22. Поняття і відмінні риси проектного фінансування.

Проектне фінансування представляє форму здійснення інвестицій, при якій сам проект є способом обслуговування боргових зобов'язань. Головна відмінна риса проектного фінансування від традиційної полягає в тому, що джерелом погашення кредиту є винятково доходи, які генеруються самим проектом, у той час як при комерційних і інвестиційних кредитах джерелом погашення кредиту, як правило, є поточна діяльність позичальника.

Проектне фінансування зародилося в результаті розвитку й удосконалювання схем венчурного фінансування. Практика його застосування довела можливість збільшення прибутковості від інвестування в створення нововведень, навіть при значному рості їхньої ризикованості.

Основним змістом отримання прибутків при здійсненні системи венчурного фінансування було компенсація втрат від проектів, які завершилися невдало, надприбутками від прибуткових результатів втілення у життя бізнес-ідей.

Головна ідея проектного фінансування полягає у перерозподілу ризику між суб'єктами інвестиційного процесу. Виходячи з того, що традиційна схема кредитування основний ризик покладає на виконавця проекту, а, що більш важливо, потребує від нього забезпечити надійні гарантії повернення коштів, велика доля потенційно ефективних проектів не можуть бути реалізованими. Далеко не всякий підприємець може задовольнити досить високі вимоги фінансистів щодо надійного страхування їх коштів від проектного ризику. Дана ситуація хибна для всіх: підприємець не в змозі реалізувати свої ідеї, а інвестор втрачає потенційні прибутки. Система проектного фінансування розв'язую цю проблему.

23. Механізм проектного фінансування.

Механіз здійснення проектного фінансування враховує такі елементи:

-Форма забезпечення інвестицій.

-Форма повернення коштів.

-Використання різноманітних джерел фінансування.

При здійсненні проектного фінансування інвестор стає повноправним його учасником.А також здійснюються зміни його ролі в проекті .

При проектному фінансуванні проект стає безпосереднім об'єктом фінансування. Надаючи фінансові ресурси на його здійснення, інвестор погоджується розділити проектні ризики більш-менш нарівні з іншими зацікавленими особами проекту. З числа конкретних схем виділення фінансових ресурсів на здійснення проекту найбільш розповсюдженими є придбання цінних паперів (акції, облігації, векселі, диревативи), забезпеченням яких є майбутні результати проекту (прибуток, продукт).

У випадку невдачі проекту, права на його подальшу доробку і реалізацію переходять до інвестора. Він може або реалізувати активи, які придбані за час виконання проектних робіт або сформувати нову команду та продовжити реалізацію проекту.

Головним об'єктом забезпечення прав інвестора в реалізації проекту - є сам проект. В разі невиконання обов'язків інших зацікавлених сторін, інвестор стає його повноправним власником.

У залежності від конкретних умов і перспектив проекту можуть використовуватися різні схеми розподілу ризиків. Звичайно, вони фіксуються в договорах між сторонами й оформляються у виді регресів.

У загальному плані під регресом розуміється вимога про відшкодування наданої в позику суми третьою стороною, якою найчастіше виступає замовник проекту. Для зниження свого ризику інвестор може виступити з вимогою про регрес. При цьому, природно, він повинен знизити свої претензії на одержання частки від продукту проекту.Таким чином механізм проектного фінансування має два основні аспекти:

- цільове кредитування щодо реалізації інвестиційного проекту при якому основним об'єктом забезпечення прав інвестора є безпосередньо сам проект. Додаткові гарантії інвесторів щодо проектних ризиків формуються за рахунок регресів.

- засіб консолідації різноманітних джерел фінансування та комплексного використання різних методів фінансування конкретних інвестиційних проектів. В результаті відбувається більш-менш оптимальний розподіл ризиків, пов'язаних із реалізацією проекту.