- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду 27
- •Частина 1
- •1. Основні поняття та визначення
- •2. Математична модель конвективного теплообміну
- •2.1. Рівняння енергії
- •2.2. Рівняння руху (Навьє - Стокса)
- •2.3. Рівняння нерозривності
- •2.4. Математична модель конвективного теплообміну. Умови однозначності
- •3. Окремі випадки розв’язання математичної
- •3.1. Стаціонарна теплопровідність
- •3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
- •3.3.1.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
- •3.1.2. Теплопровідність необмеженої циліндричної стінки
- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.2.2. Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •3.2. Нестаціонарна теплопровідність
- •4. Конвективний теплообмін
- •4.1. Основи теорії подібності
- •4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
- •4.3. Критерії гідродинамічної подібності
- •4.4. Критерії теплової подібності
- •4.5. Критеріальне рівняння конвективного теплообміну
- •4.6. Принципи отримання окремих критеріальних залежностей
- •4.7. Окремі випадки конвективного теплообміну
- •4.7.1. Теплообмін при течії у трубах
- •4.7.2. Теплообмін при поперечному обтіканні
- •4.7.3 Теплообмін при природній конвекції
- •5. Теплообмін при зміні агрегатного стану
- •5.1. Теплообмін при кипінні
- •5.2. Теплообмін при конденсації пари
- •6. Теплообмін при випромінюванні
- •7. Методика розрахунку теплообмінників
- •7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
- •7.2. Основні положення і рівняння теплового розрахунку
- •7.3. Гідромеханічний розрахунок теплообмінних апаратів
- •Частина 2
- •1. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •1.1. Загальні поняття та визначення
- •1.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •1.2.1. Нагрівання водяною парою
- •1.2.2. Нагрівання гарячою водою
- •1.2.3. Нагрівання топковими газами
- •1.2.4. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •1.2.5. Нагрівання електричним струмом
- •1.3. Охолоджуючі агенти, способи охолодження і конденсації
- •1.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •1.3.2. Охолодження до низьких температур
- •1.3.3. Конденсація пари
- •2. Випарювання
- •2.1. Загальні поняття та визначення
- •2.2. Однокорпусні випарні установки
- •2.2.1. Матеріальний баланс
- •2.2.2. Тепловий баланс
- •2.2.3. Поверхня нагрівання
- •2.2.4. Температурні втрати і температура кипіння розчинів
- •2.3. Багатокорпусні випарні установки
- •2.3.1. Основні схеми багатокорпусних випарних установок (бву)
- •2.3.2. Матеріальний баланс
- •2.3.3. Тепловий баланс
- •2.3.4. Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах
- •2.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур за умови рівності поверхонь нагріву корпусів
- •2.3.6. Розподіл загальна корисна різниця температур за умови мінімальної сумарної поверхні нагрівання корпусів
- •2.3.7. Вибір числа корпусів
- •2.4. Будова випарних апаратів
- •2.5. Розрахунок багатокорпусних випарних установок
- •2.5.1. Наближений розрахунок
- •2.5.2. Схема розрахунку багатокорпусної випарної установки
- •2.5.3. Уточнений розрахунок
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Основні параметри вологого повітря
- •3.4. Рівновага при сушінні
- •3.5. Вологість матеріалу і зміна його стану в процесі сушіння
- •3.6. Матеріальний і тепловий баланс сушіння
- •3.7. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння
- •3.8. Варіанти процесу сушіння
- •3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
- •3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
- •3.8.3. Сушіння з частковою рециркуляцією відпрацьованого повітря
- •3.9. Швидкість і періоди сушіння
- •3.10. Зміна температури матеріалу в процесі сушіння
- •3.11. Інтенсивність випару вологи
- •3.11.1. Випар вологи з поверхні матеріалу
- •3.11.2. Переміщення вологи у середині матеріалу
- •3.12. Тривалість процесу сушіння
- •3.13. Конструкції сушарок
- •4. Холодильні процеси
- •4.1. Термодинамічні основи одержання холоду
- •4.2. Методи штучного охолодження
- •Основна
- •Додаткова
- •Теплові процеси та апарати
3. Окремі випадки розв’язання математичної
моделі конвективного теплообміну.
Теплопровідність
Розглянемо випадок, коли відсутній рух частинок одна відносно одної, тобто відсутня конвекція. Тоді рівняння руху і нерозривності тотожно рівні нулю, а у рівнянні енергії зникають усі члени, які мають швидкість і воно набуває вигляд:
. (47)
Рівняння (47) називається рівнянням теплопровідності і описує процес перенесення тепла практично тільки у твердих тілах. У рідинах і газах при наявності градієнту температур виникає рух рідини, викликаний різницею густин нагрітих і більш холодних шарів (вільна конвекція).
3.1. Стаціонарна теплопровідність
Стаціонарна теплопровідність характеризується тим, що температура у кожній точці тіла не змінюється з часом .
