Х 50арактеристика методів вивчення учнів з погляду їх функціональної спрямованості

1. Вивчення пізнавальних інтересів та інтелектуальних можливостей школярів

Методика 1. „Яка у вас пам’ять”

Мета: визначити рівень розвитку слухової і зорової механічної пам’яті.

При слуховому пред’явлені чисел учитель говорить: „Я зараз назву 12 двозначних чисел. Ви повинні уважно слухати і намагатися запам’ятати всі числа. Записувати під час читання нічого не треба. Коли я закінчу читати, необхідно за моїм сигналом записати в будь-якому порядку всі числа, які ви запам’ятали”. Потім учитель упродовж 30 секунд читає низку чисел з невеличкими паузами.

При зоровому пред’явленні низка із 12 двозначних чисел повинна бути написана на плакаті. Цей плакат демонструється впродовж нетривалого часу (чим старший клас, тим тривалість демонстрації має бути коротшою, але не менше 30 секунд), після чого учні мають записати всі запам’ятовані числа.

Опрацювання результатів. Підраховується кількість правильно відтворених чисел. Якщо при слуховому пред’явленні вона не менше семи, а при зоровому − не менше дев’яти, рівень розвитку механічної пам’яті добрий.

Методика 2. „Смислові пари”

Мета: визначити рівень розвитку в учнів смислової пам’яті.

Учитель повільно називає учням десять пар слів, між якими є смисловий зв’язок. Наприклад, таких: шум − вода, стіл − обід, міст − річка, карбованець − копійка, ліс − ведмідь, дуб − жолудь, дичина − постріл, рій − бджола, цвях − дошка, щука − річка. Потім після невеликої перерви вчитель читає лише перше із слів кожної пари, а учні повинні пригадати друге слово і записати ці пари на аркуші паперу.

Опрацювання результатів. Підраховується кількість правильно відтворених пар. Співвідношення цього числа до 10 − показник словесно-логічного (смислового) запам’ятовування.

Методика 3. „Ваша пам’ять”

Мета: виявити співвідношення образного і моторного типів пам’яті.

Вчитель читає рядок із десяти слів (інтервал між словами − 4-5 секунд): дирижабль, лампа, яблуко, олівець, гроза, качка, обруч, млин, папуга, листок. Після десятисекундної перерви учні записують слова, які запам’ятали, і відпочивають 10 хвилин. Потім учитель дає кожному учневі картку зі словами, які він повинен прочитати і записати те, що запам’ятав: літак, чайник, метелик, ніж, поліно, свічка, тачка, журнал, малина, стовп. Після десятисекундної перерви учні записують слова, які запам’ятали.

Знову відпочинок 10 хвилин і вчитель читає вголос ще один ряд слів, а учні подумки повторюють кожне слово, після чого записують ті, які запам’ятали: пароплав, собака, парта, чоботи, сковорода, калач, чай, гриб, жарт, сіно.

Ще через десять хвилин учитель роздає учням картки зі словами і читає їх уголос, а учні повторюють кожне слово пошепки, потім записують їх на папері: вовк, бочка, ковзани, самовар, пилка, весло, загадка, прогулянка, книга, трактор.

Після цього вчитель читає всі чотири рядки слів, а учні підраховують кількість утриманих в пам’яті з кожного ряду. Перший ряд слів було розраховано на образну пам’ять, другий − на зворотний тип образної пам’яті, третій − на моторну пам’ять, четвертий − на комбінацію образної і моторної пам’яті. Таким чином можна визначити, який тип пам’яті в кожного учня найбільш розвинений. Виходячи з цього, треба рекомендувати учневі, на який вид пам’яті йому спиратися у процесі пізнавальної діяльності.

Методика 4. Пізнавальні потреби

Мета: встановити інтенсивність пізнавальних потреб в учнів.

Учитель на основі спостережень, бесід з іншими вчителями, з батьками школярів повинен вибрати відповіді на запитання пропонованої анкети.

Запитання	Можливі відповіді	Бал
1. Як часто учень тривало займається розумовою роботою (1 − 1,5 години для молод­шого школяра, кілька годин підряд для підлітка)? 2. Чому школяр надає пе­ревагу, коли поставлено запитання на кмітливість? Чи багато учень читає додат­кової літератури? 4. Наскільки емоційно учень ставиться до ціка­вого для нього завдання, пов’язаного з розумовою роботою? 5. Як часто учень ставить запи­тання?	а) часто; б) інколи; в) дуже рідко; а) напружено попрацювати, але самому відшукати відповідь; б) коли як; в) отримати готову відповідь від інших; а) багато; б) інколи багато, інколи мало; в) мало або зовсім не читає; а) дуже емоційно; б) коли як; в) емоції яскраво не виражені (варто враховувати загальну емоційність школяра); а) часто; б) іноді; в) дуже рідко.	5 3 1 5 3 1 5 3 1 5 3 1 5 3 1

Опрацювання результатів. Суму балів, отриманих учнями, необхідно розділити на 5 (кількість запитань). Одержимо показник інтенсивності пізнавальної потреби. Сума балів від 5 до 3,5 свідчить про сильно виражені пізнавальні потреби, від 3,5 до 2,5 − помірно, від 2,5 до 1 − слабо.

Методика 5. „Що нам цікаво?”

Мета: визначити характер і особливості навчальних інтересів і

схильностей учнів.

Учням пропонують відповісти на запитання анкети:

1. Що вас приваблює у школі найбільше?

а) спілкування з товаришами;

б) отримання оцінок;

в) пізнання нового;

г) процес навчання;

д) самостійна навчальна робота;

є) інше (вкажіть, що саме).

2. Який навчальний предмет вам здається найскладнішим? (Назвіть його і поясніть, у чому ця складність).

3. Який навчальний предмет цікавить вас у всьому? (Назвіть його і зазначте, в чому проявляється ваша цікавість до цього предмета, що найбільше цікавить вас в ньому).

4. Який навчальний предмет ви вважаєте найкориснішим для своєї підготовки до діяльності після закінчення школи? (назвіть його і аргументуйте, чому цей предмет для вас найбільш корисний).

5. Які навчальні предмети, на вашу думку, можна було б не вивчати в школі?

6. Які навчальні предмети варто було б включити у навчальний план і чому?

Опрацювання результатів. Аналіз змісту відповідей дозволяє встановити характер навчально-пізнавальних мотивів учня, наявність у нього певних схильностей.