- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
Тоді ж, коли женевська „Громада" почала виходити як періодичний орган, у Львові Ів. Франко з I. Белеем, колишнім співробітником „Друга" (пізніш редактором „Діла") та з деякими іншими молодими, як: Данилович, Олеськів приступили до видання ілюстрованого літературно-політичного часопису п. н. „Світ".
Був це місячник, що почав виходити у Львові з 10-го лютого 1881 р. за редакцією I. Белея. Програмово намагався він йти шляхом попередніх видань. Різноманітний своі'м змістом відбивав він ра-дикальну думку представників всіх українських земель.
Серед співробітників його, крім вже згаданих, були: М. Драгоманов, Ост. Терлецький, В. Коцовський, Хв. Вовк, Е. Борисів. Тут же виступив на літературну ниву Б. Грінченко (псевдо Ів. Переко-типоле), був тут і О. Кониський, який надіслав початок своєї пращ про історію української літератури, в якій подав недруковані ще тоді твори Гулака-Артемовського, Куліша, Костомарова у супроводі літературної характеристики письменників.
3 красного письменства перше місце займає тут повість I. Франка „Борислав сміється", що, на жаль, не була скінчена. Далі сатиричні нариси О. Кониського та I. Белея („I ми – люде"), так само сатиричний нарис Ром. Розмарина (I. Белея) п. з. „В один час" та інші.
3 поезій – твори і переклади Ів. Франка, твори В. Лашанського, Е Борисова, О. Кониського, Перекотиполя (Б. Грінченка) та інших.
На теми науково-публіцистичні появилися тут „Мисли о еволюції в історії людства" Ів. Франка, в яких автор подав синтезу свого соціялістично-політичного світогляду. Його ж праці з Шевченкознавства, в яких особливу увагу присвячує поемам „Сон" і „Кавказ".
„Сон", – каже він, – це велике оскарження „Темного царства" за теперішні і мунувші кривди України... „Кавказ" – це огниста інвектива... се може найкраще свідоцтво щирого людського чувства поста". Тут же його „Огляд української літератури за 1880 рік".
Під заголовком „Знадоби до вивчення мови и етнографії українського народу" подав I. Франко чотири монографії, з яких одна звертає особливу увагу, а це: „Дітські слова в українській мові".
Він дав статистичну студію: „Промислові робітники в східній Галичині в р. 1870". На подібну тему подано було тут статтю О. Терлецького: „Робітницька плата і рух робітницький в Австрії в послідніх часах". М. Драгоманов дав кілька статтей („П'янство, штука і свобода", „Війна з памятю Шевченка"). Врешті праця Костомарова, опублікована без підпису, що викликало огірчення автора. Кілька рецензійних праць В. Коцовського, Корженка та інших. Цінним вкладом були автобіографії I. Нечуя-Левицького, М. Лисенка та О. Кониського, як також біографії: Міклошіча (написані Ігн. Онишкевичем), Яна Неруди (примаса Соботки, ред. чеського часопису „Светозор", Прага), Достоєвського (Хв. Вовчка).
В цілому часопис заповідався бути свіжим, цікавим і різноманітним. Це дало підставу в червні 1881 р. часопису „Зоря" дати йому таку оцінку:
„На місце „Правди" – писала „Зоря" – виходить тепер „Світ" – газета вправді більше радикальна, але безперечно з великим таланом редагована".
Але зустрівся „Світ" і з іншою оцінкою. Дав її М. Драгоманів. Визнаючи початок часопису добрим, він все ж гостро критично поставився до його редаґування. Хибою вважав випадковість ма-теріялу та поділ статтей на дрібні шматки.
„Світа" добрий початок – писав, напр., він улітку 1881 р. до I. Франка, – але дуже вже кружковий, народнього і сучасного в ньому мало". А в листопаді 1882 р. в листі до нього ж відповідав:
„Питаєте мене про „Світ". Звісно, коли б можна було його вдержати, то добре б, тільки треба його до коріння змінити, Не розумію я, яка нужда набивати газету (термін „газета" треба розуміти, як часопис, а не в тому характері, як прийнято сьогодні. „Світ" мав характер тижневих чи двотижневих видань журнального типу) манісінькими клаптиками великих статей. Я, напр., кинув читати навіть „Борислав сміється". Як скінчите, тоді за разом прочитаю. Далі треба якось оприділити собі, для кого і для чого газета видається, щоб не були статті такі случайні... Прикро бачити майже у всіх статтях „Світа" фактичні помилки".
Та вдержати „Світ" на новий 1883 р. не пощастило. Причиною тією, за свідченням I. Франка, з одного боку, був відхід I. Белея до „Діла", а з другого – вживания часописом фонетичного право-пису, що вважалося тоді революційним чином і відстрашувало пе-редплатників. Про цю другу причину згадує П. Куліш у листі до К. Сушкевича, як до голови Т-ва ім. Шевченка. Закликає в ньому вплинути на Т-во, щоб воно „навіть само, позичаючи для себе грошей, уділяло з них на підтримку „Світові" не менш 60 ґульденів щомісяця... Бо коли б – писав він – найкраща книга не появилася на світі, це було б така шкода, як упадок періодичного видання. Так як у Галичині цураються фонетики, так само цураються у нас етимології в правописі".
Заклик не мав позитивних наслідків. А брак більшої кількости передплатників стояв уже загрозою перед дальшим існуванням часопису.
Вже на самому початку I. Франко вказував на тираж і на кількість передплатників. „I. н-ру у нас вже дуже мало примірників, – писав він до Драгоманова – так як ми друкували його всього 250 (тепер далі друкуємо по 300). Передплатників у нас досі около 150, т. є. хоча і більш, ніж ми зразу надіялися, але все таки замало на покриття навіть коштів друку".
Наприкінці 1882 р. з ч. 20/21, виданим лише в кількох примірниках і в неповному вигляді, видання було припинено.
Настала перерва. Представники радикальної течії пішли до співпраці в народовецькій пресі. Не легко це давалося, а іноді кінчалося і прикрими наслідками. Саме до цього часу належить, напримір, відмова у співробітництві в ,,Ділі" Ів. Франкові з іронічною фразою, киненою йому на прощания:
„Иди і не признавайся, що ти Русин"... Тоді ж було відібрано від М. Павлика „бібліотеку найзнаменітіших повістей" – додатку до „Діла".
Відновлення своєї преси для радикалів було ділом „животрепещущим", як висловлювався М. Павлик. Виникають проєкти. Вже 1883 р. один з таких проєктів опрацьовує студент віденського Університету В. Полянський. Мав це бути літературно-науковий журнал при найближчій участі Ів. Франка, О. Терлецького, В. Коцовського, Н. Кобринської та інших. Зі східніх українських земель розраховували на О. Пчілку та інших. Через брак коштів, що їх не пощастило, як то сподівалися організатори дістати в потрібній кількості, залишився цей проект нездійсненим. Не пощастило здійснити і пізніші проєкти видання „Нової Науки", „Прапору" та „Поступу".