Преса української молоді. Січові та пластові органи

3 початком 1900 р. появляються органи української молоді. Крім рукописних та відбиваних часописів, починають виходити друковані. В першу чергу треба згадати місячник п. н. „Молода Україна" (Львів 1900-1906) при ближчій участі В. Старосольського, А. Крушельницького та при співробітництві I. Брика, Ст. Чарнецького, Л. Цегельського та інших. В 1912-14 рр. виходить „Житє", як неперіодичний орган, що ставив своїм завданням: „не обмежуючись на поглядах якоїсь одної групи... давати місце всім здоровим та хосенним напрямам української поступової думки".

Виходив цей орган при участі М. Павлика, О. Безпалка, Р. Заклинського та інших.

Проти „Житя" в 1913 р. виступив новий орган п. н. „Відгуки", відмовляючи йому рацію існування з огляду на його пропаґандивний шлях, замість організації фізичної сили.

Врешті орган студентства п. н. „Шляхи", що його в 1913-14 рр. видавав Український Студентський Союз за редакцією Р. Заклинського і Юл. Охримовича.

В 1912-14 рр. появляються січові та пластові органи. 3 перших – „Січові Вісті" (1912-1914) за редакцією Дм. Катамая при „Громадськім Голосі", другим був „Пласт", що почав виходити в 1914р. в Скалі, як гектографічне видання.

Просвітянська преса

Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника „Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877-79 рр. за редакцією Ом. Партицького та Н. Вахнянина, проходить вона через часопис „Читальня" (1893-94), а 1907 р. відновлює попередню назву („Письмо з Просвіти") за редакцією Яр. Весоловського, Е. Озаркевича та Юл. Бачинського. Спочатку – літературно-науковий орган, пізніш – орган теорії і практики просвітянської праці. В такому вигляді дає багато вказівок для організаторів і робітників на просвітянському полі.

Органи українського мистецтва

Робить спробу видання свого органу і Союз Співацьких та Музичних Т-в у Львові. Стає ним ілюстрований місячник п. н. „Артистичний Вістник". Перше число його появилося в січні 1905р. при найближчій редакційній участі С. Людкевича, I. Труша та Ол. Бережницького. Спробі цій не повелося. Вже у другому числі редакція змушена була зазначити, що „нема в нас численної інтеліґентної публіки, яку інтересували б спеціяльні питания з обсягу музики і пластичних штук", а тому „щоби бути корисними для ношої громади та пропаґувати серед неї свої ідеї, мусимо... передовсім інтересуватися загальними культурними справами, актуальними в нашій суспільності".

3 виходом подвійного числа за вересень-жовтень, часопис цей, як місячник, перестав існувати з тим, щоб перейти на річні випуски, що і виходили до 1907 р.

Народження преси українського жіноцтва

Народжується в ці часи так само преса українського жіноцтва. її попередниками були: „Жіночий Альманах" (1887 р.) та три випуски „Жіночої Долі" (1893, 1895 та 1896 рр.) за редакцією Наталі Кобринської. Щойно 1908 р. появляється у Львов! перший часопис українського жіноцтва п. н. „Мета". Видає його „Кружок Українок" за редакцією Дарії Старосольської.

Поява цього часопису оживила організаційний рух жіноцтва, що вилився у великий з'їзд у грудні 1908 р.

По з'їзді часопис перестав виходити.