- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Історія економіки та економічної думки
- •Передмова …………………………………………….6
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма курсу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”, “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства европейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах
- •(Перша половина хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст. План
- •Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково-дослідних робіт, завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та індивідуальних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних запитань по нормативному курсу “Історія економіки та економічної думки“
- •Наукова періодизація економічної історії
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі “Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Історико-економічне значення неолітичної революції
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай)
- •Месопотамія
- •Буддизм
- •Особливості східного рабства
- •Історико-економічне значення трипільської культури
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Висновки
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу
- •Християнство
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії економіки стародавнього світу
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ іі (зм 2)
- •Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії формування і розвитку феодальних відносин у Західній Європі
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення
- •Основні географічні відкриття
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Спільні риси та відмінності цехового і мануфактурного виробництва
- •Висновок
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення
- •Мануфактурний період української промисловості
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах “Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”,
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Директорія імперії Наполеона
- •Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст.
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і а. Вагнера. Жан Батист Сей
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Марксистська економічна теорія
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі “Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку монополістичного капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ vі (зм 6)
- •Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 6.1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •1. Особливості промислового розвитку України у хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •9 Листопада 1906 року було видано указ “Про доповнення деяких постанов чинного Закону, що стосується селянського землеволодіння і землекористування”. Реформа передбачала:
- •8.3. Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”. “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Ліберально-дворянська течія – а.О. Скальковський, д.П. Журавський, д.М. Струков
- •М.П. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності м. Зібера, с. Подолинського, м. Туган-Барановського, є. Слуцького
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у хіх – на початку хх ст.
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •2. Економічна теорія недосконалої конкуренції Джоан Вайолет Робінсон
- •Класифікація ринків
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства у міжвоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританії, Японії, Франції, Німеччини
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Висновок
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині хх ст.”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Повоєнне неокейнсіанство – а. Хансен, п. Семюелсон, Дж. Робінсон
- •Повоєнний неолібералізм – ф. Хайєк, в. Ойкен
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрями інституціоналізму
- •Висновки
- •Основні терміни і поняття
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства в умовах інтернаціоналізації, інформатизації та глобалізації
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ х (зм 10)
- •Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі
- •Економічної системи”
- •Радянська економічна система між Першою та Другою світовими війнами.
- •Господарство України в умовах сталінщини
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40–90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о.В. Чаянов, м.Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Проблеми податкової реформи
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України, млрд грн
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у повоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Література
- •Додаткова література
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
8.3. Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893–1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений процесом індустріалізації, 1900–1903 рр. – економічна криза та складання революційної ситуації, 1904–1908 рр. – економічна депресія, що підсилювалася революційними подіями, 1909–1913 рр. – нове економічне піднесення, що охопило всі галузі господарства.
Особливу роль у промисловості України відігравала гірничодобувна та металургійна галузі. У 1913 р. в Україні працювали 21 металургійний завод, на яких вироблялося 69 % загальноімперського виробництва чавуну, 67 % сталі, 58 % прокату. Швидкими темпами зростає видобуток нікопольської марганцевої руди та виробництво коксованого вугілля. У загальному виробництві коксу в Росії частка України становила на 1889 рік 91 %, а на початок ХХ ст. – 99,4 %. Продуктивність коксових установок металургійних заводів становила 3,5–4,5 млн пудів на рік, на копальнях – 0,3–18 млн пудів. У металургійному виробництві почали застосовувати більш продуктивні закриті коксові печі.
Напередодні Першої світової війни в Україні налічувалося 450 машинобудівних та металообробних заводів, на яких працювало 57 тис. робітників. Випуск валової продукції машинобудування становив 20,2 % усієї продукції машинобудування та металообробної промисловості Росії. Разом з тим розвиток більшості машинобудівних заводів стримувався слабкістю їхньої матеріально-технічної бази. Переважали малопотужні, застарілі парові двигуни, застарілі системи передач від двигуна на привід. У результаті цього зарубіжні підприємства успішно конкурували з вітчизняними на внутрішньому ринку, значно звужуючи збут їхньої продукції.
