- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду 27
- •Частина 1
- •1. Основні поняття та визначення
- •2. Математична модель конвективного теплообміну
- •2.1. Рівняння енергії
- •2.2. Рівняння руху (Навьє - Стокса)
- •2.3. Рівняння нерозривності
- •2.4. Математична модель конвективного теплообміну. Умови однозначності
- •3. Окремі випадки розв’язання математичної
- •3.1. Стаціонарна теплопровідність
- •3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
- •3.3.1.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
- •3.1.2. Теплопровідність необмеженої циліндричної стінки
- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.2.2. Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •3.2. Нестаціонарна теплопровідність
- •4. Конвективний теплообмін
- •4.1. Основи теорії подібності
- •4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
- •4.3. Критерії гідродинамічної подібності
- •4.4. Критерії теплової подібності
- •4.5. Критеріальне рівняння конвективного теплообміну
- •4.6. Принципи отримання окремих критеріальних залежностей
- •4.7. Окремі випадки конвективного теплообміну
- •4.7.1. Теплообмін при течії у трубах
- •4.7.2. Теплообмін при поперечному обтіканні
- •4.7.3 Теплообмін при природній конвекції
- •5. Теплообмін при зміні агрегатного стану
- •5.1. Теплообмін при кипінні
- •5.2. Теплообмін при конденсації пари
- •6. Теплообмін при випромінюванні
- •7. Методика розрахунку теплообмінників
- •7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
- •7.2. Основні положення і рівняння теплового розрахунку
- •7.3. Гідромеханічний розрахунок теплообмінних апаратів
- •Частина 2
- •1. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •1.1. Загальні поняття та визначення
- •1.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •1.2.1. Нагрівання водяною парою
- •1.2.2. Нагрівання гарячою водою
- •1.2.3. Нагрівання топковими газами
- •1.2.4. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •1.2.5. Нагрівання електричним струмом
- •1.3. Охолоджуючі агенти, способи охолодження і конденсації
- •1.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •1.3.2. Охолодження до низьких температур
- •1.3.3. Конденсація пари
- •2. Випарювання
- •2.1. Загальні поняття та визначення
- •2.2. Однокорпусні випарні установки
- •2.2.1. Матеріальний баланс
- •2.2.2. Тепловий баланс
- •2.2.3. Поверхня нагрівання
- •2.2.4. Температурні втрати і температура кипіння розчинів
- •2.3. Багатокорпусні випарні установки
- •2.3.1. Основні схеми багатокорпусних випарних установок (бву)
- •2.3.2. Матеріальний баланс
- •2.3.3. Тепловий баланс
- •2.3.4. Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах
- •2.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур за умови рівності поверхонь нагріву корпусів
- •2.3.6. Розподіл загальна корисна різниця температур за умови мінімальної сумарної поверхні нагрівання корпусів
- •2.3.7. Вибір числа корпусів
- •2.4. Будова випарних апаратів
- •2.5. Розрахунок багатокорпусних випарних установок
- •2.5.1. Наближений розрахунок
- •2.5.2. Схема розрахунку багатокорпусної випарної установки
- •2.5.3. Уточнений розрахунок
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Основні параметри вологого повітря
- •3.4. Рівновага при сушінні
- •3.5. Вологість матеріалу і зміна його стану в процесі сушіння
- •3.6. Матеріальний і тепловий баланс сушіння
- •3.7. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння
- •3.8. Варіанти процесу сушіння
- •3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
- •3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
- •3.8.3. Сушіння з частковою рециркуляцією відпрацьованого повітря
- •3.9. Швидкість і періоди сушіння
- •3.10. Зміна температури матеріалу в процесі сушіння
- •3.11. Інтенсивність випару вологи
- •3.11.1. Випар вологи з поверхні матеріалу
- •3.11.2. Переміщення вологи у середині матеріалу
- •3.12. Тривалість процесу сушіння
- •3.13. Конструкції сушарок
- •4. Холодильні процеси
- •4.1. Термодинамічні основи одержання холоду
- •4.2. Методи штучного охолодження
- •Основна
- •Додаткова
- •Теплові процеси та апарати
3.2. Нестаціонарна теплопровідність
Такі процеси теплопровідності, коли поле температур в тілі змінюється не тільки у просторі, але і в часі, називаються нестаціонарними. Вони мають місце при нагріванні (охолодженні) різних заготовок і виробів, виробництві скла, обпалі цегли, вулканізації резини, запуску і зупинці різних теплообмінних пристроїв, енергетичних установок і т.д.
