Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення

До основних економічних та політичних передумов великих географічних відкриттів необхідно віднести:

– кризу Левантійської торгівлі та потребу у пошуці нових шляхів сполучення зі Сходом;

– дефіцит державного бюджету у провідних країнах Європи;

– швидкий розвиток цехового та індивідуального ремесла та відмову феодалів від кріпосної системи, що призвело до надмірної кількості населення у містах;

– епоху гуманізму, що зумовило активний розвиток науки і техніки, кораблебудування та морської навігації;

– можливість розширення церковних приходів.

Основні географічні відкриття

Роки	Відкриття	Мореплавці
І п. XІV ст.	Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра	Генуезці
1471	Золоте узбережжя Африки	Енріке Моряк (португалець)
1486	Мис Доброї Надії	Бартолемео Діаш (португалець)

Продовження таблиці

03.08. 1492 05.03. 1493	О-ви: Гаїті, Куба, Сан-Сальвадор	І подорож Хр. Колумба
1149–496	О-ви: Малі Антильські, Порто-Ріко, Ямайка	ІІ подорож Хр. Колумба
1498	Відкрито шлях до Індії навколо Африки	Васко да Гама (португалець)
1498–1500 1502–1504	Устя р. Оріноко	ІІІ подорож Хр. Колумба ІV подорож Хр. Колумба
1500	Бразилія	Кабраль (порт.)
1507	Вихід у світ книги “Космографія”	Амеріго Віспуччі
1510	Перетнуто Панамський перешийок до Тихого океану	Бальбоа (ісп.)
1519–1522	І кругосвітня подорож	Магеллан
1606–1644	Австралія та Нова Зеландія	Голландці
1648	Північна Азія	Т. Єрмак та Дежньов

Економічні наслідки ВГВ:

– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;

– формування колоніальної системи;

– початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства;

– початок великого переселення європейців до Америки;

– поява на європейському ринку та у господарстві нових товарів, сільськогосподарських культур (картопля, просо, кукурудза, тютюн, какао та ін.) і птахів (індики та ін.);

– активна работоргівля до с. XІX ст.;

– руйнація європейцями та занепад автохтонних хліборобсь­ких культур (майя, тальтеки, ацтеки, інки).

Цивілізація вже виступає в планетарному масштабі. Виникає світовий ринок. Спостерігається величезний попит не тільки на предмети споживання і розкошів, а й на знаряддя праці, на тех­ніко-технологічні вдосконалення. Відбувається взаємопроникнен­ня, взаємонакладання цивілізацій Індії, Китаю та Західної Євро­пи. Великі географічні відкриття зумовили приплив до Європи золота, срібла, коштовностей, прянощів; відкрилися безмежні рин­ки збуту для ситцю, вовняних тканин, металевої продукції. Ринки збуту вирізняються своїми регіональними особливостями. Варто згадати Новий Світ – Північну Америку, де оселяються вихідці з Англії, Франції, Голландії; Південну Америку – вихідці з Іспанії та Португалії. Але колонізація інтенсивно проходить і на півночі. Емігранти-європейці, як правило, найбільш працездатного віку активно освоюють навколишнє середовище далеко не завжди гідни­ми християн способами. Вони – землероби, купці-авантюристи, гірники, грабіжники, рабовласники, їм потрібні знаряддя праці, предмети тривалого користування, культури, побуту. Для півден­них колоній, крім цього, життєво необхідні раби, работоргівля стає вигідною справою. Виробляються бавовна, потрібна промис­ловості Англії, цукор і тютюн, необхідні всій Європі.

Великі географічні відкриття покінчили з багатьма догмами християнства. Земля – планета, населена людьми різних культур і рас, які мають свій особливий, створений на даному ґрунті св­ітогляд, у тому числі економічне мислення. Подорожування показали, що знання в цьому світі мають першорядне значення, тож потрібні були університети. Християнству було завдано удару. Собори в Європі розв’язали цю кризу. З’являється лютеранство, кальвінізм, пуританство та інші світоглядні концепції. Визволе­но розум людини з пут, визволена її ініціатива; людині потрібне земне життя з тим самим християнством, але Богові угодна її зем­на трудова діяльність, її раціональне світосприйняття. У філосо­фії відбувається переворот, який здійснюють Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк. Їхні основоположні праці з’являються напередодні ре­волюції 16421648 pp. Новий метод пізнання ґрунтується на почуттях, а предметом є пізнана реальність і досвід, які спираються на експеримент. Досвід, а не богословські вчення, стає базою пізнання [58].