- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Еміґрація після Другої Світової Війни
Друга Світова Війна розпочалася німецькою інвазією Польщі у вересні 1939 р. Під час Другої Світової Війни в Німеччині и Австрії перебувало велике число українців, які чи то втекли від сталінського тоталітарного режиму и нестерпної тиранії, чи то були насильно вивезені німецьким окупантом на примусову роботу, чи то врешті як фахові працівники транспорту и напіввійськових організацій виконували на чужині свою службу. Таким чином, після другої Світової Війни в стані тимчасового перебування в Німеччині и Австрії в 1945-1950 рр. опинилися майже 250000 українців, у тому числі значна кількість інтеліґенції, молоді и дітей шкільного віку. Отже, Західня Німеччина стала центром української еміґрації - осередком шкільництва, видавничої діяльности, різноманітних інституцій та угруповань – з повоєнною організаційною структурою життя по таборах і приватних домах. Постав ряд установ, організацій, товариств, об'єднань і союзів: молоді, жіночих, громадських, харитативних, освітніх наукових, кооперативних, професійних тощо.
Українська Медично-Харитативна Служба Була зформована в Німеччині 1945 р. з осідком у Мюнхені з початковю навою Санітарно-Харитативна Служба, а з 1955 р. перейменовано її на сучасну назву Українська Медично-Харитативна Служба. Мала представництва, станиці, делеґатури, зв'язкових у кількох країнах по різних містах. У системі УМХС спочатку працювало майже 150 лікарів. Праця зосереджувалася головно в лікарській допомозі, в розшуках і поєднанні родин, в допомозі політичним в'язням, інвалідам, вдовам, сиротам і всім іншим у потребі не тільки в Німеччині, але и поза її межами в Україні, Чехо-Словаччині, Юґославії, Румунії, Арґентіні, Польщі и т. д. Першим головою Ради УМХС був Б. Андрієвський, а її незмінним секретарем талановитий організатор і пластовий виховник Г. Комаринський.
Трупа вчених заснувала 15-го листопада 1945 р. в Авґзбурзі Українську Вільну Академію Наук на чолі Д. Дорошенком, як її першим президентом. Відновлено 30-го червня 1947 р. працю Наукового Товариства ім. Шевченко в Мюнхені, згодом його осідок перенесено до Сарселю, Франція, що зосередило всю свою увагу на видання Енциклопедії Українознавства. У Мюнхен! в жовтні 1945 р. розпочалося високошкільне навчання в Високій Економічній Школі з около 20 іматрикульованими студентами. Проіснувала до 1951-го р. За всі роки студіювало 365 студентів із 54 викладачами. Закінчили її 81 особа. Ректори: Б. Мартос і К. Кононенко. Цього ж 1945 р. УТГІ розпочав свої виклади в Реґенсбурзі, а УВУ 1946 р. в Мюнхен!.
Українська Богословсько-Педагогічна Академія Української Автокефальної Православної Церкви була заснована 1946 р. в Мюнхен! з богословським і педагогічним факультетами з 30 іматрикульованими студентами і 40 викладачами. Проіснувала до 1947р., коли то зліквідовано педагогічний факультут, а школу перетворено на Богословську Академію УПАЦ.
Українська Католицька Духовна Семінарія була відкрита 1946р. в Гіршберзі, Баварія, з близько 100 іматрикульованими студентами за час від 1946-1948 рр. та 14 викладачами. У 1949 р. осідок Семінарії перенесено до Клемборґу, Голляндія, де вона проіснувала до 1951 р.
Міжнародний Університет УНРРА був заснований у Мюнхені в лютому 1946 р. і проіснував до травня 1947 р., в якому вчилося 650 студентів різних народів, з яких 195 були українці, а серед викладачів було 20 відсотків українських професорів.
Українська европейська еміґрація мала свої осередки також в Італії. Табір полонених вояків Української Дивізії „Галичина" знаходився в Ріміні. Там добре діяли з 1945-1947 рр. учительська семінарія, гімназія, ряд фахових шкіл і курсів, а також початкові школи.
Українська Папська Велика Семінарія св. Йосафата діє в Римі з 1897 р., в якій готують священиків для України и діяспори. Українська Папська Мала Семінарія в Римі була заснована 1956 р. Це єдина українська середня школа в західньому світі, де все навчання провадиться українською мовою. Керують нею Отці Салезіяни. У 1960-их роках у ній вчилося до 100 учнів, а в 1980-их роках число учнів зменшилося до 50.
Український Католицький Університет ім. св. Климентія Папи був заснований у Римі 25-го листопада 1963 р. митрополитом Йосифом Сліпим із 5 факультетами: богословським, філософічно-гуманістичним, медично-фармацевтичним та права и суспільних наук. Викладачів 38, ректори: кардинал Йосиф Сліпий, і кардинал Мирослав Любачівський и о. I. Хома.
