- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Історія економіки та економічної думки
- •Передмова …………………………………………….6
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма курсу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”, “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства европейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах
- •(Перша половина хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст. План
- •Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково-дослідних робіт, завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та індивідуальних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних запитань по нормативному курсу “Історія економіки та економічної думки“
- •Наукова періодизація економічної історії
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі “Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Історико-економічне значення неолітичної революції
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай)
- •Месопотамія
- •Буддизм
- •Особливості східного рабства
- •Історико-економічне значення трипільської культури
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Висновки
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу
- •Християнство
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії економіки стародавнього світу
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ іі (зм 2)
- •Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії формування і розвитку феодальних відносин у Західній Європі
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення
- •Основні географічні відкриття
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Спільні риси та відмінності цехового і мануфактурного виробництва
- •Висновок
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення
- •Мануфактурний період української промисловості
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах “Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”,
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Директорія імперії Наполеона
- •Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст.
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і а. Вагнера. Жан Батист Сей
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Марксистська економічна теорія
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі “Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку монополістичного капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ vі (зм 6)
- •Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 6.1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •1. Особливості промислового розвитку України у хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •9 Листопада 1906 року було видано указ “Про доповнення деяких постанов чинного Закону, що стосується селянського землеволодіння і землекористування”. Реформа передбачала:
- •8.3. Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”. “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Ліберально-дворянська течія – а.О. Скальковський, д.П. Журавський, д.М. Струков
- •М.П. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності м. Зібера, с. Подолинського, м. Туган-Барановського, є. Слуцького
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у хіх – на початку хх ст.
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •2. Економічна теорія недосконалої конкуренції Джоан Вайолет Робінсон
- •Класифікація ринків
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства у міжвоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританії, Японії, Франції, Німеччини
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Висновок
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині хх ст.”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Повоєнне неокейнсіанство – а. Хансен, п. Семюелсон, Дж. Робінсон
- •Повоєнний неолібералізм – ф. Хайєк, в. Ойкен
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрями інституціоналізму
- •Висновки
- •Основні терміни і поняття
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства в умовах інтернаціоналізації, інформатизації та глобалізації
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ х (зм 10)
- •Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі
- •Економічної системи”
- •Радянська економічна система між Першою та Другою світовими війнами.
- •Господарство України в умовах сталінщини
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40–90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о.В. Чаянов, м.Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Проблеми податкової реформи
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України, млрд грн
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у повоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Література
- •Додаткова література
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгових шляхах. Торгові шляхи Схід–Захід ішли з основного для того часу центру багатств – Індії, держав-островів Індійського океану. Тут є прянощі, коштовності (камені, перли), розкішні тканини. Вони малі за обсягом, їх транспортування не потребує великих витрат. Найдешевший шлях – морський. На ці заморські товари завжди є покупці: королі, сеньйори, вища духовна знать, купецтво.
Розвитку торгівлі сприяло створення великих централізованих держав у формі монархій, що привело до відносної стабільності в правовій, соціальній, економічній галузях. Закон охороняв соціальну безпеку, економічно впорядковував справи митниці, транспорту, організаційну сферу. Міста нагромаджують економічний потенціал і на цій підставі набувають значної свободи дій. У містах Італії, Німеччини, Нідерландів, Англії, Іспанії, Португалії з’являються купці, які мають зв’язки не тільки з внутрішнім національним ринком, а й з міжнаціональним.
Якщо в торгівлі з континентальною Європою і Росією існували умови формальних партнерів, то з Індією або колоніями в Америці, Африці, Австралії, Новій Зеландії панували монополії Англії, створені за допомогою держави. Тут немає конкурентів, тут світ свавілля, найжорсткішої боротьби між державами за ці монополії.
Отже, джерелом багатства є зовнішня торгівля. Розквітають компанії цілеспрямованої діяльності. Компанії купців-авантюристів засновуються для відкриття нових країн: Московська компанія (1554 р.), Східна компанія (Норвегія, Швеція, Польща, Фінляндія), Ост-Індійська компанія (1600 p.). He член компанії не мав права торгувати в даному просторі. Ці компанії-монополісти приносили казкові прибутки. Так, якщо ціна перцю за фунт в Індії складала два пенси, то в Англії – 20. Ост-Індійська компанія не тільки монополізувала торгівлю з Індією, але практично стала панувати політично. До монополії слід віднести і Навігаційний акт (1651p.), що монополізував панування англійського судноплавства на Атлантиці.
