- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни
- •Історія економіки та економічної думки
- •Передмова …………………………………………….6
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма курсу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”, “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства европейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах
- •(Перша половина хх ст.)”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Література
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст. План
- •Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково-дослідних робіт, завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та індивідуальних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних запитань по нормативному курсу “Історія економіки та економічної думки“
- •Наукова періодизація економічної історії
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій План
- •План семінарського заняття по темі “Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Історико-економічне значення неолітичної революції
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай)
- •Месопотамія
- •Буддизм
- •Особливості східного рабства
- •Історико-економічне значення трипільської культури
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.) План
- •План семінарського заняття по темі “Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)”
- •Висновки
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу
- •Християнство
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії економіки стародавнього світу
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ іі (зм 2)
- •Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії формування і розвитку феодальних відносин у Західній Європі
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекту)
- •Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення
- •Основні географічні відкриття
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Спільні риси та відмінності цехового і мануфактурного виробництва
- •Висновок
- •Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення
- •Мануфактурний період української промисловості
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства План
- •План семінарського заняття по темах “Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”,
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Директорія імперії Наполеона
- •Бурбони та липнева монархія 1820–1848 рр.
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4.2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. – першій половині хіх ст.
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування Дж. С. Міля і а. Вагнера. Жан Батист Сей
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Марксистська економічна теорія
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії генези капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі “Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу”
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку монополістичного капіталізму
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ vі (зм 6)
- •Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 6.1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •1. Особливості промислового розвитку України у хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •9 Листопада 1906 року було видано указ “Про доповнення деяких постанов чинного Закону, що стосується селянського землеволодіння і землекористування”. Реформа передбачала:
- •8.3. Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6.2. Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.) План
- •План семінарського заняття по темах “Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.”. “Основні напрями економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Ліберально-дворянська течія – а.О. Скальковський, д.П. Журавський, д.М. Струков
- •М.П. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності м. Зібера, с. Подолинського, м. Туган-Барановського, є. Слуцького
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у хіх – на початку хх ст.
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр. План ч. Дауеса
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) План
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •2. Економічна теорія недосконалої конкуренції Джоан Вайолет Робінсон
- •Класифікація ринків
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства у міжвоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •План семінарського заняття по темі
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританії, Японії, Франції, Німеччини
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Висновок
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст. План
- •План семінарського заняття по темі “Економічна думка у другій половині хх ст.”
- •Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)
- •Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)
- •Повоєнне неокейнсіанство – а. Хансен, п. Семюелсон, Дж. Робінсон
- •Повоєнний неолібералізм – ф. Хайєк, в. Ойкен
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрями інституціоналізму
- •Висновки
- •Основні терміни і поняття
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються
- •Тема 9.2. Основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. – початок ххі ст.)
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл)
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку світового господарства в умовах інтернаціоналізації, інформатизації та глобалізації
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Розділ х (зм 10)
- •Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі
- •Економічної системи”
- •Радянська економічна система між Першою та Другою світовими війнами.
- •Господарство України в умовах сталінщини
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40–90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о.В. Чаянов, м.Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні у 90-х роках хх ст.
- •Проблеми податкової реформи
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України, млрд грн
- •Основні терміни і поняття
- •Хронологія історії розвитку господарства України у повоєнний період
- •Завдання для перевірки знань (тести)
- •Література
- •Додаткова література
- •08201, Вул. К. Маркса, 31, м. Ірпінь, Київська обл., Україна
Економічні погляди Дж. М. Кейнса
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей“, де обґрунтував неможливість саморегулювання капіталістичної економіки на макрорівні та необхідність державного втручання в економічні процеси, ставши ідеологом нового напряму в економічній науці. Новаторство економічного вчення полягало у перевазі макроекономічного аналізу над мікроекономічним.
Кейнс значно розширив межі дослідження, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно такими агрегатними категоріями, як праця, споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто величинами, які визначають рівень та темпи зростання національного доходу. Головним у методі Кейнса було те, що, аналізуючи сукупні народногосподарські величини, він прагнув установити причинно-наслідкові зв’язки, залежності та пропорції між ними. Це і зробило його основоположником макроекономіки як самостійного розділу економічної теорії.
В основу своєї теорії Кейнс поклав пріоритет праці. Він визнає чинники виробництва, але розглядає їх як своєрідну фондоозброєність праці.
Пріоритет праці в концепції Кейнса красномовно свідчить про його ставлення до капіталу. Якщо класичне економічне вчення виходить з тези “капітал – продуктивний чинник – запас”, то Кейнс заперечує продуктивну функцію цього чинника. Оскільки в Кейнса капітал – породження рідкості. У зв’язку з цим посилюється гніт капіталістів, які мають нагоду експлуатувати обумовлену недостатністю цінність капіталу.
