- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Розгалуження української првси під Росією
Побіч органів суспільно-політичного та літературно-наукового характеру виникають по революції 1905 р. органи, що ставлять спеціяльні завдання, зв'язані з вимогами і потребами суспільства. Відбувається розгалуження української преси. Виникають органи: мистецькі, педагогічні, дитячі. З'являється орган українського студентства. Виходять часописи: господарські, природознавчі, кооперативні, медично-санітарні і врешті сатирично-гумористичні.
3 січня 1913 р. за редакцією О. Корольчука починає в Києві виходити місячник, присвячений українському мистецтву п. н. „Сяйво".
Про виникнення цього часопису розповідає в „Бібліографічних Вістях" його ініціятор П. К.(овжун).
„Починаючи приблизив з 1911 р. я був тісно зв'язаний з А. Терниченком... В розмові я часто скаржився, що немає жодного журналу, який хоча б трохи висвітлював українське мистецтво.
„Організуйте свій журнал" – порадив А. Терниченко, і після того думка ця глибоко запала мені в голову... і в мене виникла думка творити щось подібне до тодішнього російського журналу „Сонце Росии". Я навіть хотів назвати той новий журнал – „Сонце України" та з різних міркувань... назвав його „Сяйво". Багато старих українських громадян дивилося на це, як на утопію... Але було багато теж старих українських діячів, які і підтримували мою думку і обіцяли допомогти... Серед таких найбільше чуло поставилися Іван Матв. Стешенко, Микола Федот. Біляшевський, Микола Вітал. Лисенко та почасти Микола Карп. Садовський, який переконав О. Корольчука взяти на своє ім'я дозвіл у губернатора на видання журналу „Сяйво". Сам я не мав права взяти дозволу, бо не мав літ... і я міг бути тільки адміністратором. „А гроші ж у вас є на видання? – запитав мене О. Корольчук.
„Знайдуться – відповів я... Я запрошував всі культурні українські сили, що були поза Киевом, до участи в журналі і всі вони згодилися, а лише Ів. Франко не тільки згодився, а надіслав і матеріяли для друку; решта ж згодом запитала, по скільки ми будемо платити за їхню працю, але як такої „моди" ми не думали і не мали змоги вводити в журнал, то і творів їх не одержали. Минуло кілька місяців і О. Корольчук одержав дозвіл на видання журналу... Думка була видати перше число в кінці грудня 1912р. з датою 1-го січня 1913 р. М. Лисенко пообіцяв дати даремно для цього числа 2 сторінки ориґінальних, ніде не друкованих, нот, але, на жаль, перше число довелося присвятити М. Лисенкові, який не діждав бачити першого на Україні мистецького журналу. Журнал так і вийшов в грудні... і на багатьох зробив велике вражіння.
„Після виходу Ч. 1 фактичним редактором журналу став Ів. Стешенко... і громадянство вже не так скептично ставиться до „Сяйва"; починає як не писати, то давати хоч поради".
У вересні 1910 р. появляється у Києві і перший на українських землях під Росією педагогічний український журнал п. н. „Світло". Одним з ініціяторів і душею журналу та його першим редактором був народній учитель, автор „Коротко!' граматики для школи" Гр. Шерстюк, а по його смерті (24.X. 1911 р.) видавцем і відповідальним редактором стала його дружина Любов Шерстюкова, яка і довела журнал до 1914 р.
За ввесь час видання вийшло 36 чисел (по 9 чисел річно), в яких вміщено низку статтей педагогічно-методичного і національно-публіцистичного характеру, а відділ „3 біжучого життя" зібрав найповніші дані про становище освіти в Україні.
Серед співробітників були: X. Алчевська, Никифор Григоріїв (Г. Наш), Д. Дорошенко, С. Єфремов, Мод. Левицький, I. Липа, В. Прокопович, С. Русова, Ю. Слюсаренко, I. Сташенко, С. Черка-сенко, С. Шелухин та інші.
