- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
Та найщиріший відгук викликав СВУ і його „Вістник" серед полонених українців. Під його впливом незабаром почали з'являтися і свої власні таборові органи. Були це: „Просвітний Листок", що пізніше перетворився у „Громадську Думку" у Вецлярі. „Розвага" у Фрайштадті, „Розсвіт" в Раштадті, „Вільне Слово" у Зальцвельді тощо.
Що звертає увагу в цих часописах, то це спільна всім їм риса культурности і щирого, теплого тону поруч із зрозумінням завдань, висловлених такими словами:
„Наша мета була б в деякій мірі осягнена, коли б наші земляки тут, в полоні, не марнували даремно часу... бо ми ж тепер перед тою хвилею, коли скинемо ярмо темноти, ярмо рабства..."
Однозвучний у всіх цих органів був і зміст, що відбивав, з одного боку, змагання редакції виконати своє завдання національного освідомлення, а з другого – найглибші думки відірваних від рідного краю, яким жили і долею якого вболівали. Чулися тут туга і сподівання та певність в майбутнє.
Початок цій пресі поклав ,Просвітний Листок", який почала в 1915 р. видавати пресова секція С.В.У. з полонених українців у Вецлярі, як неперіодичний орган. Перших чотири числа вийшли писаними на машинці. 3 числа п'ятого почав виходити друком (типограф), спочатку двічі на місяць, потім тричі і, врешті, як тижневик. 1917 року назву змінено на „Громадську Думку", що виходила шість разів на місяць, а з квітня 1917р. двічі на тиждень.
Чимало співробітників містили свої твори під прибраними іменами. Менше – за своїм підписом. Були тут поезії О. Кобця, К. Очерета, Чумака, М. Чалого та інших, а також зразки таких сучасних поетів, як Б. Лепкого, В. Пачовського. Були тут новелі, оповідання, спомини, статті на національно-політичні та культурні теми. Тут же добре ведений історичний календар („Розвага"), огляд громадського і політичного руху („Просвітний Листок"), вісті з Росії і світу, хроніка таборового життя і т. д. Окреме місце займають тут листи полонених з висловами признания праці С.В.У., листи, що знайомлять з умовами життя і праці полонених і т. д. Врешті кутик смутку – посмертні згадки, без яких майже не бувало числа. I все ж, з кожної сторінки тих чисел, з кожного рядка, пробивалася та бадьорість думки і настрої, що формувалися, наприклад, в таких рядках напередодні великого зриву:
„Коли скінчиться війна – писало „Вільне Слово" – то нас жде друга війна, наша хатня війна, жорстока війна з нашим клятим повсякчасним ворогом — з російським правительством".
Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
Під гасло цієї ж війни з російським правительством і царатом, виходив у Женеві в 1915р. часопис „Боротьба". Був це неперіодич ний орган закордонної організації української соціял-демократичної робітничої партії (УСДРП). На чолі з колишнім видавцем „Дзвону" (Київ) Л. Юркевичем (Л. Рибалкою) виступив цей орган, з одного боку, з критикою „оборончеської" політики українців під Росією, а з другого, проти діяльности С.В.У. Вказуючи на деякі ознаки впливу російських патріотичних кличів на певну частину українського суспільства, „Боротьба" звертала увагу на утиски та на „азіятське поводження царських посіпак в Галичині і на Буковині" і ставила своїм завданням: „піднести голос проти цих явищ і показати, ...що українське робітництво и усі повинні тепер з подвійною енерґією готуватися до рішучої боротьби з царськими порядками за політичну волю, за Вільну Україну". Проте, бій за вільну Україну „Боротьба" не вбачала в створенні української держави. Вважала, що український народ ще не доріс до ідеї державности. Звідци гострі і часом необережні виступи її проти С.В.У. та його органів. Виступи ці викликали відгук в російській, польській та українській пресі. Скористалися тими виступами дехто з російських представників політичної думки. Покликуючись на український орган, посилювали вони свій похід проти українства. Одним із перших був Алексинський, який виступив у місячнику: „Современний Мир". Його виступ зараз же підхопили чорносотенні органи на чолі з „Новим Временем", а в товаристві з ним і „Slowo Polskie".
3 українського боку, крім „Вістника С.В.У.", який гостро скваліфікував поведінку „Боротьби" и її редактора (Л. Юркевича-Рибалки), відгукнулася Буковинська організація українських соціял-демократів. Так само запротестували один із поважніших представників У.С.Д.П. в Галичині – В. Левинський, журнал „Украинская Жизнь" (С. Єфремов) та „Робітничий Прапор" у Софії.
Буковинські соціял-демократи опублікували за підписом своїх уповноважених (О. Безпалка, В. Мороза та інших) заяву, в якій зазначили свое становище в напрямі боротьби за державність та запротестували словами:
„Мусимо рішуче запротестувати проти ширення очорнюючих, а при тім несправедливих вісток, як, наприклад, Троцького (російські соціял-демократ Бронштейн) про „Союз", до яких і „Боротьба" прилучається".
Колишній редактор „Дзвону" (Київ) В. Левинський надіслав з Лозани до „Украинской Жизни" (Москва) листа, в якому дав гостру, неґативну оцінку „Боротьби" і Л. Рибалки, (Л. Юркевича), зазначуючи, що „своїм виступом зібрав п. Рибалка в московській українофобній пресі добре заслужен! признания и тріюмфи. Він гордий на них! Він радіє ними! Але ми скажемо словами співця Антея з безсмертної „Оргії" покійної Лесі Українки: „Тріюмфи в Римі – то для Грека ганьба!... і закінчував: ,,...ми можемо тільки підкріпити кваліфіковання п. Милюкова „Боротьби", як „мутного источника" („Реч", 8. V. 1915); так є, брудного джерела,... за що готові взяти всю відповідальність на себе, маючи на це незбиті до казн... Зокрема солідаризуємося вповні з прекрасною статтею С. Єфремова, поміщеною в „Украинской Жизни" з приводу п. п. Алексинського и Рибалки".
Відповів і „Робітничий Прапор". Був це не періодичний орган соціял-демократичного напрямку, що виходив в 1915 р. в Софії за редакцією М. Меленевського і П. Вензи. Давав він чимало цінного матеріялу, зокрема огляди робітничого життя за кордоном та українського робітництва під Росією, виясняв українське становище супроти війни (В. Темницький) та супроти большевиків. Призначений був, головно, для поширення на українських землях під Росією і користувався неважною симпатією серед полонених українців.