Отже, джерелом багатства держави стала зовнішня торгівля.
Тому меркантилізм тільки відобразив у своїй концепції реальний процес: джерело багатства нації – зовнішня торгівля.
Це положення, безумовно, для XIX і XX ст. є вузьким, проте для XVII ст. зовнішня торгівля створює робочі місця та сприяє активному платіжному балансу, добробуту нації, що торгує.
Меркантилізм (пох. від італійського mercante – купець). Теорія меркантилізму ґрунтувалася на тезі, що багатство – це гроші, а гроші – це золото і срібло. Джерело багатства – зовнішня торгівля. Після ряду географічних відкриттів ранні меркантилісти, зокрема Вільям Стаффорд (1554–1612 рр.) в Англії та Гаспар Скаруффі в Італії, почали вважати, що чим більша різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів (активний торговельний баланс), тим багатша держава. Як економічний суб’єкт, держава повинна витрачати менше, ніж отримує, тоді багатство буде накопичуватися.
“Інші нації жертвують торговими інтересами, – пише Монтеск’є, – заради політичних інтересів. Англія завжди жертвувала своїми інтересами заради своєї торгівлі. Цей народ краще за всі народи світу зумів скористатися трьома елементами: релігією, торгівлею, свободою”.
Купець – головна постать ринкових відносин; він знає зовнішні ринки, він – грошовий власник. Вирізняють два періоди цієї концепції: меркантилізм епохи грошового балансу і меркантилізм торгового балансу. Як видно з історичної періодизації, меркантилізм має практичну функцію. Це більше економічна політика, що слугує інтересам розвитку ринкових відносин, оскільки феодальні вичерпали свій потенціал. Ранній меркантилізм, або монетарна система, наполягає на забороні вивезення золота і срібла, обмеженні ввезення товарів, установленні високих мит, нагляду за іноземними купцями, зниженні процента за кредит.
Меркантилізм розпочинає своє входження в історію за умов панування абсолютизму. А через це він не може не сповідувати думку про те, що держава має бути сильною. Сеньйори не могли допомогти державі, тому що вони – носії суверенності окремих графств, князівств. До часу, поки необхідні були збройні сили на засадах сеньйоріальної залежності, монархія з цим мирилася. У період регулярної найманої армії монарх вимагав грошей, грошей вимагали дворяни. Гроші були в купців, лихварів, їх приносили мануфактури, торговельні та фінансові компанії. Тут зіткнулися інтереси буржуазії, що народжувалася, – та абсолютної монархії [58].
Меркантилізм народжується не як економічна концепція, він віддзеркалює погляди та інтереси купців, мануфактур, керівників великих компаній, відроджувані ринкові відносини в країнах Західної Європи, проте ринкові відносини вже на нових технічних, економічних та міжнаціональних засадах, коли ще погано економічно розвинене підприємництво потребує особливо сприятливих умов – монополій на виробництво, збут, технологію, коли ще сильні позиції адептів “справедливої ціни”.
Базу концепції меркантилістів становить багатство держави. Його вимірювачем є гроші у формі золота і срібла. Підприємець-купець потребує сильної держави, в якій не сидять на скрині із золотом і сріблом, а активно спрямовують їх в обіг. Меркантилісти звинувачують людей у корисній любові до грошей. Якщо люди збирають гроші в скарбники, а не пускають їх в обіг, корисні інтереси вступають у конфлікт із суспільним благом. Люди прагнуть до ліквідності, що виправдано обставинами. Це особливо характерно для розвиненого меркантилізму, або меркантилізму торгового балансу. Якщо на ранньому етапі сальдо, тобто різниця між вивезенням і ввезенням золота і срібла, фіксувалося в їхньому збільшенні, то в більш пізньому торговому балансі – це сальдо експорту та імпорту товарів, проте сальдо у грошовій формі знімає заборону на вивезення грошей.
Визначальним є активне сальдо торговельного балансу. Необхідно заохочувати розвиток мануфактур і перш за все експортних. Основний принцип цієї політики – найбільше продавати, найменше купувати. Безумовно, ці принципи не заперечували, а навпаки, передбачали втручання держави в економічне життя. Порівняно з феодальною структурою це був очевидний прогрес.