“Процент у нинішніх умовах зовсім не є винагородою за будь-яку насправді принесену жертву так само, як і земельна рента. Власник капіталу може отримати процент, тому що капітал рідкісний, так само, як і власник землі, може отримати ренту, тому що кількість землі обмежена”.
Вчений висміює тезу про заощадження як нагромадження капіталу. Ця помилка з розряду тих, якої важко порозумітися. Вона породжується переконанням, ніби власнику багатства потрібне капітальне майно як таке, тоді як його насправді цікавить очікуваний дохід від цього майна. Очікуваний дохід цілком залежить від передбачуваного в майбутньому ефективного попиту щодо майбутніх умов пропонування. Тому, якщо акт заощадження ніяк не підвищує очікуваний дохід, він не стимулюватиме й інвестиції. Створення нового багатства цілком залежить від того, чи досягне очікуваний дохід певного рівня, що встановлюється поточною нормою процента.
В економічний аналіз суспільного відтворювання разом з об’єктивними чинниками вводиться суб’єктивний – психологія суспільства в умовах нового індустріального порядку: психологічне відчуття споживання, психологічне відчуття переваги ліквідності і психологічна оцінка ефективності інвестицій як вияв основного психологічного закону нового часу: відома частина доходу не вступає в споживання, а вступаючи, збільшує цей дохід, прискорює індустріальний прогрес. Депресія змінила одну з рис ментальності громадянина ринкової економіки. Капітал утворюється у результаті не схильності до заощадження, а в результаті попиту, зумовленого поточним і перспективним споживанням. Провідний чинник прогресу нового індустріального порядку – ефективний попит, тобто потенційно можливий і стимульований державний попит. Цей методологічний підхід становить основу концепції геніального, за загальним визнанням, Дж. М. Кейнса.
Природно, що Кейнс змушений піддати критиці постулати класичної теорії, яка “...панує над практичною й економічною думкою панівних і академічних кіл нашого покоління. Я наведу докази того, що постулати класичної теорії застосовні не до загального, а тільки до особливого випадку, оскільки економічна ситуація, яку вона розглядає, є лише граничним випадком можливих станів рівноваги”.
Класична загальна теорія ґрунтувалася на аналізі вартості і розподілу. Кейнс висуває і створює свою теорію на підставі особливої ролі ефективності сукупного попиту в трактуванні, відмінному від класичної школи.
Сукупний ефективний дохід є базовим поняттям кейнсіанської концепції. Оригінальність аналізу цієї категорії полягає в тому, що Кейнс за початковий пункт бере практичну діяльність підприємця. А початковий етап полягає в тому, що він здійснює витрати подвійні:
а) виплати власникам факторів виробництва – факторіальні витрати за даного рівня зайнятості;
б) виплати іншим підприємцям, у техніко-технологічний ланцюг його діяльності; а також неминучі витрати в його діяльності – витрати споживання за даного рівня зайнятості.
У результаті утворюється прибуток підприємця.
“У тих випадках, коли аналіз економічної кон’юнктури ми проводимо з позиції підприємця, сукупний дохід (тобто факторіальні витрати плюс прибуток), одержуваний за даного рівня зайнятості, доцільно назвати виручкою від цієї зайнятості. З іншого боку – сукупна ціна пропонування продукції за даного обсягу зайнятості є очікувана виручка, яка і спонукає підприємця представити попит на працю, рівну саме цьому рівню зайнятості”.
Потрібно ще раз наголосити, що Кейнс засадничими в аналізі сукупного доходу вважає економічні дії підприємця. Дохід підприємця – перевищення вартості виготовленої продукції над витратами за даного рівня зайнятості. Для суспільства сукупний дохід дорівнюватиме факторіальним витратам, а це дохід власників факторів виробництва в сумі із підприємницьким прибутком. Основу цієї схеми становить рівень зайнятості праці з її технічною, технологічною, ресурсною озброєністю.
“Отже, якщо припустити, що стан техніки, обсяг застосованих ресурсів і питомі (на одного працівника) факторіальні витрати незмінні, то рівень зайнятості як на окремому підприємстві або в одній галузі, так і в цілому господарстві залежить від суми виручки, яку підприємець розраховує одержати за власну продукцію. Підприємець прагнутиме довести обсяг зайнятості до рівня, за якого він має намір мати найбільше перевищення виручки над факторіальними витратами”.