По Другій Світовій Війні зарясніли циклостелеві видання по таборах Німеччини, а згодом почав виходити у Фюрті, Баварія, „ Час", націоналістичний тижневик. Перше число появилося 1945р. Наклад „Часу" досяг у 1948р. 15000 примірників. У серпні 1949р. „Час" злився з паризьким пресовим органом „Українець", який відтоді виходив під назвою „Українець-Час". Редактори: М. Колянківський і Роман Ільницький при тісній співпраці В. Янева, Л. Ребета, 3. Пеленського, М. Сосновського, 3. Кузелі, Б. Галайчука, Р. Олійника-Рахманного, Б. Кравцева, М. Стиранки, Ю. Шереха та інших.
У Мюнхені почала виходити 1946 р. ,,Українська Трибуна", політичний тижневик, а з 1948 р. півтижневик, мала націоналістичний напрям. „УТ" мала окремі сторінки, присвячені літературі, мистецтву, молоді, студенству, містила коментарі и огляди міжнародних подій, інформації з України, хроніку таборового життя переміщених осіб тощо. Це був найпопулярніший пресовий орган української діяспори в Німеччині, як також був широко поширений і по інших країнах. „УТ" перестала виходити 1949 р. Видавець – В. Пасічняк, редактор – 3. Пеленський.
„Шлях Перемоги", громадсько-політичний тижневик, орган ОУН. Почав виходити в Мюнхені 28-го лютого 1954 р. Має сторінки для молоді, жіноцтва, тонічного мистецтва, обстоює антимарксистську концепцію. У власному будинку „ШП" розташована редакція, друкарня „Ціцеро", бюро Українського Визвольного Фронту, Бюро Антибольшевицького Бльоку Народів та Українське Видавництво. Редактори, співробітники и дописувачі ,,ШП": П. Кізко, Д. Штикало, Д. Чайковський, М. Стиранка, Б. Вітошинський, С. Ленкавський, Г. Драбат, В. Косик, А. Бедрій, С. Галамай, I. Кашуба, В. Панчук, Р. Єндик, В. Давиденко, С. Стецько, М.Кушнір, А. Гайдамаха, Г. Ващенко, I. Вовчук, П. Олійниченко, А. Косовська, В. Андрієвський, Я. Бенцаль, С. Наумович, О. Демчук, Я. Гайвас, М. Чировський, Ф. Коваль, В. Леник, Л. Полтава, Р. Рахманний.
Українська еміґрація після Другої Світової Війни, як ми вже знаємо, зосередилась спочатку в Німеччині и тут у 1945 році створено осередок розселення переміщених осіб до заокеанських країн: Канади, ЗДА, Бразилії, Арґентіни, Параґваю, Уруґваю, Венесуелі, Австралії и Нової Зеляндії. Безперечно, що після 1945 р. українська еміґрація мала політичний характер, бо за законами Сталіна и наказами НКВД карали всіх, хто навіть коротко був за кордоном. Отже, поняття політичної еміґрації охопило навіть жінок і дітей. Масове розселення українців з Німеччини припадає на 1949-1955 роки.
Не підлягає жодному сумніву, що повоєнна еміґрація значно збільшила заокеанське поселення, дала провід дотеперішній заробітчанський еміґрації в усіх галузях поселенного життя, підсилила їхню творчу працю и економічний добробут. Колишні працівники пера в Україні и абсольвенти европейских університетів і політехнік пожвавили організаційне життя української діяспори, широко розвинули журналістику, піднісши мовно, тематично и журналістичною майстерністю рівень пресових органів, піднесли на високий щабель українську кооперацію, культуру и церковне життя по всіх більших скупченнях українців.
Та, безперечно, найбільшим епохальним здобутком української еміґрації після Другої Світової Війни були такі три вікопомні події:
Опрацювання и видання Енциклопедії Українознавства, розпочато 1949 р., закінчено 1989 р.;
Заснування Світового Конґресу Вільних Українців на першій сесії в Ню Йорку в днях від 16-го до 19-го листопада 1967 р. Перший президент СКВУ – о. В. Кушнір. Після довгої стадії підготови на З’їзді в Ню Йорку створено СКВУ, який об'єднує всі крайові й міжнародні українські централі поза межами України. Секретаріат СКВУ являє собою координаційну и репрезентаційну установу української діяспори. Під цей час президентом СКВУ є талановитий канадійський парляментарист і педагог Юрій Шимко. Авторитет СКВУ незаперечний;
Урочисте відзначення 1988 р. 1 000-річчя Християнства в Україні.