- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Історія економіки та економічної думки
- •Передмова …………………………………………….6
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма курсу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”, “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства европейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах
- •(Перша половина хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст. План
- •Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково-дослідних робіт, завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та індивідуальних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних запитань по нормативному курсу “Історія економіки та економічної думки“
- •Наукова періодизація економічної історії
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі “Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Історико-економічне значення неолітичної революції
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай)
- •Месопотамія
- •Буддизм
- •Особливості східного рабства
- •Історико-економічне значення трипільської культури
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Висновки
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу
- •Християнство
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії економіки стародавнього світу
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ іі (зм 2)
- •Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії формування і розвитку феодальних відносин у Західній Європі
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення
- •Основні географічні відкриття
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Спільні риси та відмінності цехового і мануфактурного виробництва
- •Висновок
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення
- •Мануфактурний період української промисловості
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах “Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”,
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Директорія імперії Наполеона
- •Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст.
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і а. Вагнера. Жан Батист Сей
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Марксистська економічна теорія
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі “Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку монополістичного капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ vі (зм 6)
- •Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 6.1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •1. Особливості промислового розвитку України у хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •9 Листопада 1906 року було видано указ “Про доповнення деяких постанов чинного Закону, що стосується селянського землеволодіння і землекористування”. Реформа передбачала:
- •8.3. Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”. “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Ліберально-дворянська течія – а.О. Скальковський, д.П. Журавський, д.М. Струков
- •М.П. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності м. Зібера, с. Подолинського, м. Туган-Барановського, є. Слуцького
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у хіх – на початку хх ст.
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •2. Економічна теорія недосконалої конкуренції Джоан Вайолет Робінсон
- •Класифікація ринків
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства у міжвоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританії, Японії, Франції, Німеччини
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Висновок
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині хх ст.”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Повоєнне неокейнсіанство – а. Хансен, п. Семюелсон, Дж. Робінсон
- •Повоєнний неолібералізм – ф. Хайєк, в. Ойкен
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрями інституціоналізму
- •Висновки
- •Основні терміни і поняття
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства в умовах інтернаціоналізації, інформатизації та глобалізації
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ х (зм 10)
- •Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі
- •Економічної системи”
- •Радянська економічна система між Першою та Другою світовими війнами.
- •Господарство України в умовах сталінщини
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40–90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о.В. Чаянов, м.Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Проблеми податкової реформи
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України, млрд грн
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у повоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Література
- •Додаткова література
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
Висновок
Таким чином у повоєнний період у результаті соціально-економічних перетворень у провідних країнах світового господарства сформувався принципово новий тип економічних взаємовідносин основних соціальних прошарків суспільства. Суспільство соціального партнерства має такі основні риси:
– масове виробництво споживчих товарів, значна частина яких доступна всім прошаркам населення, у тому числі і через систему довгострокового кредиту;
– подолання антагонізму між працею та капіталом через володіння акціями корпорацій;
– забезпечення та розвиток приватної власності як основного економічного інституту;
– наявність конкуренції та механізмів ринкового ціноутворення разом з існуванням антимонопольного законодавства;
– збереження переважно державного регулювання економіки та соціальної сфери;
– інституційне забезпечення рівності економічних прав та стартових можливостей;
– реалізація соціальних програм з метою досягнення соціальної згоди та захисту “слабких груп“.
Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
1. Повоєнне неокейнсіанство – А. Хансен, П. Самуельсон, Джоан Робінсон.
2. Повоєнний неолібералізм – Ф. Хайєк, В. Ойкен.
3. Основні напрями інституціоналізму:
– технократичний – Т. Веблен;
– юридичний – Дж. Коммонс;
– емпіріостатистичний – У. Мітчел;
– індустріально-технологічний – Дж. Гелбрейт.
План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині хх ст.”
1. Повоєнне неокейнсіанство – А. Хансен, П. Семюелсон, Джоан Робінсон.