Традиційно потужно розвивалися галузі промисловості, пов’язані з сільським господарством. На початку ХХ ст. в Україні працювало 153 цукрозаводи. З 1901 до 1917 рр. виробництво цукру-піску становило 78–85 % загальноросійського виробництва. Кількість діючих заводів напередодні Першої світової війни збільшилася до 210, а чисельність робітників у цій галузі зросла до 129 256 осіб. У ХІХ ст. цукрова промисловість була однією з найприбутковіших.
На початку ХХ ст. в Україні працював 421 спиртовий завод. Вони виробляли понад 18,5 млн відер горілки, що становило близько 58 % загальноросійського виробництва. Винокурна промисловість щорічно нарощувала своє виробництво. Дуже добре було налагоджене борошномельне виробництво, центром якого був південь України. 640 борошномельних підприємств виробляли близько 42 млн пудів борошна (26 % загальноросійського виробництва). Тютюнова промисловість давала 40 % загальноросійського виробництва тютюну.
У 1901–1911 рр. швидкими темпами зростає вантажообіг українських залізниць, приблизно на 81,6 %. Темпи зростання зернових (103,6 %) та вугільних (96 %) перевезень були випереджаючими, що відбивало характер економіки в загальноімперському масштабі. У 1913 році українські залізниці перевезли 104 млн т вантажів і 49 млн пасажирів. До портів Чорного та Азовського морів було приписано 280 пароплавів. На них припадало 51 % усього тоннажу парового флоту Росії.
За рівнем концентрації виробництва та робочої сили Україна посідала перше місце в Російській імперії і одне з перших місць у світі. Це свідчило про рівень монополізації економічного життя. На початку ХХ ст. утворилися такі могутні монополістичні об’єднання, як “Продпаровоз” (1901 р.), “Продамет” (1902 р.), “Цвях” (1903 р.), “Продвагон” (1904 р.), “Продвугілля” (1904 р.).
Функціонування ринкової економічної системи значною мірою залежить від нормального грошового обігу. Важливу роль у цьому відігравав створений С.Ю. Вітте Державний банк. За рахунок позитивного зовнішньоекономічного балансу та відповідних позичок з 1894 року розпочинається процес золотовалютного нагромадження. Запроваджуються високі акцизи на товари масового попиту – цукор, горілку, тютюн, сірники, гас та ін., що сприяло ліквідації дефіциту державного бюджету. Запровадження винної монополії зумовило зростання доходів бюджету у 7,5 раза. Ефективною виявилася протекціоністська політика у зовнішній торгівлі. Високі митні збори на іноземні товари, що ввозилися до країни, захищали внутрішній ринок, забезпечуючи його для вітчизняної промисловості, та сприяли розвитку підприємництва та промислового виробництва. Така політика зумовлювала приплив у країну капіталів, а не товарів.
Разом з тим характерною рисою української промисловості була її повна підпорядкованість імперському центру, який вбачав в Україні насамперед потужну сировинну базу. Тому закономірно, що у 1913 р. лише 15 % українських промислових підприємств виготовляли готову продукцію, а решта – давали напівфабрикати для виготовлення продукції в Росії. Така державна політика суттєво деформувала структуру економіки України. Незважаючи на те, що на її території був зосереджений великий промисловий потенціал, вона все ж залишалася сільськогосподарським регіоном імперії, у якому в селах проживало 80 % населення.
Товарообмін у цей період фактично мав однобічний колоніальний характер. Готові товари, що довозилися з Росії, коштували дорожче, ніж українська сировина. Тому Росія нагромаджувала капітали за рахунок нееквівалентної торгівлі з Україною. Та й саме регулювання цін за перевезення вантажів залізницями було таким, що вигідніше ставало вивозити продукцію за межі України, ніж доставляти її на власній території.