Пізній, або розвинений, меркантилізм відображає ті зміни, які відбулись у XVI–XVII ст. Англія перемогла своїх конкурентів у Європі, закріпилася на світових торговельних шляхах, створила мережу монополій, що контролювали та грабували величезну колоніальну систему. Не менш важливу роль відіграла революція 1640–1660 рр. Однією з особливостей Англійської буржуазної революції було релігійне забарвлення її ідеологічної надбудови; ентузіазм релігійної боротьби часто набирав форм релігійного екстазу. У країні утверджується парламентська республіка. Вона відмовилася від догм грошового балансу і перейшла до торговельного балансу.
Можна процитувати твори представників раннього меркантилізму У. Стаффорда та розвиненого меркантилізму Т. Мена, книжка якого “Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією”, що з’явилася 1609 року, згодом стає “Євангелієм” меркантилістської системи впродовж ста років. Стаффорд писав: “Англія біднішає, тому що іноземці вивозять з неї гроші”. Мен зазначав: “Споживання іноземних продуктів повинно бути менше за ту частину народного виробництва, яка відправляється за кордон. Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші. Землероб розкидає зерна, це – божевілля. Та кінцева мета – жнива, що приносять набагато більше. Так і з грошима”. Як бачимо, різниця в позиціях кардинальна.
Карл Маркс зазначав: “Перші тлумачі сучасного світу, творці монетарної системи, проголосили золото і срібло, тобто гроші, єдиним багатством. Вони справедливо оголосили призначенням буржуазного суспільства “робити гроші”, отже, з погляду простої товарної оборотності, збирати скарби, яких не їсть ані попелиця, ані іржа... Якщо монетарна і меркантилістська системи виділяли світову торгівлю й окремі галузі національної праці, безпосередньо пов’язані зі світовою торгівлею, як єдине істинне джерело багатства або грошей, то необхідно взяти до уваги, що в ту епоху більша частина національного виробництва перебувала ще у феодальних формах і служила безпосереднім джерелом існування для самих виробників”[58].
Меркантилізм є агресивним, він підтримував втручання держави в господарські процеси. Меркантилізм містив насамперед багато положень, характерних як для економічної теорії, так і для практики сьогодення. Сучасний монетаризм, як одна з панівних концепцій, спирається на особливі функції грошей. Вони не тільки засіб обігу, не тільки загальні платіжні засоби, вони чинять вирішальний вплив на виробництво, розподіл, обмін та споживання. Обсяг грошової маси є регулятором загальної рівноваги попиту й пропозиції, а отже, проблеми зайнятості, економічного зростання, циклічності основних економічних процесів, вплив грошової маси поширюються на соціальні та психологічні фактори. Усе це вкорінюється в економічний спосіб мислення та приводить до виникнення в ньому вагомих економічних елементів.
Одним із перших економістів перехідного періоду від меркантилізму до класичної політекономії був англієць В. Петті (1623–1687 рр.). Він вважається засновником трудової теорії вартості. На його думку, вартість певної речі дорівнюватиме кількості щоденних пайків, спожитих тим, хто цю річ виготовив. Крім “природної ціни” (вартості), Петті виділяє ще й “політичну”, тобто ринкову ціну. Її величина визначається не лише затратами праці, але й попитом та пропозицією. Він визначає і ряд інших економічних категорій. Заробітну плату він розуміє як ціну праці, величина якої визначається вартістю засобів існування. Він прихильник мінімальної заробітної плати. Рента в Петті є продуктом праці і це різниця між вартістю сільськогосподарських продуктів та витратами виробництва. Процент Петті називає “грошовою рентою“ і визнає його як щось похідне від ренти. Його величина залежить від розмірів земельної ренти і кількості грошей в обігу.
1707 року засновник французької політичної економії П’єр Лепезан де Буагільбер видав у двох томах працю під назвою “Звинувачення Франції”. Саме його твори стали теоретично-методологічною базою розвінчання меркантилістичних ідей та формування специфічних традицій “французької школи”. Джерелом багатства країни є різноманітність благ і речей, а не тільки фізична грошова маса. Найважливішою умовою економічної рівноваги та прогресу є пропорційні, або нормальні ціни. Це ціни, що забезпечують у середньому в кожній галузі покриття витрат виробництва і певний прибуток, чистий дохід, ціни, при яких буде підтримуватися стійкий споживчий попит, ціни, при яких гроші “знають своє місце”, обслуговують платіжний обіг та не набувають тиранічної влади над людьми. По суті, це свідчить про виведення закону вартості як виразу пропорційності народного господарства. Ідеї П’єра Лепезана де Буагільбера продовжили розвивати фізіократи.