- •Початки української преси Початки періодичної преси
- •Народження преси на українських землях
- •Початки української преси на східноукраїнських землях
- •Програма перших українських часописів
- •Перші українські часописи на східньоукраїнських землях. Піонери української журналістики. ,, Украинский Вестник"
- •Суспільство і,, Украинский Вестник". Передплата. Припинення
- •Нова спроба ,, Украинский Журнал". Акція. Її наслідки
- •“Да ведают потомки православних
- •Преса на західноукраїнських землях. Історичне тло. Перші спроби.
- •Альманах ,,Зоря"
- •Видання періодичного органу
- •Напередодні нової доби. Ставропігія і видання ,,Пчола Галицька"
- •,,Руський Собор" і часопис ,,Dnewnyk Ruskyj"
- •Мовна боротьба. Її характер. Причини. Відхід і роля Якова Головацького
- •Реакція 1851 р. Розвиток т. Зв. Москвофільства
- •Польські змагання. Намісник Голуховскі та його роля
- •Представники народнього українського напряму проти т. Зв. Москвофільства в пресі
- •,,3Оря Галицька". Її редактори, її характер і доля
- •Журнал „Лада" с. Шеховича. Відгук на нього українського суспільства
- •Зміна в напрямку ,,3орі Галицької" й москвофіли
- •Занепад „Зорі Галицької' та її остаточне припинення
- •С. Шехович і,, Семейная Библіотека"
- •Іван Раковський та його органа
- •Іі. Роки 1860-1880 Преса на східньоукраїнських землях. Роки 1850–1860-ті. По ліквідації Кирило-Методіївського Братства.
- •Пробудження другої половини
- •1850-Х років ,,Записки о Южной Руси"
- •Журнал ,, Основа". Підготовча праця ,, Основ'яни"
- •Співробітники. Зміст ,,Основи"
- •Суспільно-національні мотиви в ,,Основі"
- •Полеміка ,,Основи з іншими часописами і виданнями
- •Як українське суспільство зустріло ,, Основу"?
- •Чужинці і,, Основа". Журналістика. Суспільство
- •Припинення ,, Основи"
- •,,Черниговский листок": Програма. Характер. Зміст. Співробітники. Відгук ,, Основи"
- •Заборона українського друкованого слова на східньоукраїнських землях. ,, Українська Громада". Сатирично-гумористичний часопис ,, Помийниця"
- •1870-80 Рр. На східньоукраїнських землях. Південнозахідний відділ Географічного т-ва в Києві Його ,,Записки". ,,Киевский Телеграф".
- •Емський указ 1876 р. М. Юзефович і його ,,Докладная записка"
- •III. Роки 1880-1905 Шукання виходу. Альманахи 1880 років
- •Три доби „Киевської Старини", Видавці, редактори
- •Матеріяльне становище „Киевской Старини". Передплата
- •Зміст і співробітники ,, Киевской Старини"
- •Цензура і ,, Киевская Старина"
- •Відгуки и оцінка
- •IV. Роки 1860-1905 у західній україні Преса на західньоукраїнських землях від 1860-го року
- •Літературно-політичний часопис ,, Слово". Його виникнення. Суспільно-національне обличчя. Пердплата. Додатки
- •Редакція, співробітники, зміст ,, Слова"
- •Відгуки и оцінка
- •Народження української народовецької преси ,, Молода Русь". Нова ,, Руська Трійця"
- •Наступник ,,Вечерниць" – часопис „Мета". Програма, співробітники і зміст. Упадок і відновлення видання
- •Спадкоємець „Мети" і ,,Ниви" літературний часопис ,, Русалка"
- •Сатиристично-гумористичні часописи
- •Москвофіли і гр. Голуховський. Часопис „Русь"
- •Поширення зв'язків зі східньоукраїнськими землями. Журнал,, Правда"
- •Спроба польсько-української угоди, її орган „Основа" (1870-72)
- •Відновлення ,,Правди". Як було її зустрінуто. Характер часопису. Зміст і співробітники. Значения ,,Правди"
- •,,Літературно-Науковий Вістник". Початки, програма і характер часопису
- •Як був зустрінутий ,,Літературно-Науковий Вістник". Передплата
- •Російська цензура і заборона передплати Літературно-Наукового Вістника на українських землях під Росією
- •,,Записки Наукового т-ва ім. Шевченко" у Львові