Територія України була ареною бойових дій на Південно-Західному фронті у ході Першої світової війни. Українські землі входили до складу двох ворогуючих сторін Антанти та Троїстого союзу і були об’єктом колонізаційних намірів та експансії. Українці опинилися у братовбивчому протистоянні, воюючи в російській та австро-угорській арміях. На кінець 1914 року фронт став відчувати гостру потребу у збільшенні виготовлення снарядів, гармат, кулеметів, патронів, обмундирування та продовольства. Для цього необхідно було здійснювати структурну перебудову промисловості та системи управління економікою. Царський уряд створює спеціальні органи управління – Особливу раду з артилерійського забезпечення армії (травень 1915 року), Ради оборони, палива, перевезень та продовольства (серпень 1915 року). Формуються громадські комітети (Київський, Катеринославський, Харківський, Одеський) та Всеукраїнський союз земств і міст, які намагалися регулювати виробництво для потреб армії.
Ради здійснювали:
– нагляд за державними і приватними підприємствами;
– контроль над районними заводськими нарадами (1 130 підприємств – 400 тис. роб.).
На початку війни промисловість зростала, підприємства працювали на повну потужність. Нарощувався потенціал металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості за рахунок перевантаження технічного обладнання. Видобуток вугілля виріс із 1 540 тис. т до 1 744 тис. т, але скорочувалися обсяги виробництва продукції: легкої, харчової, лісової промисловості, капітально-го будівництва. Відбувався подальший процес концентрації виробництва (з 3 382 підпр. залишилося 2 849). Так, Південно-Ро-сійське Дніпровське металургійне товариство об’єднувало 12 під-приємств різного профілю (30 тис. роб.).
На початку 1917 р. стався фактичний “обрив” виробництва. Збільшилося виробництво зброї порівняно з виробництвом засобів виробництва. Не допомогли іноземні інвестиції у розмірі 200 млн крб на заміну зношеного обладнання. Проявилася нестача кваліфікованої робочої сили (мобілізовано 30 % робітників та 60 % селян, майже 4 млн ос.). Мобілізація і кінська повинність (реквізовано 2,6 млн коней) призвели до провалу у сільському господарстві. Почалися деструктивні процеси в Україні. З травня до липня 1917 р. припинили роботу 339 підприємств. Відбувся різкий спад у металургійному виробництві (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
Рік |
Кількість робітників |
Вироблено, тис. т |
У % до всієї Росії |
||||
чавуну |
сталі |
прокату |
чавуну |
сталі |
прокату |
||
1916 |
137 038 |
2 887,2 |
2 655,7 |
2 113,7 |
76 |
62,1 |
62,7 |
1917 |
142 587 |
2 064,4 |
1 761,1 |
1 219,4 |
66,1 |
49,6 |
47,9 |
Продуктивність праці в кам’яновугільній промисловості у 1917 р. знизилася до 59 %, було видобуто вугілля 24,8 млн т порівняно з 28,7 млн т у 1916 р. Закрилося майже 200 шахт. Різко змен-шився видобуток залізної руди – 3 708,6 тис. т проти 5 443,4 тис. т у 1916 р. Кількість цукрозаводів зменшилася із 213 до 188. Ставала дедалі більшою дезорганізація транспорту. На 21,3 % скоротилися посівні площі. Хлібна криза 1916 р. призвела до впровадження продрозверстки. Загальні фінансові втрати на війну становили 30 млрд крб. Дефіцит державного бюджету – 49 млрд крб. Відбувалася девальвація грошової системи. Один карбованець 1917 р. дорівнював 27 копійкам довоєнного періоду.
На початку 1916 року у великих містах вводяться продуктові картки та нормування видачі борошна і круп. 30 червня 1916 року був ухвалений Закон про чотири м’ясопусні дні на тиждень, а у січні 1917 року впроваджується хлібний розподіл.
Реальне зменшення заробітної плати, різке падіння життєвого рівня, політичне безправ’я зумовили початок активної страйкової боротьби. До лютого 1917 року відбулося 350 страйків, у яких взяли участь 300 тис. робітників. Росія наближалася до революції. 2 лютого 1917 року цар Микола ІІ відрікся від престолу. Починається період української національної революції.
