- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду 27
- •Частина 1
- •1. Основні поняття та визначення
- •2. Математична модель конвективного теплообміну
- •2.1. Рівняння енергії
- •2.2. Рівняння руху (Навьє - Стокса)
- •2.3. Рівняння нерозривності
- •2.4. Математична модель конвективного теплообміну. Умови однозначності
- •3. Окремі випадки розв’язання математичної
- •3.1. Стаціонарна теплопровідність
- •3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
- •3.3.1.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
- •3.1.2. Теплопровідність необмеженої циліндричної стінки
- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.2.2. Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •3.2. Нестаціонарна теплопровідність
- •4. Конвективний теплообмін
- •4.1. Основи теорії подібності
- •4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
- •4.3. Критерії гідродинамічної подібності
- •4.4. Критерії теплової подібності
- •4.5. Критеріальне рівняння конвективного теплообміну
- •4.6. Принципи отримання окремих критеріальних залежностей
- •4.7. Окремі випадки конвективного теплообміну
- •4.7.1. Теплообмін при течії у трубах
- •4.7.2. Теплообмін при поперечному обтіканні
- •4.7.3 Теплообмін при природній конвекції
- •5. Теплообмін при зміні агрегатного стану
- •5.1. Теплообмін при кипінні
- •5.2. Теплообмін при конденсації пари
- •6. Теплообмін при випромінюванні
- •7. Методика розрахунку теплообмінників
- •7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
- •7.2. Основні положення і рівняння теплового розрахунку
- •7.3. Гідромеханічний розрахунок теплообмінних апаратів
- •Частина 2
- •1. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •1.1. Загальні поняття та визначення
- •1.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •1.2.1. Нагрівання водяною парою
- •1.2.2. Нагрівання гарячою водою
- •1.2.3. Нагрівання топковими газами
- •1.2.4. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •1.2.5. Нагрівання електричним струмом
- •1.3. Охолоджуючі агенти, способи охолодження і конденсації
- •1.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •1.3.2. Охолодження до низьких температур
- •1.3.3. Конденсація пари
- •2. Випарювання
- •2.1. Загальні поняття та визначення
- •2.2. Однокорпусні випарні установки
- •2.2.1. Матеріальний баланс
- •2.2.2. Тепловий баланс
- •2.2.3. Поверхня нагрівання
- •2.2.4. Температурні втрати і температура кипіння розчинів
- •2.3. Багатокорпусні випарні установки
- •2.3.1. Основні схеми багатокорпусних випарних установок (бву)
- •2.3.2. Матеріальний баланс
- •2.3.3. Тепловий баланс
- •2.3.4. Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах
- •2.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур за умови рівності поверхонь нагріву корпусів
- •2.3.6. Розподіл загальна корисна різниця температур за умови мінімальної сумарної поверхні нагрівання корпусів
- •2.3.7. Вибір числа корпусів
- •2.4. Будова випарних апаратів
- •2.5. Розрахунок багатокорпусних випарних установок
- •2.5.1. Наближений розрахунок
- •2.5.2. Схема розрахунку багатокорпусної випарної установки
- •2.5.3. Уточнений розрахунок
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Основні параметри вологого повітря
- •3.4. Рівновага при сушінні
- •3.5. Вологість матеріалу і зміна його стану в процесі сушіння
- •3.6. Матеріальний і тепловий баланс сушіння
- •3.7. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння
- •3.8. Варіанти процесу сушіння
- •3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
- •3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
- •3.8.3. Сушіння з частковою рециркуляцією відпрацьованого повітря
- •3.9. Швидкість і періоди сушіння
- •3.10. Зміна температури матеріалу в процесі сушіння
- •3.11. Інтенсивність випару вологи
- •3.11.1. Випар вологи з поверхні матеріалу
- •3.11.2. Переміщення вологи у середині матеріалу
- •3.12. Тривалість процесу сушіння
- •3.13. Конструкції сушарок
- •4. Холодильні процеси
- •4.1. Термодинамічні основи одержання холоду
- •4.2. Методи штучного охолодження
- •Основна
- •Додаткова
- •Теплові процеси та апарати
3.8. Варіанти процесу сушіння
При визначеному сполученні властивостей сушильного агента і швидкості його руху щодо матеріалу досягається той чи інший режим сушіння в конвективній сушарці.