2. Повоєнний неолібералізм – Ф. Хайєк.
3. В. Ойкен – засновник Фрайбурзької школи в Німеччині. Ойкен про економічну політику, про економічну владу, про людину, що господарює.
Основні напрями інституціоналізму:
– технократичний – Т. Веблен;
– юридичний – Дж. Коммонс;
– емпіріостатистичний – У. Мітчел;
– індустріально-технологічний – Дж. Гелбрейт.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
1. В. Ойкен – засновник Фрайбурзької школи в Німеччині. Ойкен про економічну політику, про економічну владу, про людину, що господарює.
Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
1. Економічні погляди Джоан Робінсон.
Повоєнне неокейнсіанство – а. Хансен, п. Семюелсон, Дж. Робінсон
У повоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку провідних країн світу виходить не проблема повної зайнятості, а проблема економічного зростання. Цьому сприяє розгортання науково-технічної революції, нерівномірність розвитку окремих країн з ринковою економікою, високі темпи економічного зростання у соціалістичному таборі. Сутністю неокейнсіанських теорій стає з’ясування та обґрунтування механізму постійних темпів економічного зростання, придатного для різних кон’юнктурних та факторних умов. Основними представниками цієї течії економічної теорії були Рой Харрод (1900–1978), Алвін Хансен (1887–1976), Пол Семюелсон (нар. у 1915 р.). Сучасне неокейнсіанство також представлене кількома групами вчених:
– групою ортодоксальних (старих) кейнсіанців – Дж. Хікс, С. Харріс та ін.;
– групою монетаристських посткейнсіанців – А. Лейонхуфвуд, С. Вайнтрауб, Д. Девідсон, Р. Клауер, Х. Мінскі;
– групою прихильників лівого неокейнсіанства – Дж. Робінсон, Л. Пазінетті, Н. Калдор та ін.
Два повоєнних десятиліття не вщухали дискусії серед науковців навколо книги англійця Роя Харрода “До теорії економічної динаміки” (1948) та “Моделі Харрода – Домара” (американський учений О. Домар). Учений виділив і проаналізував дві проблеми: по-перше, неспівпадання гарантованого та природного темпів зростання і, по-друге, нестабільність характеру фактичного темпу в ринковій економіці. Для цього ним було виведено кілька важливих рівнянь:
1) рівняння фактичного темпу зростання – G × C = S, де G – це реальний приріст загального випуску продукції за певний період або G = DY : Y, тобто фактичний темп зростання – відношення приросту доходу до величини доходу базового періоду; C – це коефіцієнт капіталу, або коефіцієнт капіталомісткості, що показує “інвестиційну ціну” однієї одиниці приросту доходу або продукції; S – це частка заощаджень у національному доході або схильність до заощаджень. Оскільки обидві частини рівняння фактичного темпу зростання належать до минулого періоду, ця рівність не потребує спеціальних умов для своєї реалізації;
2) рівняння гарантованого темпу зростання – Gw × Cr = S, де Gw – прогнозований гарантований темп зростання, Cr – прогнозований коефіцієнт капіталу. G та Cr – це такі прогнозовані величини, що впливають на економічну поведінку підприємців, забезпечуючи передбачувані розміри нагромаджень фактичними заощадженнями. Якби фактичний темп зростання (G) збігався із прогнозованим, гарантованим (Gw) у межах капіталістичної ринкової економіки, мав би місцестійкий безперервний розвиток, але, на думку Харрода, капіталістична економіка “балансує на лезі ножа”, їй внутрішньо властива динамічна нестабільність (“втеча фактичного темпу приросту від гарантованого”), у середині неї “працюють відцентрові сили, примушуючи систему все далі і наполегливіше відхилятися від лінії розвитку, яка потрібна”;
3) рівняння природного темпу зростання – Gn × Cr = або S, де Gn – максимально можливий темп руху економіки при даному зростанні населення та технічних можливостях.
