§5. Організація цільового прослуховування (перегляду) радіо (телепередач)

1. Проаналізувати програми теле - радіопередач, вибрати те із них, що найбільше відповідає по своєму змісту задачам, які вирішуються підрозділом, служить цілям вишколу і виховання особового складу.

2. Узгодити захід, який готується, з командуванням, включити в розклад занять підрозділу на майбутній тиждень, довести до відповідних командирів та особового складу чаc, місце і порядок його проведення.

3. Скласти коротенький план прослуховування (перегляду). При цьому: продумати, що можна взяти із передачі та як прокоментувати, зв’язати з життям і діяльністю підрозділу; підготуватися до відповідей та можливі запитання; передбачити свої постановочні запитання з метою вияснити, як підлеглі засвоїли для себе основні положення передачі.

4. Завчасно переконатися в справності радіоточки (телевізора). При необхідності забезпечити їх ремонт ( заміну ), або інший варіант організації прослуховування (перегляду).

5. В призначений час провести шикування та перевірку особового складу; оголосити про мету і значення заходу, який проводиться, розмістити у встановленому місці та організувати прослуховування (перегляд) у відповідності з розробленим планом. По завершенню підвести підсумки.

6. Доцільно по можливості забезпечити магнітофонний (відео) запис передачі для її подальшого використання в роботі з особовим складом. Варіант запису передачі може бути також застосований в тих випадках, коли особовий склад по тим чи іншим причинам не може бути присутнім у визначений час на даному заході (з наступною його організацією в інший час у викладеному вище порядку).

РОЗДІЛ 10. Методика організації і проведення культурно-виховної і просвітницької роботи у підрозділі

Культурно – виховна і просвітницька робота – це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців високих якостей захисника Вітчизни, задоволення їх духовних потреб, відновлення моральних, психічних та фізичних сил, мобілізацію на виконання навчально – бойових завдань.

Проводиться в мирний і воєнний час. Основними напрямками цієї роботи є: національно – патріотична, військово – технічна та наукова пропаганда, військово – масова робота, бібліотечне обслуговування, художня самодіяльність, розвиток масового спорту, кіно – та радіо обслуговування особового складу, організація культурного відпочинку військовослужбовців і членів їх сімей. Активно використовуються такі форми: лекції, доповіді, бесіди, читацькі конференції, тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей, демонстрації кінофільмів, зустрічі з діячами науки, літератури і мистецтва, екскурсії, відвідування театрів і музеїв, культпоходи, концерти та багато інших.

В бойових умовах створюються похідні бібліотеки, в перервах між боями організуються кіносеанси, концерти професійних артистів та колективів художньої самодіяльності тощо.

§1.Порядок оформлення народознавчої світлиці

Народознавча світлиця обладнується, утримується і експлуатується з метою створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку особового складу, його психологічного розвантаження, відновлення фізичних і духовних сил, спілкування у вільний від служби час. Крім того доцільно за допомогою народознавчої світлиці вирішувати завдання розширення загальноосвітнього та культурного рівня воїнів, задоволення їх духовних запитів, розвитку самодіяльної творчості.

Виходячи з того, що народознавча світлиця є центром культурного відпочинку в підрозділі, порядок її функціонування встановлює відповідний командир, а безпосередньо відповідальність за організацію роботи несе заступник командиру підрозділу з виховної роботи. Начальник клубу частини зобов'язаний приймати участь в організації роботи народознавчих світлиць, надавати методичну допомогу в їх художньому оформленні.

Для організації діяльності народознавчої світлиці підрозділу необхідно відповідне її художньо-декоративне оформлення, обладнання та оснащення.

Методика створення народознавчої світлиці передбачає низку послідовних етапів.

Перший етап. Вибір і огляд фахівцями приміщення, яке виділене під народознавчу світлицю, визначення необхідного об’єму ремонтних і будівельних робіт.

Повинно бути передбачено велике (в залежності від кількості особового складу), світле приміщення, зручно розташоване в межах території підрозділу.

Другий етап. Створення художником-оформлювачем ескізного проекту народознавчої світлиці, в якому передбачається всі архітектурні і будівельні елементи, меблі, стенди, обладнання, загальне кольорове вирішення. Ескізний проект (макет) виступає основою архітектурно-художнього та естетичного оформлення приміщення.

На цьому етапі визначаються матеріальні та фінансові можливості, складається перелік необхідних засобів і обладнання для ремонту та праці над виконанням ескізного проекту.

Третій етап. Підготовчий. Ремонт приміщення розпочинається з конструктивно-будівельних робіт. Обладнуються передбачені проектом перегородки, декоративні решітки тощо. Тут же проводиться електрифікація народознавчої світлиці, яка включає в себе загальне, локальне та декоративне освітлення, установку необхідної кількості розеток і вимикачів.

Наступний крок – стеля. Вирішення питання покриття строї можливе різне: побілка, покраса водоемульсійною фарбою, клеєння шпалер, обладнання декоративною плиткою, виготовлення підвісної стелі. У всіх випадках застосовують найсвітліші тона аж до білого кольору.

Після повного завершення робіт зі стелею обладнуються стіни. Перш за все необхідно пробити отвори та позначити тонкими гвіздочками місця кріплення стендів, картин, бра й інших художньо-декоративних елементів, які будуть розвішені в приміщенні. Потім стіни покриваються у відповідності з прийнятим рішенням: шпалерами, панелями, різьбою тощо. Паралельно з цими роботами проводиться покраса вікон, дверей, перегородок.

І останній крок на цьому етапі – підлога. Вона може бути оздоблена в залежності від можливостей: паркетом, плиткою, лінолеумом, покрашена фарбою. В останню чергу набиваються плінтуси. Колір долівки повинен бути узгодженим з кольором стін (панелей) та мати теплі тона.

В період ремонтних робіт художником – оформлювачем паралельно проводиться збір наочних матеріалів, виготовлення стендів, художньо-декоративних елементів. До встановлення й розміщення в народознавчій світлиці готуються картини, акваріуми, горщики для квітів, вітрини, альбоми і т.п. у відповідності з створеним ескізним проектом народознавчої світлиці.

Четвертий етап – безпосереднє художньо-декоративне оформлення народознавчої світлиці. В ході оформлення можуть бути внесені повні змінив ескізний проект, корегування розміщення елементів дизайну інтер’єру.

Починаючи реалізацію наміченого проекту оформлен­ня, слід пам'ятати, що воно повинно бути максимально економним з точки зору матеріально-фінансових витрат, лаконічними у висвітленні або відображенні вибраних тем, простим, але разом з тим естетично емоційним при викори­станні матерія ггів та іншій образотворчих засобів.

При обладнанні народознавчої світлиці в повному обсязі використовувати яскраві фарби, сучасні оздоблю­вальні матеріали, плакати, вітражі, фотомонтажі, різнопла­нові стенди, турнікети, тематичні папки, повинно бути пе­редбачено оперативне внесення в стислі терміни необхід­них змін.

Відповідно до вищезазначеного доцільно виділити наступні рівні обладнання та розміщення інформаційно-про­пагандистського, навчально-пізнавального матеріалу, який використовується при оформленні народознавчої світлиці.