Сукупний попит – це сукупна ціна пропонування продукції, а сукупне пропонування – виручка, очікувана підприємцем на базі відповідної зайнятості. Основа першого і другого – зайнятість праці, оскільки пріоритет праці виступає абсолютно виразно.
Як бачимо, у поняття сукупного попиту і сукупного пропонування Кейнс вкладає відмінний від класичної схеми зміст.
Кейнс також дійшов висновку, що всі життєво важливі проблеми високорозвиненого капіталістичного суспільства потрібно шукати не у сфері пропозиції ресурсів (їхньої рідкісності, цінності, найефективнішого поєднання для отримання максимуму продукції тощо), чим займалася до цього часу неокласична економічна думка, а у сфері попиту, що забезпечує реалізацію цих ресурсів. Він звертає увагу на те, що неузгодженості у сфері попиту і створюють у капіталістичному суспільстві основну перешкоду для використання ресурсів. Тому в центрі теорії Кейнса – проблема факторів, що визначають величину попиту та його зростання. Вихідним є те, що “ефективний попит“ тотожний національному доходу, який витрачається на споживання і нагромадження, тобто складається з особистого та виробничого попиту. Перший – це витрати суспільства на споживчі блага, другий – на інвестиції (капітальні блага), інакше кажучи – це споживчий та інвестиційний (виробничий) попит.
Кейнс розглядає історію питання ефективного попиту, розкриваючи причини того, чому проблема ефективності попиту зникла після Мальтуса з економічної літератури. Він пов’язує це із соціальними коренями підтримки громадськістю концепції Рікардо, яка нехтує функцією сукупного попиту. “Теорія Рікардо багато в чому дуже підійшла тому середовищу, до якого вона була звернута. Вона приводила до висновків, цілком несподіваних для непідготовленої людини. Рікардіанське вчення, переведене на мову практики, вело до суворих і часто неприємних висновків, що додавало йому відтінку чесноти... Властям імпонувало, що це вчення пояснювало багато виявів соціальної несправедливості й очевидної жорстокості як неминучих наслідків прогресу, а спроби змінити таке становище виставляло як дії, які можуть у цілому принести більше зла, ніж користі”.
Кейнс розглядає “ефективний попит” у зв’язку з дією трьох факторів:
– схильності до споживання;
– схильності до інвестицій;
– переваги ліквідності.
Об’єктивні чинники схильності до споживання:
– зміна одиниці заробітної плати;
– зміна в різниці між доходом і чистим доходом (валовий дохід мінус додаткові витрати і витрати споживання);
– зміни в багатстві майнових груп;
– зміни в нормі дисконту або пропорції обміну справжніх благ на майбутнє;
– зміни в податковій політиці, якщо вона використовується як інструмент справедливого розподілу;
– зміни передбачуваного відношення між теперішнім і майбутнім рівнями доходу.
За інших рівних умов вирішальним виявляється сукупний дохід в одиницях заробітної плати.
Найбільший вплив на використання доходу справляє прагнення до підтримки звичайного рівня життя, людина схильна зберігати різницю між її фактичними доходами і витратами на підтримку звичайного життєвого стандарту. Узагальнення аналізу схильності до споживання ми знаходимо в тезі, що протягом усієї людської історії існувала хронічна тенденція до більш сильної схильності до заощадження. Слабкість спонукання до інвестування була головною економічною проблемою.
Схильність до споживання визначає величину споживчого попиту. Витрати на споживання зростають у міру збільшення доходу, що є в розпорядженні суспільства. У зв’язку з відставанням споживання від темпів зростання доходів Кейнс установив т. з. “основний психологічний закон”. Економічна сутність цього закону полягає в тому, що зі зростанням доходу збільшується і споживання, але меншою мірою, ніж збільшується дохід, оскільки зростає схильність до заощаджень. Це, зрештою, стримує зростання попиту і споживання. Дія “основного психологічного закону“ може бути компенсована схильністю до інвестицій, що визначає величину інвестиційного (виробничого) попиту. Основними факторами, що впливають на обсяг інвестицій, є норма процента й норма очікуваного прибутку. Інакше кажучи, інвестиції можуть здійснюватися лише тоді, коли очікуваний прибуток перевищуватиме позичковий процент. А розрив між рівнем доходу та споживання є можливим тільки тоді, коли інвестиції дорівнюють заощадженням. Ліквідність у Кейнса – це можливість продати за одиницю часу за максимальною ціною будь-яке майно.