Таким чином, відношення Gn і Gw має вирішальне значення для визначення того, чи буде протягом кількох років переважати пожвавлення або депресія в господарському житті. Якщо Gw > G, то це веде до довгострокової депресії, але якщо Gw < G, а Cr > C, то це є умовою тривалого буму. Практична програма Харрода з метою наближення гарантованого темпу зростання до природного, запобігання масовому безробіттю пропонує дві групи заходів:
– антициклічну політику короткострокового плану (спрямована проти “втечі фактичного темпу зростання від гарантованого”);
– політику тривалого стимулювання темпів економічного розвитку.
У США ідеї Дж. Кейнса розвивали ще з 30-х років його американські послідовники А. Хансен та С. Харріс. А. Хансен у науковому світі знаний як активний популяризатор кейнсіанства, визначний розробник практичних заходів щодо активної макроекономічної політики та як теоретик-економіст. У повоєнний період Хансен стає автором кейнсіанської концепції циклу, яка входила як складова до теорії економічної динаміки. 1951 року опублікована його фундаментальна монографія “Економічні цикли і національний дохід”. На його думку, дані про розвиток народного господарства США дозволяють виділити принаймні чотири моделі циклічних коливань:
– “малі цикли” – від 2 до 3 років, зумовлюються нерівномірністю відтворення обігового капіталу (на основі коливань капіталовкладень у товарно-матеріальні запаси);
– “великі цикли” – 6–13 років, причиною яких є нерівномірність вкладень в основний капітал;
– “будівельні цикли“ – тривають у середньому від 17 до 18 років з амплітудою коливань від 16 до 20 років. (Ця модель циклу стосується лише будівництва житлових будинків.);
– “вікові циклічні хвилі” – тривалістю до півстоліття і більше – викликані фундаментальними переворотами у техніці, значними зрушеннями у виробництві (за зразком хвиль М. Кондратьєва).
Один із висновків Хансена щодо циклічності звучав таким чином: “Сучасний аналіз виявляє, що доки економіка залишається динамічною, доти вимоги зростання і прогресу викликають більші витрати на інвестиції, доти будуть діяти могутні сили, які порушують циклічне коливання. Тому не можна розглядати цикл як патологічний стан. Він властивий природі сучасної динамічної економіки”. Це твердження є вирішальним для неокейнсіанської теорії циклу. Разом з тим воно безпосередньо стосується формування такої позиції: оскільки цикл внутрішньо властивий капіталістичній економіці, яка розвивається, однієї лише “невидимої руки“ ринку для її регулювання недостатньо, “необхідна позитивна антициклічна програма”, тобто державне регулювання. У його монографії заходи антициклічного характеру згруповані в основному за трьома напрямами:
– вбудовані механізми гнучкості (вбудовані стабілізатори), що включають прогресивний прибутковий податок, систему страхування від безробіття, систему підтримки цін на фермерську продукцію. Вбудовані механізми гнучкості спроможні глушити коливання, але безсилі сприяти переходу від депресії до відбудови. Система автоматично реагує на зміни економічного стану, не потребуючи свідомого керування;
– автоматично діючі компенсуючі контрзаходи, які потребують для їхнього застосування додаткового погодження з конгресом, містять зниження норми процента, загальне зниження податкових ставок, скуповування державою державних облігацій на відкритому ринку, зменшення обов’язкового розміру резервів приватних банків, загальне збільшення розміру позик федерального уряду, гарантії за позиками. Ці заходи повинні здійснюватися на стадії економічної депресії;
– керовані програми компенсування циклу. На стадії інфляційного буму, коли інфляція перевищує визначений, раніше зумовлений рівень, фактично йдеться про бюджетне регулювання, при якому (у роки зростання приватних інвестицій та споживання) обмежувалися б державні витрати і нагромаджувалися бюджетні надлишки, і навпаки, у період спаду ділової активності компенсувалися б зростанням витрат держави, аж до створення державного дефіциту.
