Часописи для дітей і молоді

Поруч з цими часописами виникають нові органи, присвячені потребам української дитини і молоді. 3 них в першу чергу треба згадати ,,Світ Дитини".

В-во „Світ Дитини" почало працю в листопаді 1919 р. у Львові. Основником був Мих. Таранько, колишній учитель і знавець дитячої душі та її потреб. Про виникнення часопису так він розповідає у своєму спомині про школу ім. Бориса Грінченка у Львові:

,,В холодні дощеві дні діти залишалися у шкільних залях, де провідники поодиноких гуртків читали дітям казки, історичні оповідання... з найстаршими дітьми підготовляли сценічну виставу... Матеріялів до читання було дуже мало, тому провідники радили собі, як уміли, – виписуючи з різних книжек та старих річників „Дзвінка" всякі підходящі матеріяли. Саме тоді прийшла мені думка про конечну потребу дитячого журналу, яку я постановив зреалізувати і почав видавати від 1-го листопада 1919 р. двотижневик „Світ Дитини".

Журнальчик розвинувся в багатоілюстрований часопис. Його популярність серед дітей та їх батьків зростала з кожним роком. Від українського суспільства не раз діставав він вирази признания і симпатії. А п'ятнадцятий рік існування його зустріла низка органів щирим привітом і підкресленням, що ведення часопису було поставлене на належну височінь педагогічних вимог і національно-виховних завдань.

При цьому часописі виходила „Дитяча Бібліотека". Спершу видання неперіодичне, а з січня 1934 р. почала виходити щомісяця окремими випусками, досягши поважної кількости назв.

Це ж В-во приступило до видання такого ж часопису для старшої молоді п. н. „Молода Україна". Був він поставлений таксамо сумлінно і так само набув популярности, принісши нимало цінних творів, що клали міцну основу національного виховання молоді.

Слідом за „Світом Дитини" пішли інші видавництва. Так появляється „Наш Приятель", що його видає Марійске Т-во Молоді, „Молоді Каменярі", що з 1928 р. починають виходити, як додаток до „Громадського Голосу", а з 1932 р. перетворюються в самостійний місячник п. н. „Каменярі", і виходять за фактичною редакцією I. Луцишина (до 1935 р.) і П. Костюка.

3 1 листопада 1931 р. В-во „Українська Преса" (I. Тиктор) починає видавати за редакцією Ю. Шкрумеляка місячник для української дітвори п. н. „Дзвіночок". 3 січня 1937 р. при ньому виходить бібліотека для молоді п. н. „Ранок" (щомісяця).

Користувався „Дзвіночок" успіхом, що відбилося і на сторінках преси. Так, напр., „Рідна Школа" в замітці п. н. „Наші гордощі" словами одного з батьків дає таку його оцінку:

„Не дивуйтеся дітворі, що з таким зацікавленням і нетерпеливістю вичікує появи кожного чергового числа „Дзвіночка"... Бо и ми, старші, взявши в руки будькотре число... відчуваємо якесь невидиме вдоволення, втіху а навіть гордість... Яка краса, яке багатство, яка різноманітність, а одночасно з нею і легкість змісту!... Ніякий дитячий садок не може нині обійтися без „Дзвіночка"... а дітвора прямо пропадає за ним".

3 інших часописів згадаємо „Юні Друзі", що його в 1934-35 рр. видавало В-во „Українська Рекляма". Крім того з 1938 р. виходить „Українське Юнацтво" за редакцією В. Глібовицького; далі „Шлях Молоді", що його видає „Рідна Школа"; місячник „Вогні" (1931-34), де з'являлися твори молодших авторів: „Ми молоді" у Рогатині, одним з головних завдань якого була боротьба з алькоголем; „Молода Громада" (двотижневик), що в 1922 р. виходив у Коломиї, „Молоді Робітники" у Львові та „На Сліді", що присвячував свої сторінки пластовому та руханково-спортовому руху.

Розвинулася спеціяльна руханково-спортова та Пластова преса, з якої згадати хоча б ті її органи, що виходили друком (поза низкою рукописно відбиваними), як: „Луговик", а потім „Вісті з Лугу" за редакцією Р. Дашкевича, „Сокільські Вісті", згадані вже „Каменярі", „Пластовий Шлях" та „Український Пласт" у Станиславові, що його з 1923 р. видавало Т-во Охорони дітей і опіки над молоддю та інші.

Врешті українське студенство, що брало участь у загальних органах, мало також свій спеціяльний журнал п. н. „Студентський Шлях".