Різниця між доходом і споживанням з’являється тільки тоді, коли буде досягнутий певний рівень добробуту. Кейнс підкреслює, що людина так влаштована, що найбільший вплив на використання доходу обумовлює прагнення до підтримки звичайного рівня споживання, звичайного “життєвого стандарту”. Пізніше в економістів з’являється поняття “якість життя”. Спонукання до задоволення невідкладних потреб родини сильніша, ніж спонукання до нагромадження; остання стає сильнішою, коли буде досягнутий певний рівень добробуту.
Це можна бачити сьогодні на прикладі країн із перехідною економікою. В Україні майже дві третини сімей не мають заощаджень, оскільки весь дохід витрачається на підтримку життєвого стандарту на найнижчому рівні бідності. Це – дійсність України початку XXI ст.
Зміни в рівні доходу в бік його падіння, пов’язані зі зменшенням зайнятості, можуть, стверджує Кейнс, призвести до перевищення споживання над доходом не тільки в певних людей або організацій за рахунок резервів, нагромаджених раніше, але і в уряду. Так з’являється бюджетний дефіцит або зростає внутрішній і зовнішній борг за рахунок позик.
Отже, саме недостатнім попитом Кейнс пояснює циклічний характер виробничого процесу. Причини інфляції та безробіття пояснюються браком синхронності прийняття основних економічних рішень, зокрема рішень щодо заощаджень та інвестицій. Кейнс визнає, що в сучасній капіталістичній економіці рівновага між заощадженнями та інвестиціями є недосяжною, тому що, як правило, інвестиції відстають від зростання заощаджень, виявляються меншими за останні, у результаті чого утворюються надлишкові заощадження, має місце відносне перенагромадження, суспільство зазнає кризи або тривалої стагнації.
На відміну від неокласиків, Кейнс поставив безробіття у залежність не від заробітної плати, а від браку “ефективного попиту“, а обсяг зайнятості – від рівня виробництва “національного доходу“, тобто від сукупного ефективного попиту на споживчі та капітальні блага. Останній же має тенденцію до відставання, до неврівноваженості, що робить повну зайнятість за умов капіталізму явищем винятковим. Кейнс вважав, що найрозумніша політика полягає у підтримуванні стійкого загального рівня грошової заробітної плати.
Таким чином, основним стратегічним напрямом економічної політики, за Кейнсом, має бути підтримка інвестиційної діяльності, сприяння максимальному перетворенню заощаджень на капіталовкладення. Саме зменшення рівня інвестиційної діяльності він вважає основною причиною “великої депресії” 30-х рр. Держава повинна не тільки створити найсприятливіші умови для інвестиційної діяльності підприємців (зниження норми процента, дефіцитне фінансування інфляційного зростання цін тощо), але й узяти на себе функції безпосереднього капіталовкладника.
З-поміж найважливіших заходів, здатних компенсувати відставання попиту, “активізувати схильність до споживання“, Кейнс називає фіскальну політику, яка регулює величини чистих податків та державних закупівель.
Про значення теорії грошової економіки говорить той факт, що іншим важливим інструментом економічного дослідження в Кейнса є грошова одиниця [58].
На рівні фірми ті самі факторіальні витрати визначаються з використанням одиниці праці. Але обсяг виробництва, де передбачення про майбутній прибуток залежить від оцінки сучасності, від об’єктивних і суб’єктивних факторів, можна виміряти грошовою одиницею.
Важливість грошей в основному і випливає з того, що вони є сполучною ланкою між сучасністю і майбутнім. Гроші, за Кейнсом – один із капітальних активів, як житловий будинок або пшениця. Але, якщо будинок або пшениця майже володіють ліквідністю, витрати на їх утримання великі, то у грошей витрати утримання майже нульові, а ліквідність – висока. Будь-які капітальні активи мають норму процента, але вона здебільшого мінлива залежно від ліквідності і витрат на утримання. Норму процента капітальних активів дослідив П. Сраффл, і Кейнс бере її на озброєння.
У різних товарів можуть бути різні розміри премії за ліквідність. Але існує велика різниця між грошима й усіма іншими активами (або більшістю їх), вона полягає в тому, що для грошей їх премія за ліквідність набагато перевищує витрати утримання, тоді коли витрати утримання інших активів набагато перевищують їх премію за ліквідність.
Отже, норма процента – одна з найважливіших характеристик теорії грошей Кейнса. Гроші – один із капітальних активів, що мають високу премію за ліквідність за незначних витрат утримання (до речі, Кейнс стверджує, що меркантилісти знали, що норма процента залежить від переваги ліквідності, від кількості грошей).