Отже, американські послідовники Кейнса змінили метод перманентного регулювання і спрямування приватних та державних інвестицій на метод маневрування державними витратами (видатками) залежно від економічної кон’юнктури (незважаючи на можливий дефіцит бюджету). Він є основною складовою концепції вбудованих стабілізаторів і неокейнсіанських антициклічних програм.
Одним із послідовників Дж. Кейнса є Пол Семюелсон. Відомий підручник “Економікс” (перше видання 1948 р.) приніс Полу Антоні Семюелсону Нобелівську премію. Цінність та унікальність цієї книги полягає передусім у тому, що вона втілила у собі кращі досягнення різних напрямів світової економічної думки сучасності. Семюелсон зазначає, що після Першої світової війни політична економія, з одного боку, далеко просунулась у роз’ясненні економічної ситуації і в описанні ділової активності, але з іншого – неокласична економічна теорія того часу не виробила розвиненої макроекономічної моделі, яка б відповідала надто розвиненій мікроекономіці. Учений зазначає, що тотожністю посткейнсіанства стало найкраще функціонування змішаної економіки. Після Другої світової війни було досягнуто безпрецедентного в історії зростання виробництва та рівня життя. Але основне, на його думку, полягає в тому, що змішана економіка не наблизила “золотий вік”, що ще не знайдена єдина досконала модель економічної політики, яка б позбавляла нас від потреби у виборі між новою діяльністю та стабільністю цін.
Критики кейнсіанської ортодоксії обґрунтовують потреби в очищенні та оновленні кейнсіанської концепції. Таке оновлення було розпочате групою впливових американських економістів, які представляють монетаристське посткейнсіанство – А. Лейонхуфвуд, С. Вайнтрауб, Д. Девідсон, Р. Клауер, Х. Мінскі та ін. Особливе значення вони надають відновленню грошових аспектів, оскільки це дозволить пристосувати кейнсіанську концепцію для аналізу інфляційних ситуацій та розробляти антиінфляційні заходи. Важливе місце при цьому відводиться питанням організації оперативних і надійних джерел достовірної інформації.
Світовий економічний розвиток 80-х років, розгортання третього етапу НТР вимагали зниження витрат державного регулювання за рахунок скорочення прямого втручання держави, її апарату в економіку. Усе це призвело до розширення меж вільного підприємництва на основі ринкових відносин та конкуренції і посилення ролі внутрішньофірмового планування економічної діяльності. У таких умовах про відновлення попереднього становища, втрачених довіри і престижу кейнсіанської теорії важко говорити. Разом з тим вчені намагалися інтегрувати макроаналіз і неокласичну теорію, що, на відміну від неокласичного синтезу, отримало назву кейнсінізм. Кейнсінізм, як і раніше, орієнтує науку на використання таких кейнсіанських категорій, як ефективний попит, макроекономічний аналіз ринку, раціональні переваги грошей тощо. Прихильники кейнсіанізму не протиставляють кейнсіанські постулати некласичній концепції. Навпаки, принципи неокласики розглядаються як універсальні. Особлива увага приділяється використанню ринку конкуренції в розподілі ресурсів відповідно до агрегативних переваг індивідуумів. Велику увагу дослідників привертає також теорія фінансової нестабільності, яка розглядається як основа для визначення антикризових заходів, регулювання державного дефіциту. Разом з тим сучасні кейнсіанці шукають засоби ефективного впливу на ринковий механізм, регулювання конкуренції, з’ясовують вплив ринку на динаміку інвестицій, рух безробіття, інвестиційні проекти.
