Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
___ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
3.39 Mб
Скачать

Тема 7.2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.) План

1. Економічна теорія монополістичної конкуренції Е. Чембер­ліна. Економічна теорія недосконалої конкуренції Д. Робінсона.

3. Економічні погляди Дж. М. Кейнса.

План семінарського заняття по темах “ Світове господарство у міжвоєнний період”. “Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)”

1. Економічні зміни в господарстві воюючих країн зумовлені Світовою війною.

2. Характерні риси розвитку господарства країн світу в 20 – 30 х рр.

3. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на сві­тове господарство.

4. Господарство розвинених країн у 30-ті роки.

5. Суть американського та німецького шляхів виходу з економічної кризи 1929–1933 рр.

6. Причини Другої світової війни.

7. Економічна теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна.

8. Економічна теорія недосконалої конкуренції Д. Робінсона.

9. Економічні погляди Дж. М. Кейнса.

10. Соціальні ідеали Дж. М. Кейнса.

Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекту)

1. Загальна характеристика праці Дж. М. Кейнса “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” (Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М., 1993.).

Перелік запитань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекту)

1. Соціальні ідеали Дж. М. Кейнса.

Економічна теорія монополістичної конкуренції Едвара Хейстінгса Чемберліна

Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.

Основоположником монополістичної конкуренції став професор Гарвардського університету Едвар Чемберлін, який 1933 року опублікував працю “Теорія монополістичної конкуренції”.

Сутність нових теоретичних ідей, висловлених у даній праці Е. Чемберленом, полягає в тому, що основною умовою оволодіння ринком, або суттю монополії, є контроль над пропозицією, а отже, над ціною, який досягається взаємозаміною конкуруючих товарів, тобто “диференціацією продукції.” Про становище всіх продавців правомірно говорити як про конкуруючих монополістів в умовах “монополістичної конкуренції”.

“Разом з диференціацією з’являється монополія, і в міру посилення диференціації елементи монополії стають більш значущими. Скрізь, де певною мірою існує диференціація, кожний про­давець має абсолютну монополію на власний продукт, але разом з тим зазнає конкуренції з боку більш або менш недосконалих за­мінників”.

Основною ознакою диференційованого продукту є наявність у товарі (або послузі) одного з продавців істотної відмітної ознаки. Ця ознака для покупця може бути як реальною, так і уявною, основне, щоб вона приводила до віддання переваги саме його продукту.

“Там, де існує така диференціація, покупці будуть об’єдну­ватися з продавцями не з волі випадку і не безладно (як це від­бувається при чистій конкуренції), а відповідно до вибору на основі переваг певного товару”.

Розвиваючи ідеї про процес “диференціації продукту”, Е. Чем­берлін обґрунтовує зростаючий вплив на нього нецінових факторів конкуренції (якість товару, реклама, вигідне місцезнаходження продавця, репутація фірми, ділова спритність, ділові зв’язки з клієнтами тощо).

“Диференціація може ґрунтуватися на певних особливостях самого продукту, таких, як особливі властивості – фабричні марки, фірмові знаки, своєрідність упаковки або тари, або ж таких, як індивідуальні особливості, які належать до якості, форми, кольору або стилю”.

Аналізуючи категорії “чистої конкуренції” та “монополістичної конкуренції”, Е. Чемберлін пише: “При чистій конкуренції ринок кожного продавця зливається з ринками його суперників, за умов монополістичної конкуренції, доводиться рахуватися з тим, що цей ринок відокремлений від інших так, що в сукупності вони являють собою не єдиний ринок багатьох продавців, а мере­жу взаємоповязаних ринків, розподілених між продавцями по одному на кожного”. Отже, в умовах теоретичного існування чистої конкуренції будь-який продавець може продати стільки товарів, скільки захоче, але по ціні загальнодіючій, в умовах монополістичної конкуренції обсяг збуту товарів “лімітований” і визначається такими факторами:

– ціною;

– особливостями продукту;

– витратами на рекламу.

На думку Е. Чемберліна, замість нереальної категорії “чиста конкуренція”, яка є штучною абстракцією, правомірно ввести категорію “монополістична конкуренція”, за якої продавці завжди зберігають можливість конкурувати між собою, маніпулюючи ціною та контролюючи її рівень, і бути господарями “на своєму ринку”.

Чемберлін та прихильники теорії монополістичної конкуренції висунули положення про збереження конкуренції і при “груповій монополії“, яка передбачає розподіл сфер впливу на ринку між партнерами-конкурентами з метою реалізації неоднорідної (диференційованої) товарної продукції без зниження цін до рівня обмежених витрат.

Іншою характерною особливістю сучасної редакції теоретичних положень Е. Чемберліна є розгляд поряд із “диференціацією продукту“, тобто його виключною ознакою, таких додаткових не­цінових умов посилення монополістичної конкуренції, як техніч­не вдосконалення, досягнуте окремим виробником; особливе обслуговування покупців, які створюють фірмі респектабельну репутацію тощо.