17 березня 1917 року в Києві утворилася Українська Центральна рада на чолі з М.С. Грушевським. Поряд з постановкою політичних питань Центральна Рада звертала увагу і на економічні проблеми. Свою підтримку Українській Центральній раді вис-ловили з’їзди українських селян, робітників та військових, профспілки, земства та ін. У травні 1917 року було проведено дні Національного фонду і тільки в Києві зібрано 40 тис. крб. Згідно з положенням Першого універсалу (23 червня 1917 року) Центральною Радою було створено перший український уряд – Генеральний секретаріат (зокрема, секретаріати – фінансів, харчових справ, шляхів, торгу і промисловості, земельних справ). Упроваджується оподаткування “на українські справи”: прогресивний прибутковий податок; поземельний податок по 10 копійок з десятини землі; разовий заробітний податок. Генеральний секретаріат фінансів (Х.А. Барановський) намагався розмежувати повноваження з Тимчасовим урядом щодо децентралізації фінансової сфери. У складі Генерального секретаріату фінансів функціонували – департамент митних зборів, департамент простих податків, департамент Державної скарбниці, науково-статистичний відділ. Діяв Український народний кооперативний банк, готувалося відкриття Національного банку України. Після проголошення Української Народної Республіки (Третій універсал – 7 листопада 1917 р.) та її відмежування від радянської Росії гостро постала потреба у власних грошах. Ухвалою Української Центральної ради від 1 січня 1918 року був надрукований перший державний кредитний білет вартістю 100 карбованців. З 1 березня 1918 року (Закон УНР) основною грошовою одиницею стала гривня (8,712 частка золота) номіналом в 2, 10, 100, 500, 1 000, 2 000. Дійсними були також – бони, чеки, розмінні знаки. Діяльність Генерального секретаріату торгу і промисловості активізувалася в останні два місяці діяльності Центральної Ради. Генеральний секретаріат земельних справ (Б.М. Мартос – організатор кооперативного руху) розробив проект земельного закону для ухвалення на Українських установчих зборах. Розподілом машинної техніки по губерніях займався Український комітет з сільськогосподарського машинопостачання. Уже в умовах більшовицької окупації Центральна Рада успішно 25 січня 1918 року прийняла закон про 8-годинний робочий день, опублікований у Житомирі.
29 квітня 1918 року Універсалом П. Скоропадського – “Грамота до українського народу” – розпочинається період Гетьманату (квітень–грудень 1918 року). Законом “Про тимчасовий устрій України” створюється Рада Міністрів Української Держави. Гетьман виступив проти анархії, економічної розрухи, безробіття, загрози голоду, за відновлення приватної власності та свободи підприємництва. Значний вплив на діяльність нового уряду здійснював представницький орган – Рада промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства (Протофіс). Економічна політика Гетьманського уряду мала більш конкретний характер, ніж уряду Центральної Ради.
9 травня 1918 року була введена національна грошова одиниця – карбованець, який забезпечувався природними багатствами України.
У середині літа 1918 року вдалося частково відновити роботу залізничного транспорту, налагодити регулярне перевезення вантажів та пасажирів.
У жовтні 1918 року П. Скоропадський створює та очолює Вищу земельну комісію, що розробляє проект аграрної реформи. Державним коштом формувався та перерозподілявся земельний фонд (не більше 25 десятин на особу). Відновлювалася свобода купівлі-продажу землі. Але реальне життя засвідчило про відновлення поміщицького землеволодіння, яке перебувало під військовою охороною. Селянські господарства фактично передавалися у розпорядження поміщиків.
Особливих успіхів Гетьманат домігся у національно-культурному будівництві. Було ухвалено Закон про обов’язкове вивчення у середніх школах української мови, літератури, історії та географії. Створено 150 українських гімназій та два університети. У листопаді 1918 року створено Українську академію наук (призначено 12 академіків), організовані Національна бібліотека України, Національний архів України, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр.