Серед практичних задач нестаціонарної теплопровідності важливе значення мають дві групи процесів:
тепло прагне до теплової рівноваги;
температура тіла періодично змінюється.
Для прикладу, розглянемо процес охолодження необмеженої пластини при граничних умовах третього роду. Розрахункова схема приведена на рисунку14.Припустимо, що задача симетрична (охолодження з обох сторін однакове) і відомі температура рідини tр і коефіцієнт тепловіддачі , а в початковий момент температура по всьому об’ємі пластини однакова і рівна t0. Тепло передається тільки вздовж вісі Х : .
Рисунок 14. Розрахункова схема
Тоді диференційне рівняння енергії набуває вигляд:
. (69)
Відповідно граничні умови:
при , ; (70)
при ; (71)
при . (72)
Умова (72) означає, що в силу симетрії процесу дотична до профілю при х=0 (т. А, рисунок 14) паралельна вісі Х.
Розв’язуючи рівняння (69) при граничних умовах (70)…(72), отримаємо рівняння, котре описує температурне поле пластини:
, (73)
де - безрозмірна температура;
- безрозмірна координата;
безрозмірний час (F0 - критерій Фур’є);
- корені тригонометричного рівняння: .
Безрозмірний параметр ( - теплопровідність пластини) називається критерієм Біо. Декілька слів про кр. Біо.
Критерій Біо, характеризує подібність процесів нестаціонарної теплопровідності. Коефіцієнт тепловіддачі , який входить у критерій Ві, не є шуканою величиною, а задається умовами однозначності. Величина у критерії Ві являє собою коефіцієнт теплопровідності не рідини, а твердого тіла.
Критерій Ві характеризує постійність відношення внутрішнього термічного опору теплопровідності до зовнішнього термічного опору тепловіддачі. Аналіз рішення показує, що всі температурні криві перетинаються у точках віддалених від поверхні пластини на відстань , рисунок 15 а). . Якщо (рисунок 15 б)), що
а) б) в)
Рисунок 15. Температурні криві
має місце при малих , то і характер кривих наближається до прямих, паралельних вісі Х, превалює зовнішня задача. В цьому випадку створюється можливість інтенсифікації процесу охолодження за рахунок збільшення . Якщо то (рисунок 15 в). В цьому випадку охолодження настільки інтенсивне , що температура поверхні відразу ж стає рівною температурі рідини і процес охолодження визначається тільки теплопровідністю і розмірами пластини. Інтенсифікація теплообміну на поверхні практично не впливає на швидкість процесу всередині тіла. Далі ми більш детально розглянемо теорію подібності і ознайомимося з іншими критеріями подібності.
Висновки
Під час нестаціонарного теплообміну температурне поле змінюється не тільки в просторі, але і з часом, тобто T = (x,y,z,).
Метою розрахунку задач нестаціонарного теплообміну є знаходження функції, яка описує температурне поле.
Основними інженерними задачами нестаціонарного теплообміну є пряма (або практична) задача – визначення тривалості процесу нагрівання (або охолодження), коли задано температурний режим, за схемою
T0(Tc)0(c) BiFo.
Зворотна (або перевірочна) задача – визначення температур тіла (у центрі або на поверхні), коли задано тривалість процесу нагрівання (або охолодження), за схемою
Fo Bi0(c) T0(Tc).