Дж. М. Кейнс – за кількісну теорію грошей, але формулює її по-своєму. “Доки є неповна зайнятість факторів виробництва, ступінь їх виконання буде змінюватись у тій самій пропорції, що й кількість грошей; якщо наявна їх зайнятість, то ціни будуть змінюватись у тій самій пропорції, що й кількість грошей”.
Зміна кількості грошей впливає на величину ефективного попиту. У результаті зростання ефективного попиту величина мультиплікатора залежатиме від того, як новий дохід, що виник унаслідок збільшення ефективного попиту, розподіляється між різними категоріями споживачів.
Як уже зазначалося, кількість грошей перебуває в прямому зв’язку з винагородою факторів виробництва, які входять у первинні витрати виробництва. На цій основі вводиться поняття одиниці витрат. Одиниця витрат (або як перше наближення до неї – одиниця заробітної плати) може розглядатись як основна міра вартості. Рівень цін за такого стану техніки і технології залежатиме частково від одиниці витрат і частково від масштабів виробництва, і там, де обсяг випуску збільшується, він буде зростати більше, ніж пропорційне збільшення одиниці витрат, виходячи з принципу спадної дохідності для коротких періодів.
Коли дальше підвищення ефективного попиту вже не веде до збільшення обсягів виробництва і повністю витрачається на підвищення одиниці витрат, що відбувається в точно пропорційному збільшенні ефективності збуту, тоді досягається становище, яке цілком підставно можна назвати істинною інфляцією.
Кейнс був далеким від концепції рівноваги, він уводить поняття асиметрії в економічних процесах сучасної йому економіки. Під гіперінфляцією Кейнс розуміє ситуацію, коли ступінь забезпечення грошей починає випереджати темпи зростання паперового обігу. У результаті настає розпад фіскальної системи і грошового обігу. (Відплив грошей характерний для Росії 1918 – 1922 років, і навпаки, у США кілька місяців 1932 р. була криза ліквідності, коли майже нікого не можна було зацікавити “розлучитися” з готівкою за будь-яких розумних умов).
Інфляція, за Кейнсом, є несправедливою, а дефляція – такою, що утруднює господарське життя (характерно для Японії кінця XX – початку XXI ст.). Але найгіршою є дефляція.
ПОСТУЛАТИ КЛАСИЧНОЇ ШКОЛИ, ЯКІ ЗАПЕРЕЧУЄ КЕЙНС [58]
Класична школа |
Дж. М. Кейнс |
1. Пріоритет факторів виробництва |
1. Пріоритет праці |
2. Аналіз цін у центрі економічних досліджень |
2. Аналіз реального доходу |
3. Безробіття – результат недосконалої конкуренції. “Невидима рука” відновить повну зайнятість |
3. Різним рівням доходу відповідає різний рівень рівноваги, а отже, може виникнути рівновага з високим рівнем безробіття |
4. Зростання капіталу пов’язано з ощадливістю |
4. Кейнс вводить поняття “гранична схильність до споживання”, “гранична схильність до заощадження” |
5. Взаємозалежність заощаджень і інвестицій залежить від норми процента |
5. Для зростання доходу необхідне збільшення споживання, а не заощадження. Мультиплікативний ефект множення доходу і примноження інвестицій. Взаємозалежність збереження інвестицій залежить від змін рівня доходу. Приріст доходу тим більший, чим більша схильність до споживання |
6. Величина інвестицій залежить від норми процента. Величина норми процента визначається пропонуванням заощаджень і попитом на інвестиції за їх обернено пропорційної залежності |
6. Є взаємозв’язок між нормою процента і граничною ефективністю капіталу, до якого прагне величина інвестицій. Спонукання до інвестування зросло, зросте інвестування і навпаки |
Продовження таблиці
7. Економічний спад. Монополія порушує сучасну конкуренцію. Результат – спад. Держава повинна боротися з монополією, а ринок справиться сам |
7. Збільшення сукупного попиту усуває спад |
8. Держава втручається в економічні процеси тільки в умовах недосконалої конкуренції і всевладдя монополій |
8. Держава зобов’язана бути чинником дії на сукупний попит, якщо його обсяг недостатній, за допомогою кредитно-грошової, податкової, бюджетної політики. Фінансування громадських робіт |
9. Процент породжується схильністю до споживання |
9. Процент – породження схильності до споживання і схильності до ліквідності |
10. Закон Сея про рівновагу сукупного пропонування і сукупного попиту |
10. Сукупний ефективний попит |
11. Розмір зайнятості визначається граничною важкістю праці, вимірюваною величиною реальної заробітної платні |
11. Розмір зайнятості залежить від сукупного ефективного попиту |
12. Вимушеного безробіття немає |
12. Вимушене безробіття – реальність |