Характерною ознакою економічного життя України періоду Гетьманату було подальше скорочення промислового виробництва. Масового характеру набуло безробіття. У 23 містах України налічувалося до 181 тис. безробітних. Із 63 доменних печей на початку 1918 року працювало 4, а влітку тільки 2. Із 102 мартенівських печей діяло тільки 7, працювало всього 7 прокатних станів. Порівняно з 1913 роком, виплавка чавуну зменшилася в 11, сталі – в 13, виробництво прокату – у 15, видобуток залізної руди – у 17, марганцю – у 10 разів.
У важкому стані перебувало сільське господарство. У 1918 році посівні площі зменшилися на половину, що призвело до зменшення товарної маси зернових культур.
До справжнього грабунку України призвела економічна угода між гетьманським урядом та окупаційними властями Німеччини та Австро-Угорщини. З травня по жовтень 1918 року з України було вивезено 4 500 230 пудів вовни, 173 836 пудів щетини, 479 000 шкур та хутра, 379 352 пуди різних тканин, 449 000 пудів різних металів, 144 734 пуди руди, 286 965 пудів тютюну, 78 250 пудів льону, 18 641 пуд гуми.
Усе це призвело до масового невдоволення політикою П. Скоропадського. У ніч на 14 листопада 1918 року у Києві відбулося таємне засідання Національного союзу, на якому утворився верховний орган відновленої УНР – Директорія, що поступово встановила контроль за всією Україною. Після київського повстання 14 грудня 1918 року гетьман зрікся влади та виїхав до Німеччини.
Директорія 26 грудня 1918 року проголосила відновлення УНР та створила уряд – Раду народних міністрів на чолі з В. Чеховським. Були відмінені всі законодавчі акти П. Скоропадського та ухвалено нові законодавчі акти – про передачу поміщицької землі селянам без викупу, Закон про скликання Трудового конгресу України тощо. Директорія задекларовувала свою прихильність інтересам селян, робітників та інтелігенції, брала на себе зобов’язання бути представником їхніх інтересів, але конкретних реальних кроків для поліпшення становища у країні було зроблено дуже мало. Так, Закон від 8 січня 1919 року тільки декларував про ліквідацію приватної власності на землю, але землі селянам не гарантував. Продовжувалося руйнування промисловості. Припинили своє функціонування залізорудна, марганцева промисловість, майже повністю згорнулося машинобудування. Зменшилося виробництво цукру лише до п’ятої частини від 1913 року.
6 січня 1919 року Директорія вступила у війну проти агресії з боку РСФСР і 5 лютого 1919 року змушена була покинути Київ. Спроби закріпитися на Поліссі та Західній Україні і домовитися про підтримку країнами Антанти ні до чого не призвели. Наприкінці 1920 року Директорія УНР втратила контроль над територією України.
Паралельно з національними органами влади в Україні у 1919 році встановлюються радянські форми державності. 6 січня 1919 року Тимчасовий робітничо-селянський уряд проголосив про створення Української Соціалістичної Радянської Республіки. Юридичне оформлення радянської державності в Україні відбулося 10 березня 1919 року з ухваленням на третьому Всеукраїнському з’їзді рад у Харкові першої Конституції за зразком радянської Росії. Встановлювалася “диктатура пролетаріату”, центральним завданням якої було визначено здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму. З практики Росії було запозичено і форми воєнно-комуністичних заходів, зокрема воєнний комунізм.
Зміст цієї політики полягав у:
– прискоренні темпів націоналізації промисловості;
– згортанні товарно-грошових відносин;
– забороні свободи торгівлі;
– запровадженні карткової системи розподілу продуктів;
– впровадженні продрозкладки;
– усуспільненні сільськогосподарського виробництва;
– мілітаризації народного господарства;
– встановленні державного контролю за виробництвом;
– запровадженні загальної трудової повинності.
Продрозверстка, фінансові контрибуції, примусова праця та колективізація, натуралізація господарських відносин та інші неекономічні заходи радянської влади навесні 1919 року зумовили хвилю стихійних селянських повстань, що переросли в широкий повстанський рух, спрямований проти радянської влади. Неспроможність системи воєнного комунізму в цілому спричинила політичну кризу 1920–1921 рр. та ухвалення на Х з’їзді РКП(б) 21 березня 1921 року “нової економічної політики”.