- •Українська радикальна і соціялістична преса перед її народженням. Роля Драгоманова. „Друг"
- •Збірник ,,Дзвін" і,,Молот". Нездійснений часопис,, Основа"
- •,,Громада", її завдання. Перехід „Громади" на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки
- •,,Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби
- •,,Товариш". Програма. Відгуки, становище молодшої групп радикалів. Упадок часопису
- •Ще одна спроба співробітництва радикалів із народовецькою пресою
- •Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. Смерть Драгоманова. Припинення ,, Народу". Часопис „Хлібороб"
- •,,Життє і Слово". Зміст. Співробітники. Молодь і ,,Життє і Слово". Припинення журналу
- •,, Радикал". Програма. Злиття з ,,Життєм і Словом"
- •,,Громадський Голос". Редактори и видавці. ,, Громада"
- •Народження української соціялістично-демократичноїпреси
- •Преса р.У.П. (Революційної Української Партії)
- •Преса Соціял-демократичної Спілки
- •Буковина. Москвофільство та його органа. Народження української преси. Часопис ,,Буковина"
- •Развитой української преси Буковини
- •Преса Карпатської України. (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток. Діячі
- •IX. Европейська I заокеанська еміграція Українська преса на чужині. Заокеанська преса
- •Преса бачванських українців
- •Таборова преса
- •Преса української еміграції та інші органи на чужині
- •Загальний стан української преси поза ссср напередодні другої світової війни
- •V. Українська преса за океаном Початки ирозвиток преси в з'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі
- •Українська преса в Бразилії
- •Роки 1905-1914 Революція 1905 р. В Росії і народження національної української преси на східньоукраїнських землях
- •Маніфест 17-го жовтня. ,,Хлібороб" – перший національний часопис українською мовою
- •Нові правила про друк
- •Перші організаційні кроки. Ширші кола українського суспільства і ,, Громадська Думка". Відгуки. Передплата
- •Е. Чикаленко та його співробітники. В. Семиренко, л. Жебуньов та інші
- •Ширше громадянство і „Рада". Відгуки. Передплата
- •Партійна преса,, Слово" Виникнення. Співробітники. Зміст. Завдання
- •Українська преса поза українськими землями в Росії
- •Літературно-наукові органи „Нова Громада". Перехід до Киева „Літературно-Наукового Вістника"
- •Спадкоємці,, Киевской Старини": ,, Україна", „Записки Наукового т-ва" у Києві та його журнал ,, Україна"
- •Ідеологічна диференціяція та її органа. ,, Українська Хата"
- •Розгалуження української првси під Росією
- •Загальний образ розвитку української преси
- •Порівняння з пресою інших народів
- •Административна практика. Цензура. Законопроект про друк і українська преса
- •Українські органи в чужих мовах ,,Украинский Вестник" і ,,Українская Жизнь"
- •Господарсько-кооперетивна преса
- •Правничі органи
- •Часописи педагогічні та дитячі. Станові органи українського вчительства
- •Преса української молоді. Січові та пластові органи
- •Просвітянська преса
- •Органи українського мистецтва
- •Народження преси українського жіноцтва
- •Церковно-релігійна українська преса
- •Народження лікарсько-санітарного органу
- •Сатирично-гумористичні часописи
- •Розвиток преси суспільно-політичного характеру.
- •Літературно-наукові органи перед першою світовою війною на західньоукраїнських землях
- •VII. Роки української державности (1917-1920) Перша світова війна і українська преса. Доля української преси на східніх українських землях під Росією
- •Українські пресові органи за межами України
- •Преса на Західніх українських землях під час першої світової війни
- •Преса Українських Січових Стрільців (у. С. С.)
