25. Кінізм Антисфена та Діогена як життєва філософія

Займалися кініки, в основному, етичними проблемами, мало уваги приділяючи теорії пізнання. Сенсом життя вони вважали досягнення чесноти. У цьому кініки були прямими спадкоємцями Сократа, який говорив, що знання є чеснота, а гармонія моралі й розуму повинна бути фундаментом існування. Антисфен перетворив цю формулу, говорячи, що ціль знання — чеснота. Під чеснотою же кініки розуміли скорочення матеріальних потреб і незалежність від суспільства й держави. У розумі важливо тільки те, що безпосередньо впливає на практичне життя. Але кініки не формулювали, що вони розуміли під знанням (розумом). Своє завдання кініки бачили в приведенні людини до чесноти. Знання для досягнення чесноти, на їхню думку, неважливі, потрібно лише бажання.. Вони призивали людину жити не за законами навколишнього суспільства, а відповідно до його власних моральних критеріїв. Незалежність від держави кініки бачили в космополітизмі, називаючи себе громадянами миру, а не окремої країни.

Багатство, популярність і влада або не мають значення (на думку одних кініків), або ведуть (на думку інших), до знищення розуму, перетворюючи людину в щось штучне. Доброчесний (тобто мудрий), говорили кініки, нічого не бажає: як боги, він самодостатній. Вони призивали до скасування власності й розходжень у суспільному становищі.

Антисфен — давньогрецький філософ, засновник і видатний теоретик однієї із самих знаменитих сократських шкіл — школи кініків.

Антисфен і його великий учень Діоген Синопський були найбільш послідовними, безкомпромісними кініками. Принцип давньогрецьких філософів "відповідності форми життя її внутрішньому змісту" носив у них демонстративний явний характер. Антисфен створив типовий образ кініка — короткий плащ на голе тіло, торбинка бурлаки, ціпок мандрівника. Але, на відміну від Діогена, Антисфен ще не вів життя мандрівника. Можливо, він навіть заробляв викладанням. Але суттю діяльності Антисфену були його теорії. Розвиваючи думки Сократа про поняття, він дав перше визначення: Поняття є те, що виражає, чому предмет був або що він є. Антисфен був першим номіналістом, відкидаючи існування загальних понять і говорячи, що ідеї існують тільки у свідомості людини. Синтетичні судження по Антисфену помилкові. Предмети одиничні, їх можна називати й порівнювати, але не визначати. Основним завданням філософії, учив Антисфен, є дослідження внутрішнього миру людину, розуміння того, що є благом для людини. Антисфен і його учні доводили, що благо для людини — це бути доброчесним. Антисфен проповідував аскетизм, природність, пріоритет особистих інтересів перед державними.

Діоген Синопский — давньогрецький філософ. Діоген розвив сократівську ідею самоспоглядання до ідеї внутрішнього аскетизму, що відкидає всякі надмірності в способі життя й, що вважає своїм боргом відомість потреб до крайнього мінімуму; він вимагав спільності дружин і дітей і не визнавав пануючої моралі. Діоген став символом кінічної безсоромності і розбещеності.