилювальною мембраною. Виявляють такі аускультативні особливості: наявність та характер основних та побічних дихальних шумів на симетричних ділянках грудної кліт­ки: спереду —в надключичних, підключичних, передніх грудних, з боків — в пахвових, ззаду — в надлопаткових, міжлопаткових та підлопаткових; особливості основних (везикулярне, бронхіальне дихання) дихальних шумів; наявність та характеристика побічних дихальних шумів: хрипи, крепітація, шум тертя плеври — локалі­зація, вираженість, зміни при кашлі, глибокому диханні. Бронхо- фонія: на симетричних ділянках грудної клітки — однакова, поси­лена, послаблена, не виявляється, локальні прояви.