Так, як , то рівняння (47) набуває вигляд:
. (48)
Отримане рівняння називається диференційним рівнянням теплопровідності у нерухомому середовищі при сталому тепловому режимі.
Розглянемо деякі випадки розв’язання рівняння (48).
3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
3.3.1.1. Граничні умови першого роду
Необмеженою пластиною будемо вважати пластину, яка має розміри у напрямі вісей у і z настільки великі, що тепло передається тільки у напрямку вісі Х рисунок 10.
Температури поверхонь стінки рівні tc1 і tс2, причому Так, як ми розглядаємо сталий процес, то кількість тепла, підведеного до стінки і відведеного від неї, повинні бути рівні між собою і не повинні змінюватись у часі. У рівнянні теплопровідності зникають складові і та воно набуває вигляду:
. (49)
Рисунок 10. До розгляду граничних умов I роду
Для його розв’язання необхідно додати умови однозначності:
геометричні – задана товщина пластини ,
фізичні – теплопровідність відома і не залежить від температури,
граничні умови – відомі температури стінок tc1 і tc2.
Інтегруючи двічі рівняння (49) отримаємо
,
де С1 і С2 - константи інтегрування.
Таким чином одержане рівняння показує, що по товщині плоскої стінки температура змінюється прямолінійно.
Константи інтегрування визначаються виходячи з граничних умов
при x=0; t=tc1; отже ;
при x=; t=tc2; отже .
Таким чином отримаємо:
. (50)
Питомий тепловий потік згідно закону Фур’є дорівнює:
. (51)
Вираз - називається термічним опором пластини.
Таким чином для безперервного процесу передачі тепла теплопровідністю отримаємо:
. (52)
Рівняння (52) характеризує загальну кількість теплоти Q, яка передається через поверхню стінки F за проміжок часу .
Якщо плоска стінка складається з n-шарів, які відрізняються один від одного теплопровідністю і товщиною, то при сталому процесі через кожний шар стінки пройде одна й таж кількість теплоти, яка може бути виражена для різноманітних шарів рівняннями:
або ;
; ;
; .
Додавши ліві і праві частини, отримаємо
,
звідки , (53)
де і - порядковий номер шару стінки.
n - число шарів.
3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
Розглянемо випадок, коли пластина з двох сторін омивається рідиною, рисунок 11.
Передача теплоти з одного середовища (рідини або газу) до другого через розділяючу їх однорідну або багатошарову стінку будь-якої форми, називається теплопередачею. Теплопередача включає в себе тепловіддачу від більш гарячої рідини до стінки, теплопровідність у стінці, тепловіддачу від стінки до більш холодного середовища.
Рисунок 11. До розгляду процесу теплопередачі
Нехай плоска однорідна стінка має товщину . Задані коефіцієнти теплопровідності стінки , температури навколишнього середовища tр1 і tр2, а також коефіцієнти тепловіддачі 1,2; будемо вважати, що величини tр1, tр2; 1,2 – постійні і не міняються вздовж поверхні. Це дозволяє розглядати зміну температури рідин і стінки тільки у напрямку, перпендикулярному площині стінки.
При заданих умовах необхідно знайти тепловий потік від гарячої рідини до холодної і температури на поверхні стінки.
Питомий тепловий потік від гарячої рідини до стінки визначається рівнянням
.
При стаціонарному тепловому режимі той же питомий тепловий потік обумовлений теплопровідністю через тверду стінку,
.
Тепловий потік передається від другої стінки до холодної рідини за рахунок тепловіддачі:
,
тобто можна записати, що
. (54)
Розв’язуємо систему рівнянь (54) відносно термічних опорів ; ; ;
(55)
Додаючи ліві і праві частини системи і розв’язуючи отриманий вираз відносно q, знаходимо
(56)
Величина називається коефіцієнтом теплопередачі і має розмірність Вт/(м2К). Загальна кількість тепла, яка передана через стінку дорівнює:
. (57)
Рівняння (57) називається основним рівнянням теплопередачі, так як зв’язує теплове навантаження апарату Q з поверхнею теплообміну F.
Коефіцієнт теплопередачі характеризує інтенсивність переносу тепла від одного середовища до іншого через розділяючу стінку і чисельно дорівнює кількості теплової енергії, яка передається від одної рідини до іншої через одиницю поверхні розділяючої стінки, в одиницю часу і при різниці між температурами рідин, рівній одному градусу. Слід відмітити, що коефіцієнт k завжди менше меншого коефіцієнта тепловіддачі, тому для інтенсифікації теплообміну слід збільшувати менший коефіцієнт .
Величина, обернена коефіцієнту теплопередачі, називається повним термічним опором теплопередачі.
,
Із системи рівнянь:
(58)
можемо знайти температури стінок:
;
.
P. S. Для тонких металевих стінок величина / дуже мала, тому
(59)
При розв’язання задач відношення і звичайно невідомі і знаходяться методом послідовних наближень.