- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду 27
- •Частина 1
- •1. Основні поняття та визначення
- •2. Математична модель конвективного теплообміну
- •2.1. Рівняння енергії
- •2.2. Рівняння руху (Навьє - Стокса)
- •2.3. Рівняння нерозривності
- •2.4. Математична модель конвективного теплообміну. Умови однозначності
- •3. Окремі випадки розв’язання математичної
- •3.1. Стаціонарна теплопровідність
- •3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
- •3.3.1.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
- •3.1.2. Теплопровідність необмеженої циліндричної стінки
- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.2.2. Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •3.2. Нестаціонарна теплопровідність
- •4. Конвективний теплообмін
- •4.1. Основи теорії подібності
- •4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
- •4.3. Критерії гідродинамічної подібності
- •4.4. Критерії теплової подібності
- •4.5. Критеріальне рівняння конвективного теплообміну
- •4.6. Принципи отримання окремих критеріальних залежностей
- •4.7. Окремі випадки конвективного теплообміну
- •4.7.1. Теплообмін при течії у трубах
- •4.7.2. Теплообмін при поперечному обтіканні
- •4.7.3 Теплообмін при природній конвекції
- •5. Теплообмін при зміні агрегатного стану
- •5.1. Теплообмін при кипінні
- •5.2. Теплообмін при конденсації пари
- •6. Теплообмін при випромінюванні
- •7. Методика розрахунку теплообмінників
- •7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
- •7.2. Основні положення і рівняння теплового розрахунку
- •7.3. Гідромеханічний розрахунок теплообмінних апаратів
- •Частина 2
- •1. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •1.1. Загальні поняття та визначення
- •1.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •1.2.1. Нагрівання водяною парою
- •1.2.2. Нагрівання гарячою водою
- •1.2.3. Нагрівання топковими газами
- •1.2.4. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •1.2.5. Нагрівання електричним струмом
- •1.3. Охолоджуючі агенти, способи охолодження і конденсації
- •1.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •1.3.2. Охолодження до низьких температур
- •1.3.3. Конденсація пари
- •2. Випарювання
- •2.1. Загальні поняття та визначення
- •2.2. Однокорпусні випарні установки
- •2.2.1. Матеріальний баланс
- •2.2.2. Тепловий баланс
- •2.2.3. Поверхня нагрівання
- •2.2.4. Температурні втрати і температура кипіння розчинів
- •2.3. Багатокорпусні випарні установки
- •2.3.1. Основні схеми багатокорпусних випарних установок (бву)
- •2.3.2. Матеріальний баланс
- •2.3.3. Тепловий баланс
- •2.3.4. Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах
- •2.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур за умови рівності поверхонь нагріву корпусів
- •2.3.6. Розподіл загальна корисна різниця температур за умови мінімальної сумарної поверхні нагрівання корпусів
- •2.3.7. Вибір числа корпусів
- •2.4. Будова випарних апаратів
- •2.5. Розрахунок багатокорпусних випарних установок
- •2.5.1. Наближений розрахунок
- •2.5.2. Схема розрахунку багатокорпусної випарної установки
- •2.5.3. Уточнений розрахунок
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Основні параметри вологого повітря
- •3.4. Рівновага при сушінні
- •3.5. Вологість матеріалу і зміна його стану в процесі сушіння
- •3.6. Матеріальний і тепловий баланс сушіння
- •3.7. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння
- •3.8. Варіанти процесу сушіння
- •3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
- •3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
- •3.8.3. Сушіння з частковою рециркуляцією відпрацьованого повітря
- •3.9. Швидкість і періоди сушіння
- •3.10. Зміна температури матеріалу в процесі сушіння
- •3.11. Інтенсивність випару вологи
- •3.11.1. Випар вологи з поверхні матеріалу
- •3.11.2. Переміщення вологи у середині матеріалу
- •3.12. Тривалість процесу сушіння
- •3.13. Конструкції сушарок
- •4. Холодильні процеси
- •4.1. Термодинамічні основи одержання холоду
- •4.2. Методи штучного охолодження
- •Основна
- •Додаткова
- •Теплові процеси та апарати
7. Методика розрахунку теплообмінників
7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
Теплообмінники - це пристрої, в яких теплота переходить від одного середовища до другого.
Теплообмін між теплоносіями є одним з найбільш важливих і часто використовуємих в техніці процесів.
По принципу дії теплообмінні апарати можуть бути розділені на рекуперативні, регенераторні і змішувальні.
Рекуперативні теплообмінні апарати являють собою пристрої, в яких дві рідини з різними температурами течуть у просторі, розділеному твердою стінкою. Теплообмін відбувається за рахунок конвекції і теплопровідності стінки, а якщо хоч одна з рідин є випромінюючим газом, то і за рахунок теплового випромінення (котли, підігрівачі, конденсатори, випарні апарати та інші).
Регенератори - такі теплообмінні апарати в яких одна і таж поверхня нагріву через певні проміжки часу омивається то гарячою, то холодною рідиною. Спочатку поверхня регенератора відбирає теплоту від гарячої рідини і нагрівається, потім поверхня регенератора віддає енергію холодній рідині. Таким чином, в регенераторах теплообмін завжди відбувається при нестаціонарних умовах, тоді як рекуперативні теплообмінні апарати більшою частиною працюють в стаціонарному режимі.
Так як в регенеративних і рекуперативних апаратах процес передачі теплоти неминуче пов’язаний з поверхнею твердого тіла, то їх ще називають поверхневими.
В змішувальних апаратах теплопередача здійснюється при безпосередньому контакті і змішувані гарячої і холодної рідин.
(Приклад: градирня теплових електричних станцій, в градирнях вода охолоджується атмосферним повітрям. Повітря безпосередньо дотикається води і перемішується з паром, виникаючим з-за часткового випаровування води).
З теплотехнічної точки зору всі апарати мають одне призначення - передавати теплоту від одного теплоносія до іншого або поверхні твердого тіла до рухомих теплоносіїв. Це і визначає ті загальні положення, які лежать в основі теплового розрахунку будь-якого теплообмінного апарату.
Проектні (конструктивні) теплові розрахунки виконуються при проектуванні нових апаратів, метою розрахунку є визначення поверхні теплообміну.
Перевірочні теплові розрахунки виконуються у випадку, якщо відома поверхня нагріву теплообмінного апарату і слід визначити кількість переданої теплоти і кінцеві температури робочих рідин.
Тепловий розрахунок звично включає:
вибір конструкції апарату, визначальних розмірів, швидкостей, місця руху теплоносіїв:
«Куди ж направити той чи інший теплоносій?»
Вибір здійснюється, виходячи з необхідності покращення умов тепловіддачі зі сторони теплоносія з більшим термічним опором. Тому рідину (або газ), витрати якої менші, або яка має більшу в’язкість , рекомендують направляти в той простір, де її швидкість буде більшою, наприклад в трубний.
В трубний простір також направляються:
- теплоносії, які мають забруднення
- хімічно – активні речовини(не треба витрачати кошти на виготовлення дорогих корпусів, наприклад із нержавіючої сталі).
Слід відмітити, що при русі гріючої рідини в трубах зменшуються втрати тепла в навколишнє середовище.
визначення теплового навантаження і витрат теплоносіїв;
розрахунок параметрів температурного режиму процесу теплообміну;
вибір фізичних параметрів теплоносіїв;
визначення коефіцієнту теплопередачі;
вирахування площі поверхні теплообміну.
Тепловий розрахунок повинен бути пов’язаний з конструктивним і гідравлічним розрахунками.