- •Союз Визволення України (с. В. У.) та його ,, Вістник"
- •Преса полонених українців в таборах Австро-Угорщини та Німеччини
- •Інші органи, що виходили поза українськими землями під час першої світової війни
- •Українська преса в чужих мовах під час першої світовоі війни
- •Революція 1917 р. І відродження української преси під Росією
- •,,Боротьба" і „Народня Воля"
- •Територіяльне розгалуження суспільно-політичної преси
- •Дальший розвиток за змістом і місцем видання
- •Преса, що виходила поза межами України
- •Українська Преса на Кубані
- •Українська преса в чужих мовах
- •VIII. Роки 1920-1939 Початки комуністичної та офіційної совєтської преси на українських землях. Три доби розвитку
- •Українська преса на західньоукраїнських землях по першій світовій війні
- •Літературно-наукові та наукові органи
- •Органи краєзнавчі
- •Книгознавчі органи
- •Педагогічні часописи
- •Часописи для дітей і молоді
- •Загальноосвітні органи
- •Часописи українського жіноцтва
- •Часописи українського мистецтва
- •Гумористично-сатиричні часописи
- •Українська кооперетивна преса
- •Господарські та торговельно-економічні часописи
- •Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи
- •Станові часописи
- •Спеціяльні часописи: музеезнавчі, правничі та інші
- •Українська преса на Волині та Холмщині
- •Українська преса на Буковині
- •Підкарпатська Русь – Карпатська Україна
- •XI. Пресові аґентури, організації та школи
- •Пресові аґентури, бюра и кореспондентські пункти
- •Пресові організації
- •Пресові школи
- •XII. Моральні й етичні засади журналіста
- •Журналістична етика
- •Кодекс журналістичної етики, у хвалений у травні 1950 року Об'єднаними Націями
- •X. Еміґрація, друга світова війна й роки після неї
- •Еміґрація до 1914 року
- •Еміґрація після Першої Світової Війни
- •Еміґрація після Другої Світової Війни
- •Чисельний стан української еміґрації в 1970 р.:
- •Чисельний стан пресових органів української діяспори в 1970-их рр. В межах 16 країн
Нові правила про друк
Перші спроби дістати дозвіл на видання українських часописів. Тижневик ,,Рідний Край".
Нові правила про друк було оголошено 24 листопада 1905 р. Зараз же по різних містах роблено спроби дістати формальний дозвіл н& видавання українських часописів. Але влада спочатку відкидала ці прохання. Так, напр., не було дано дозволу на видання щоденника „Вільне Слово" у Києві, потім „Нове Життя", що мало
виходити за редакцією С. Єфремова, далі – „Праця" за редакцією Дятлова та інші. Щойно з 24.XII у Полтаві починає виходити другий український часопис п. н. „Рідний Край". Був це політично-еконо-мічний і літературний тижневик, який привітали українські кола із захопленням. Відбивав він настрої і думки української радикально!' інтелігенції. У своїй програмовій статті він заявив:... „виходимо на широкий світ, щоб укупі з народом боротися за кращу долю для всіх трудящих, покривджених, обідраних, щоб визволити людей наших і цілий наш милий край з неволі"...
Ініціятором і першим головним редактором-видавцем „Рідного Краю" був популярний у Полтаві український діяч М. Дмитрієв. Співредактором – Панас Рудченко (відомий письменник Панас Мирний), який і редаґував, головно, літеретурно-художню частину часопису. Другим редактором (він же і секретар) був Гр. Коваленко. Серед співробітників – О. Пчілка (Хр. Алчевська), О. Коваленко, I. Нечуй-Левицький, Дм. Дорошенко та інші.
Зч. 16 за 1907 р. видання „Рідного Краю" було адміністрацією заборонено. М. Дмітрієву довелося зазнати чимало неприємностей. Причиною переслідування був, зокрема, виступ його на суді в ролі оборонця селян, що брали участь у революційних подіях 1905 р.
3 20.Х. 1907 р. видання перенесено було до Києва, де и виходив цей часопис до 31. VII. 1910 р. за ведениям О. Пчілки (О. Косачевої). По перенесению видання до Києва перший його редактор-видавець М. Дмитрієв брав якнайактивнішу участь до самої трагічної смерти, тобто до 6.VII. 1908 р., коли він, рятуючи дівчину. що потопала, утонув у ріці Пелі біля містечка Яресок.
Перший український щоденний орган під Росією ,,Громадська Думка".
