- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Літературно-наукові та наукові органи
Разом з органами політично-інформаційного характеру, охопила українська преса різноманітні галузі культурного і гасподарського життя. В першу чергу були це органи літературно-наукового характеру. Хронологічно перешим з них виступає журнал п. н. „Митуса", що почав виходити у Львові з січня 1922 р. за редакцією В. Бобинського, Р. Купчинського та П. Ковжуна. Був це місячник літератури і мистецтва. Серед співробітників були: О. Бабій, Ю. Шкрумеляк, А. Павлюк, М. Обідний, Б. Гомзин, Ю. Липа, Дм. Загул, М. Семеренко та інші, крім згаданих вже вище. Тут же відділ „Мистецької Трибуни", в якому П. Ковжун дав свої „Записки маляра", М. Рудницький статтю про модерну музику, В. Січинський г уваги з приводу історії мистецтва М. Голубця і постановок в українському львівському театрі та ін. Кожне число приносило репродукції мистецьких творів Ю. Нарбута, О. Архипенка, П. Ковжуна, автора самої окладинки журналу. Журнал збуджував сподіванки на його розвиток. Але так не сталося. 3 травня того ж року (1922) заступив його другий журнал. Був це „Літаратурно-Науковий Вістник". Перше число його появилося за редакцією Д. Донцова у виданні Української Видавничої Спілки у Львові.
У вступній статті п. н. „Наші ціли" редакція повідомила, що є це відновленням „Літературно-Наукового Вістника" з минулих літ.
„Відновлюючи видання „Літературно-Наукового Вістника, – писала вона – редакція свідома величезної трудности зачатої справи..."
„Вирвати нашу національну ідею з хаосу, в якім вона грозить згинути, очистити від сміття і болота, дати їй яскравий виразний зміст, зробити з неї стяг, коло якого гуртуватиметься ціла нація – ось завдання до розв'язання котрого, разом з іншими, хоче причинитися і відновлений „Літературно-Науковий Вістник".
Приступивши до реалізації цього завдання, редакція розгорнула його в напрямі безоглядної боротьби з традиціями и ідеями, якими жив „Літературно-Науковий Вістник" у минулих роках. Зокрема виступає проти ідеї демократизму в українському житті, висуваючи натомість ідеологію т. зв. українського націоналізму.
Редакція „Літературно-Наукового Вістника" минулих літ, на чолі з проф. М. Грушевським, запротестувала проти вживания старої назви та проти твердження про відновлення старого „Літеретурно-Наукового Вістника". Вказувала, що новий журнал не має нічого спільного з „Літературно-Науковим Вістником" минулих літ, навпаки – суперечить його світогляду, традиції і становищу.
Протест цей реальних наслідків не мав. Викликав він тільки деякі відгуки, з яких варто згадати хоч би той, що появився в часописі „Книжка". Усупереч твердженню М. Рудницького в „Громадськім Вістнику" (1923 ч. 29), що „чимало із старих, довголітніх співробітників „Літературно-Наукового Вістника" поставилося вороже до нового редактора", «Книжка», обговорюючи перші чотири книжки журналу зазначала, що він „співробітників згуртував у себе всіх, які ще живуть на землях соборної України" – з таким дивним додатком: ,,за виїмком комуніствуючих, в тім числі Олеся і Грушевського".(!)
Виходив новий „Літературно-Науковий Вістник" до 1933 р., коли його засади і завдання перебрав журнал п. н. „Вістник", як безпосередній продожувач „Л. Н. В.", проіснував „Вістник" до 1939 р., як орган Дм. Донцова.
Поза публіцистичною сторінкою, що принесла низку статтей з-під гострого пера самого редактора, скерованих ним на „очищения" національної ідеї від „сміття і болота", якими вважав він ідею демократизму і соціялізму, обидва ці органи одначе, не зважаючи на це, принесли чимало цінних творів із красного письменства, зокрема молодших письменників.
Поруч зі згаданими журналами розгорнула діяльність низка інших, що так само відбивали те чи інше ідеологічне становище. Так, з квітня 1931 р. за редакцією П. Ісаєва починає виходити у Львові місячник „Дзвони", який так визначає своє завдання:
„Будемо змагати до того, щоб давати нашим читачам якнайбільш здорову творчість, оперту на християнський світогляд"...
Упродовж дав'яти років журнал цей зумів згуртувати чимало поважних літаратурних та наукових сил.
Рівночасно з ориґінальною творчістю появилося тут чимало матеріялів, що знайомили читача з европейською літературою. Порушувано всі актуальні в науковому світі питания. 3 1932 р. при журналі почала виходити „Бібліотека Дзвонів", що дала низку цінних праць, з яких згадати хоч би такі, як: Е. Ю. Пеленського – „Бібліографія української бібліографії", О. Мицюка – „Тадей Рильський, як хлопоман і економіст", Ст. Смаль-Стоцький: ,,Українська мова" та інші. 3 красного письменства: У. Самчук – „Волинь" (II т.); Ю. Косача – „Чарівна Україна": Ю. Липи – „Вірую"; Н. Королевої – „Інакший світ" та „Во дні они"; Б. Антоновича – „Книга лева" (поезії) та інші.