У сушарці основного варіанта (раніше розглянутого) створюються жорсткі умови сушіння, тому що всі тепло, необхідне для випару вологи з матеріалу, підводиться однократно (у зовнішньому калорифері) і повітря нагрівається відразу до відносно високої температури t, що є звичайно гранично припустимої для матеріалу, що висушується. При перевищенні цієї температури можливе розкладання матеріалу чи погіршення його якості. При нагріванні в калорифері вологовміст повітря залишається незмінним і різко падає його відносна вологість. Тому сушіння за основною схемою відбувається при значному перепаді температур, в атмосфері повітря з малим вологовмістом х и низьким значенням відносної вологості φ.
У ряді випадків матеріали вимагають сушіння в більш м'яких умовах: у вологому повітрі і при більш низьких температурах. Для цієї мети в сушильній техніці широко застосовують різні варіанти процесу сушіння.
3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
У цьому процесі в зовнішньому калорифері К1 повітря отримує лише частину тепла, а інша частина передається за допомогою додаткового калорифера К2, встановленого в сушильній камері.
Для простоти на діаграмі I-х зображений процес у теоретичній сушарці, що працює по цьому варіанту. З діаграми видно, що повітря нагрівається в зовнішньому калорифері до температури t'1, що допускається властивостями матеріалу (вертикаль АВ'), випар вологи з матеріалу зображується лінією В'С. Весь процес у сушарці зображується на діаграмі ламаної АВ'С (Рис. 3.8.).
Рис. 3.8. Зображення теоретичного процесу сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері на I-x діаграмі
Загальна кількість тепла на нагрівання повітря складається в даному випадку з тепла, яке підводиться в основному (зовнішньому) калорифері qк, і тепла, що підводиться в додатковому калорифері qд:
(124)
чи (125)
де М - відношення масштабів діаграми.
Перевагою описаного варіанта сушіння є те, що в камеру сушарки підводиться повітря, нагріте до більш низької температури, чим за основною схемою сушіння. Це дозволяє проводити процес при перепаді температур t'1-t2 менше, ніж у сушарці основної схеми, де зазначений перепад був би дорівнює (t1-t2) і треба було б нагріти повітря в зовнішньому калорифері до температури t1 (точка В), що перевищує припустиму для даного матеріалу ( t'1).
3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
Сушіння, що працює за цією схемою (Рис.3.10.), складається з ряду зон, у кожній з яких установлений додатковий калорифер (на мал. для простоти показані 2 зони).
Такий багаторазовий, чи східчастий, підігрів повітря в сушильній камері дозволяє вести сушіння в м'яких умовах - при невеликому перепаді температур у камері, що і забезпечує більш гнучкі умови сушіння.
Повітря, нагріте у зовнішньому калорифері, проходить зону 1, де витягує з матеріалу частину вологи і трохи охолоджується, після чого надходить у зону 2, на вході в яку нагрівається в калорифері К1, сушить матеріал, після чого знову підігрівається в калорифері К2, потім надходить у наступну зону і т.д.
Таким чином, повітря проходить послідовно всі зони, у кожній з яких здійснюється процес сушіння за основною схемою.
Тому зміна стану повітря носить східчастий характер і зображується на діаграмі I-х ламаною лінією АВ'С'В''С''В'''С (для теоретичної сушарки).
Відповідно до схеми (Рис.16), відпрацьоване повітря кожної попередньої ступіні є вихідним для наступної і нагрівається в ній при x=const Отже, (53)
(126)
(127)
нижні індекси відносяться відповідно до вихідного, нагрітого і відпрацьованого повітря, а верхні індекси вказують порядковий номер зони.
Разом з тим витрата абсолютно сухого повітря однакова для всіх зон і дорівнює його витраті для всієї сушарки:
(128)
Рис. 3.9. Крива швидкості сушіння
Рис. 3.10. Принципова схема сушарки з проміжним підігрівом повітря по
зонах
б)
Рис. 3.11. Зображення теоретичного процесу в сушарці з проміжним підігрівом повітря по зонах
Дійсну сушарку, що працює по цьому варіанті, розраховують послідовно від зони до зони, роблячи побудову процесу для кожної зони так само, як для сушарки основної схеми.