Кембріджський університет став місцем активного розвитку ідей лівого кейнсіанства. Очолила ліве кейнсіанство Джоан Робінсон (1903–1983). Серед наукових праць виділяють “Економічну теорію недосконалої конкуренції” (1933), “Нариси з теорії зайнятості” (1937), “Нариси з економічної теорії Маркса” (1942), “Економічні єресі” (1971). Ліві кейнсіанці з антимонопольних позицій критикували кейнсіанську концепцію за те, що в ній не знайшли відображення та були розв’язані соціальні проблеми, без яких неможливе позитивне вирішення питань функціонування економіки, її регулювання.
Робінсон розгортає теорію, у якій зростання нагромадження капіталу та розподіл є взаємопов’язаними дією реально існуючих інститутів, які визначають намагання підприємців до нагромадження, з одного боку, та боротьбу робітників за частку продукту в національному доході – з іншого. Отже, вона намагається обійтися не лише без трудової теорії вартості, але й без категорії граничного продукту.
Важливою складовою теорії Робінсон є вчення про технічний прогрес. Розглядають три типи технічного прогресу: нейтральний, капіталозберігальний та капіталомісткий. Перший означає більш швидкий темп зростання нововведень та продуктивності праці в секторі інвестиційних товарів (суспільне виробництво вона поділяє на сектори інвестиційних товарів та предметів споживання); другий передбачає, що продуктивність праці зростає швидше в секторі предметів споживання. Капіталозберігальний та капіталомісткий типи технічного прогресу будуть змінювати співвідношення двох секторів суспільного виробництва, у тому числі і розподіл доходу, і величину попиту на робочу силу.
Робінсон також вивела умови “золотого віку”, тобто ідеальні умови економічного розвитку, які були викладені у праці “Нагромадження капіталу” (1956). До них належать:
– нейтральний технічний прогрес – коли продуктивність праці, заробітна плата на одну особу та капіталоозброєність підвищуються в однаковій пропорції, а норма прибутку залишається постійною;
– гнучкість та рухомість реальної заробітної плати робітників, коли заробітна плата підвищується разом зі зростанням виробництва на душу населення;
– вільна конкуренція – вона є обов’язковою передумовою зростання заробітної плати;
– нагромадження капіталу – залежить лише від темпів технічного прогресу та приросту зайнятого населення.
На думку вченої, зазначені умови можуть бути порушені через:
– несподівані зміни темпу технічного прогресу;
– виникнення обставин, не передбачуваних у механізмі конкуренції;
– зміни темпу нагромадження щодо зростання продуктивності праці;
– технічний прогрес, що не охоплює рівномірно всю економічну систему.
Темп нагромадження капіталу та зростання норми доходу можуть стати як причиною активного економічного розвитку, так і стагнації. Існує оптимальний рівень темпу нагромадження капіталу, який відповідає такому розподілу національного доходу, за якого зростання ефективного попиту зумовлює і зростання виробництва. Надто високий темп нагромадження зумовлює надто високу частку прибутку у доході, зменшуючи частку робітничої сили, що призводить до соціальної напруженості у суспільстві. Надто низький темп нагромадження призводить до зниження норми та частки доходу і тим самим зменшує стимули для економічного зростання. Ця тенденція може виникнути і в умовах надто високої норми доходу, якщо він є результатом монополії, а не надзвичайно високої норми нагромадження.
В умовах технічного прогресу техніка, що забезпечує більш високу продуктивність праці, потребує великих витрат капіталу на одиницю праці. Рівень і динаміка заробітної плати визначають межі прибутковості техніки. Чим вища заробітна плата, тим вигідні-ше застосовувати менш трудомістку, а тому капіталомістку техніку.
Джоан Робінсон передбачає, що може бути створене суспільство, де будуть співпрацювати прогресивні монополісти та проф-спілки, бо вони однаково зацікавлені у підвищенні заробітної плати, тобто у створенні попиту, стимулюванні технічного прогре-су та покращенні умов життя. Отже, деякі об’єктивні процеси, які зняли гостроту суперечностей між виробництвом та споживанням саме завдяки зростанню заробітної плати, вона відображає правильно.