Ініціятори вірили, що часопис об'єднає національно свідоме вчительство навколо інтересів національного виховання і не помилилися.
Вступаючи в третій рік видання, редакція вже писала:
,,Ми не самотні... Український народній вчитель, в руках якого доля рідної освіти, думає однаково з нами, прагне того, чого і ми, не зважаючи на які утиски і кари..."
Але и не тільки серед учительства здобув журнал популярність.
Впродовж свого існування здобув він її и серед широких кіл українського суспільства.
Ще перед виходом „Світла", а саме 1906 р., за редакцією Олени Пчілки почав виходити місячник для дітей старшого і молодшого віку п. н. „Молода Україна", що користувався глибокою симпатією як дітей, так і їх батьків.
Виникає і орган українського студентства. Крім рукописного „Громадянина", що його видають студенти Політехнічного Інституту в Петербурзі (появилося двое чисел) за редакцією Е. Нероновича, у квітні 1913 р. там же починає виходити часопис п. н.
„Український Студент". Був це орган всього українського студенства за редакцією згаданого вже Е. Нероновича. Ставив він своїм зав-данням: „дати активних, бадьорих, свідомих і освічених робітників на громадській ниві".
3 осени 1914 р. мав він стати періодичним органом. На перешкоді цьому стала перша світова війна.
Тоді ж заходами фельдшерського Т-ва в Полтаві за редакцією Коваленка появляється вісник гігієни, санітарії і природознавства п. н. „Життє і Знание" (з 1914 р. „Життя і Знания").
Появляються такі господарські часописи, як: „Рілля" у Києві та „Українське бджільництво" в Петербурзі, а потім у Києві, за редакцією Е. Архипенка.
Року 1911 часопис „Рілля" відзначений був на сільсько-господарських виставках у Ромні срібною медалею і в Галичині золотою.
Цікаву згадку присвячує цьому часопису та його редакторові А. Терниченкові А. Н.(іковський).
Відвідавши редакцію часопису, так описує умови, в яких прова-дилася праця:
„Вся редакція, контора, експедиція журналу, а також і помешкання редактора містились в одній маленькій кімнатці з единим вікном... Уявіть собі кімнату, забиту пачками журналу так, що і повернутись ніде; в кімнаті один невеличкий столик, вкритий газетою, лише один стілець і скромне студентське ліжко, ввесь простір під яким теж забито пачками ,,Ріллі". У цій обстанові сидів з вимазаними у клейстер руками блідий від утоми редактор-видавець журналу і бандеролював свій журнал...
„Коли ми вийшли від Терниченка, то в мене від цього побачення було вражіння, наче б я побував у келії аскета...
„Треба було мати залізну волю, щоб без ніяких засобів до життя, без ніякої чужої матеріяльної допомоги, без ніякого власного досвіду і досвіду попередників і навіть більше – без видимого співчуття з боку громадянства, розпочинати видання журналу, що мав нести в українську масу зерна сільсько-господарських знань... і в цьому находити моральну нагороду за свою працю, бож матеріяльної и не могло бути від 700 передплатників напочатку і навіть 2000 у 1914 році".
У січні 1913 р. виходить ,,Наша Кооперация" – часопис, що його породило саме життя. За короткий час свого існування, бо протримався лише до початку війни 1914р., виховав він цілу школу українських кооператорів.
Тоді ж почав виходити „Муравейник-Комашня". За війни матеріяли українською мовою тут було заборонено містити, а навіть наказано було назву часопису друкувати лише по-російськи („Муравейник").
Врешті гумористичні часописи. Першим з них був „Шершень", що почав виходити у Києві з 6-го січня 1906 р., як сатирично-гумористичний тижневик за редакцією В. Лозинського. Перше число було конфісковано. Протримався півроку. Ще коротший вік був часопису „Хрін", якого вийшло одно число з 13.IV. 1908 р. за редакцією П. Богацького зі змістом, присвяченим Третій Державній Думі, та інше.