В цілому виявили себе „Дзвони", як виразно культурний і цікавий, живий своїм змістом орган, що міг привабити увагу читача, незалежно від його того чи іншого світогляду чи політичного переконання.
В 1929-32 рр. виходив у Львові журнал п. н. „Нові Шляхи", що за редакцією А. Крушельницького був речником совєтофільських змагань на галицько-українських землях. Давав він обґрунтовання та ширення настроїв прихильних совєтській дійсності на східньо-українських землях. Велика частина вміщеного тут матеріялу належала перу самого редактора та його сина Івана і лише подекуди траплялися твори інших авторів (в році 1933 А. Крушельницький виїхав до совєтської України, де після ув'язнень і знущань загинув. Загинули там і його сини).
В тих же роках і з тією ж метою виходив у Львові другий місячник літератури, мистецтва і критики п. н. „Вікна". Видавцем і редактором спочатку був В. Бобинський, а потім Ст. Олексюк. Журнал був ілюстрований багатьма образками з життя совєтської України.
Під впливом і у виданню націоналістичної течії були такі часописи, як місчячник „Дажбог", двотижневик „Напередодні", тижневик „Обрії". Всі вони виходили старанням і при ближчій участі Кравцева. Перший був більш публіцистичного характеру і менше літературного. Два дальші були часописами літературно-мистецькими. Відбивали думки і настрої молодих творчих сил. Виходили в 1936-38 рр., взявши за зразок зовнішній вигляд двотижневика літератури, мистецтва, науки і громадського життя п. н. „Назустріч", що почав виходити у Львові в 1934 р. в газетному формат! за редакцією В. Сімовича, а потім Свят. Гординського.
Цей багато ілюстрований часопис був живим відгуком на кожний прояв літературно-мистецького життя і творчости. Під вправним редакційним веденням здобув він одно з поважних місць в українській журналістиці, піднісши її на европейський рівень.
Крім згаданих часописів літаратурно-наукового та мистецького характеру цієї доби, виходили ще такі, як „Наука і Письменство", місячник української молодої ґенерації, перше число появилося в 1927 р. за редакцією Яр. Церківського; „Поступ", що був речником християнської моралі і виходив у 1921-30 рр. за радакцією О. Моха та інших.
3 органів наукових в першу чергу треба згадати „Записки Наукового Т-ва ім. Шевченка, що хоч і не точно продовжували появлятися під проводом К. Студинського, В. Сімовича, I. Крип'якевича та „Записки чина св. Василія Великого" (Жовква), що приносили багато праць історичного характеру, з археології, архівництва, музейництва тощо. В 1924-25 рр. виходив у Львові за редакцією I. Кревецького місячник історії і культури п. н. „Стара Україна", що його видавала книгарня Наукового Т-ва ім Шевченка.
Поставивши завданням розбудження свідомости індивідуальности про теперішнє и минуле, журнал цей приніс чимало цінного матеріялу, що конкретно виявився в працях: а) про історичну культуру та історичні традиції в Україні, б) з історії і культури старої України з увагою до національно-державних змагань та побутових особливостей українського народу, в) з історії поодиноких українських земель, г) про поодинокі історичні інституції України, як також біографії, мемуари, як українців, так і чужинців, описи пам'яток України та важніші документи та інше.
Все це стараниям і працею таких наукових сил, як: В. Барвінський, В. Карпович, Я. Гординський, I. Крип'якевич, М. Возняк, К. Студинський, I. Свєнціцький, В. Дорошенко, Д. Дорошенко, I. Борщак, В. Липинський, В. Заіжин, П. Зайцев, П. Богацький, В. Січинський та інші, став цей журнал в ряди цінних українських наукових видань.
Поважне місце здобуло також „Слово", журнал слов'янської філології, що його в 1936 р. почав видавати Семінар Слов'янської Богословської Академії за редакцією К. Чеховича. Виходив двічі на рік. Своїм завданням ставив ... „не тільки науково досліджувати і побільшати наукові здобутки в усіх ділянках слов'янської філології, а також оцінювати давні і новіші нукові славістичні праці, не промовчуючи і їхнього ідеологічного забарвлення".
Перша книжка журналу принесла праці членів семінара. При-хильно зустрівши „Слово", преса висловила побажання бачити в ньому праці ширшого кола „також із світських науковців".
Побажання не залишилося без наслідків. Вже з другої книжки появляються тут цінні праці таких представників наукової думки, як Ст. Смаль-Стоцький, М. Возняк, М. Гнатишак, В. Щербаківський та інші.
Року 1939 почав виходитиу Львові новий журнал українознавства п. н. „Сучасне і Минуле", який почало видавати Наукове Т-во ім. Шевченка за допомогою Центросоюзу. Головним редактором став д-р I. Раковський, а фактичну редакційну працю поділено між членами колеґії референтів поодиноких відділів під головуванням д-ра В. Сімовича.
Програмою і змістом перших чисел та вправним редакційним ведениям, заповідався цей журнал на поважний науково-культурний орган. Однак, воєнні події, що незабаром наступили, не дали вже змоги йому розгорнутися. Появилося лише троє чисел, з яких одно подвійне, присвячене Т. Шевченкові.