9. Основні поняття індуїзму: брахман, атман, сансара, карма, мокша. Теологія боргу та антропологія

Індуїзм означає «вічна релігія», «вічний шлях», або «вічний закон» — древня національна релігія, корені якої ведуть до ведичної цивілізації.Індуїзм — це третя за кількістю послідовників релігія у світі після християнства та ісламу. Індуїзм сповідує більш 1 млрд. людей, з яких близько 950 млн. проживають в Індії та Непалі. Серед країн, в яких прихильники індуїзму становлять значну частину населення є Бангладеш, Шрі Ланка, Пакистан, Індонезія, Малайзія, Сингапур, Маврикій, Фіджі, Суринам, Гаяна, Тринідад і Тобаго, Великобританія та США. Індуїзм — дуже різноманітна релігія. У сучасному індуїзмі існує чотири основні напрямки, до яких належить абсолютна більшість індусів — вайшнавізм, шиваїзм, шактизм і смартизм.Виділяють шість основних видів індуїзму, і ряд менш значних його різновидів.Згідно із даною типологією, найдавнішою формою індуїзму виступають народні вірування, для яких характерне поклоніння місцевим божествам і обожненим формам. Другий основний різновид індуїзму — це ведичний індуїзм, заснований на священних текстах індуїзму, особливо на ведичних писаннях, найважливішим і прадавнім з яких прийнято вважати «Ріг-Веду». Третій різновид індуїзму — ведантичний індуїзм — базується на Упанішадах — релігійно-філософських трактатах, які примикають до чотирьох Вед. Напрямок йоги в індуїзмі являє собою його четвертий різновид, представлений у «Йога-сутрах» Патанджалі. П'ятий вид індуїзму — це дхармічний індуїзм, котрий проявляється у повсякденному слідуванні певним моральним засадам. Він широко розповсюджений і його відрізняє невизначеність відносно приналежності до якої-небудь конкретної філософської школи або течії. Шостим типом індуїзму виступає бгакті, або шлях любовного відданого служіння Богу в одній з Його форм або іпостасей.Існують основні вірування, які розділяють всі індуси, до таких понять, загальних для абсолютної більшості послідовників індуїзму, ставляться:Дгарма — моральний борг, етичні зобов'язання.Самсара — круговорот народження та смерті, віра у перевтілення душі після смерті в тіла тварин, людей, богів.Карма — віра у те, що порядок перероджень визначається зробленими під час життя вчинками та їх наслідками.Мокша — звільнення із круговороту народження і смерті самсари.Йога у її різних напрямках.Карма буквально перекладається як «дія», «діяльність» або «робота» і може бути описана як «закон дії і воздаяння». Згідно з Упанішадами, індивід, називаний терміном джива або джива-атма, розбудовує певні самскари (враження, відбитки) від будь-яких дій, які він робить, як на фізичному, так і на розумовому рівні. Самскари відкладаються у так званому «лінга-шарірешаріте, шаріке, шарніре» — тонкому тілі, яке тонше за фізичне тіло, але грубше за душу. У ньому самскари переносяться до наступного життя, формуючи єдину у своєму роді психо-фізичну природу людину, визначаючи його схильності і бажання, визначаючи його карму. Таким чином, концепція загального, нейтрального і безпомилкового закону карми безпосередньо пов'язана з реінкарнацією, а також з особистістю індивіда, його якостями і його родиною. Карма сплітає разом поняття свободи волі і долі.Круговорот дії, наслідків дії, народження, смерті, і перенародження зветься самсарою. Поняття реінкарнації і карми лежать в основі індуїзму та різних напрямків у його філософії і віруваннях. У «Бгаґавад-Ґіті» стверджується:«Як людина, знімаючи старий одяг, одягає новий, так і душа входить у нові матеріальні тіла, залишаючи старі й безкорисні.».Світ самсари забезпечує ефемерні насолоди, які підтримують у людині бажання народжуватися знову й знову заради задоволення тлінного матеріального тіла. Звільнення зі світу самсари через досягнення мокші приносить вічне щастя і умиротворення.Кінцева мета життя позначається такими термінами як мокша, нірвана або самадхі, і різними напрямками індуїзму розуміється по різному:Усвідомлення своєї єдності з БогомюУсвідомлення своїх вічних взаємин з Богом.Досягнення чистої любові до Бога.Усвідомлення єдності усього буття.Усвідомлення свого дійсного «Я».Досягнення ідеального умиротворення.Повна свобода від матеріальних бажань.Досягши кінцевої мети людського існування, індивід звільняється із самсари і припиняє цикл перевтілень. Точне визначення мокші дається різними філософськими школами індуїзму по-різному. Наприклад, адвайта-веданта cтверджує, що після досягнення мокші, атман припиняє своє існування, як особистість і зливається з безособовим Брахманом. Послідовники дуалістичних шкіл двайти ототожнюють себе, як часточки Брахмана, які вічно володіють індивідуальністю. Після досягнення мокші вони очікують на потрапляння до однієї з лок (планет) духовного світу, і навічно залишитися там, насолоджуючись вічними взаєминами з однією з форм Бога (ішвариінвари). Духовний світ, називаний Вайкунтха (обитель Вішну) є найближчим аналогом Царства Бога. Також говориться, що послідовники двайти прагнуть «покуштувати насолода цукру», тоді як послідовники адвайти прагнуть «перетворитися в цукор».Поняття пекла і раю представлені в пураічній літературі індуїзму. Там описуються незліченні райські і пекельні локи (планети або плани буття), де вмерлих винагороджують або карають залежно від зроблених ними благих або гріховних вчинків. Індивід, який потрапив у пекельні тонкі сфери буття, може бути визволений звідти за допомогою жертвоприносин їжі й води, які повинні проводитися його дітьми і онуками. Провівши там певне час, він «знову вмирає» (мова йде про безперервний рух душі через проміжні стани до наступного втілення), проходить крізь різні матеріальні елементи (землю, воду, повітря, вогонь, ефір та інші, тонші елементи), і нарешті, заново народжується в одному з 8 400 000 типів тіл, які заповнюють всесвіт, одержуючи у такий спосіб нову можливість досягти самоусвідомлення.Мета життяУ класичній філософії індуїзму описуються дві основні життєві дгарми: ґріхастга-дгарма і саньяса-дгарма.У ґріхастга-дгармі присутні чотири основні мети, котрі звуться пурушартгі:Кама — чуттєва насолода.Артга — матеріальне багатство та успіх.Дгарма — правильна діяльність, виконання свого обов'язку у згоді з настановами священних писань.Мокша — звільнення із самсариСеред чотирьох пурушартг, дгарма і мокша мають особливе значення — на стадіях Ками та артгі, людина повинна діяти згідно із принципами дгарми і розглядати в якості кінцевої мети мокшу.Саньяса визнає, але не використовує Каму, артгу і дгарму, повністю зосереджуючи на мокші. Ті, хто слідує ґріхастга-дгармі, рано або пізно також досягають цієї стадії. Дехто, однак, приходить до саньяса-дгарми миттєво, незалежно від того, на якому етапі вони перебували перед цим.