У зв'язку з оповіщенням нових правил друку Е. Чикаленко подав до київського губернатора заяву про проект видання з 1.1.1906 р. української щоденної газети п. н. „Громадське Слово". Разом з тим було випрацьовано і оповіщено друком і програму газети. Ознайомившись з програмою, цензура повідомила губернатора, що з таким напрямком видання газети дозволити не можна. Губернатор повідомив Е. Чикаленка, що „на підставі п. б. ст. 4 від VII. Височайше затвердження правил про періодичні видання йому, Чикаленкові, не можна видати свідоцтва на видання згаданих (,,Громадського Слово" і „Нове Життя". А. Ж.) органів друку, те, що з оголошення добродія Чикаленка, яке знаходиться в моїй канцелярії... видно, між іншим, що видання ці домагатимуться переміни існуючого державного ладу Росії, утворення автономних країв на окраїнах держави і перебудування її на федеративних основах, а також домагатимуться переходу всієї землі у власність народу, які вчинки забороняються карним законом"...
Треба було здобувати новий дозвіл і подбати и про запасовий дозвіл. В. Леонтович (родич Семиренка) подав заяву на газету п. н. „Громадська Думка", а Б. Грінченко на „Раду". Приблизно за 2 тижні В. Леонтович дістав дозвіл. А 31 грудня вже появилося ч. 1 щоденної української газети „Громадська Думка".
Щодо програми, то в головному залишилася вона такою ж, як було прийнято для „Громадського Слова", але на цей раз її вже не публіковано. Видавцями були Е. Чикаленко, В. Семиренко та В. Леонтович. На редактора запрошений був Ф. Матушевський, а на секретаря В. Козловський. До редакційного комітету ввійшли: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, В. Дурдиковський, М. Грінченкова (М. Загірна). До співробітництва запрошено було низку осіб, що визначилися вже на літературному полі. Були тут поети, письменники, наукові сили з різних кінців України. Але, як в редакції, так і серед всіх співробітників, майже не було підготованих журна-лістичних працівників, а тим більш ще в щоденному органі. „Єдиний між нами чоловік, котрого можна було вважати за справжнього журналіста – каже в спогадах Е. Чикаленко – був С. Єфремов". Другою людиною, якій завдячували існування газети з цього по-гляду, був фактичний редактор Ф. Матушевський (пізніш посол У.Н.Р. в Греції).
„Якби не Ф. Матушевський, то ми напевно не змогли б видавати газети: по совісти треба сказати. шо він сам її тоді виніс на своїх плечах". Так визначає місце Ф. Матушевського в першій українській щоденній газеті Е. Чикаленко.
„Коли наша преса матиме будуччину, пише в спогадах Е. Чикаленко, вона розів'ється так як у людей, то ім'я Ф. П. Матушевського повинно нею величатися на вічні времена, як нашого першого мученика преси, який не шкодував свого здоровля, можна сказати, свого життя, для її існування... У мене нема такого хисту, щоб змалювати заслуги цього чоловіка перед нашою газетою".
Решта співробітників щойно починала журналістичну кар'єру і дехто з них вибився пізніше на доброго журналіста.Крім щоденних вісток, дописів (К. Лоського, М. Лозинського, О. Маковея та інших), а також телеграм та бібліографічних заміток, містила „Громадська Думка" значку кількість статтей популярно-наукового характеру. Між ними в першу чергу статті проф. М. Грушевського і зокрема його огляд поступу української політичної і громадської думки за минуле XIX ст. Далі низка статтей Б. Грінченка на теми української історії, української території і людности та зокрема -- „Якої нам треба школи", що як окрема брошура пізніш набрала широкої популярности. Ту ж саму справу порушено було ним в статті п. н. „Народні вчителі і вкраїнська школа" та інші.
Низка статтей В. Доманицького мали історичний, громадський і літературний характер.
Зі статтей історично-літеретурного характеру були тут такі, як замітки до нового видання Шевченкового „Кобзаря", або „Святе Письмо українською мовою" (підпис – В.), де подано історично-літературний огляд перекладів від другої половини XVI ст. Тут же статті на теми журналістичні, як: огляд української преси в Росії, або дві статті В. Доманицького про „Український Вестник" (Петербург).
У відділі красного письменства появилися тут поезії В. Сивенького (В. Самійленка), Хр. Алчевської, М. Чернявського та ін. 3 прози – В. Винниченка, Б. Грінченка, П. Капельгородського, Е. Чикаленка та інших.