- •Збірник вправ і задач з навчальної дисципліни “Основи початкового курсу математики”
- •Розділ 1. Математичні поняття, речення і доведення
- •1.1. Математичні поняття. Обсяг і зміст поняття. Означення понять, вимоги до означення понять
- •1.2. Висловлення, висловлюванні форми
- •1.3. Відношення слідування і рівносильності математичних речень. Необхідні і достатні умови
- •1.4. Структура теореми. Види теорем
- •1.5. Способи розв’язування текстових задач
- •Розділ 2. Множини і операції над ними
- •2.1. Поняття множини, способи задання множин. Відношення між множинами
- •2.2. Перетин та об’єднання множин, доповнення підмножини
- •2.3. Декартовий добуток множин
- •2.4. Зображення декартового добутку двох числових множин
- •2.5. Комбінаторні задачі
- •Розділ 3. Відповідності і відношення
- •3.1. Поняття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень
- •3.2. Відношення еквівалентності
- •3.3. Відношення порядку
- •3.4. Поняття відповідності
- •3.5. Взаємно однозначні відповідності
- •Розділ 4. Поняття числа і дій над натуральними числами
- •4.1. Поняття натурального числа і числа нуль
- •4.2. Теоретико-множинний зміст суми і різниці натуральних чисел
- •4.3. Теоретико-множинний зміст добутку цілих невід’ємних чисел
- •4.4. Відношення «більше в», «менше в»
- •4.5. Ділення з остачею
- •Розділ 5. Запис чисел і алгоритм дій над ними
- •5.1. Додавання багатоцифрових чисел
- •5.2. Віднімання багатоцифрових чисел
- •5.3. Множення багатоцифрових чисел
- •5.4. Ділення багатоцифрових чисел
- •Розділ 6. Подільність цілих невід’ємних чисел
- •6.1. Поняття відношення подільності, його властивості
- •6.2. Подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел
- •6.3. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •6.4. Ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5, 9
- •6.5. Алгоритм Евкліда
- •Розділ 7. Додатні раціональні числа
- •7.1. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа
- •7.2. Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів
- •7.3. Додавання і віднімання раціональних чисел
- •7.4. Множення і ділення додатних раціональних чисел
- •7.5. Нескінченні десяткові періодичні дроби
- •Розділ 8. Дійсні числа
- •8.1. Поняття додатного дійсного числа
- •8.2. Дії над дійсними числами
- •8.3. Від’ємні числа
- •Розділ 9. Рівняння, нерівності, функції
- •9.1. Поняття про рівняння. Рівносильність рівнянь з однією змінною
- •9.2. Поняття нерівності. Рівносильність нерівностей
- •9.3. Поняття про функцію
- •9.4. Лінійна функція
- •9.5. Пряма і обернена пропорційності
- •Розділ 10. Поняття величини, її вимірювання
- •10.1. Поняття величини та поняття вимірювання величин
- •10.2. Довжина відрізка і його вимірювання
- •10.3. Площа фігури і її вимірювання
- •10.4. Проміжки часу і їх вимірювання
- •Література
3.2. Відношення еквівалентності
1. Х – множина прямих площини. Яке з наступних відношень є відношенням еквівалентності на цій множні:
1) « х паралельне у»; 2) «х перпендикулярне у»; 3) «х перетинає у»?
2. На множині Х = {1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10} задано відношення «мати один і той самий залишок при діленні на 3». Покажіть, що дане відношення є відношення еквівалентності, і запишіть всі класи еквівалентності, на які розбивається множина Х. Скільки таких класів вийшло?
3. Скільки класів еквівалентності визначає на множині Х (див. задачу 2) відношення «мати один і той самий залишок при діленні на 4»? Запишіть ці класи. Назвіть по одному представнику кожного класу.
4. На множині М прямокутників (рис.11) задано відношення рівновеликості. Покажіть, що воно є відношенням еквівалентності, і назвіть класи, на які розіб’ється множина М за допомогою цього відношення.
Рис. 11
5. Чи можна розбити множину Х = {7 – 3; 22; 5· 2; 60 : 6; 1 + 3; 0 : 4;
0 · 10; 4 : (10 – 10)} на класи за допомогою відношення «мати рівні значення»?
6. Поясніть, чому відношення рівності відрізків є відношенням еквівалентності, а відношення «коротше» не є відношенням еквівалентності.
7. На множині Х = {213, 37, 21, 87, 82} задано відношення Р – «мати у записі однакові цифри». Чи є Р відношенням еквівалентності?
8. Відношення Т – «мати одне і те саме число дільників» задано на множині {1, 2, 4, 6, 7, 8, 10, 11}. Покажіть, що Т – відношення еквівалентності, і запишіть всі класи еквівалентності.
9. На множині цілих чисел від 0 до 999 задано відношення R – «мати в записі одну і ту ж кількість цифр». Покажіть, що R – відношення еквівалентності. На скільки класів воно розбиває дану множину чисел? Назвіть найменший і найбільший елементи кожного класу розбиття.
10. Скільки класів еквівалентності визначається на множині натуральних чисел відношення «закінчується одною і тою ж цифрою»? Назвіть по одному представнику кожного класу.
3.3. Відношення порядку
1. Х – множина відрізків. Які з наступних відношень є відношеннями порядку на цій множині:
1) «х дорівнює у»; 2) «х довше у»; 3) «х коротше у на 2 см»; 4) «х довше у в 3 рази».
2. На множині Х = {3, 6, 9, 12, 15} задано відношення «х – дільник у». Покажіть, що це відношення впорядковує множину Х. Чим цей порядок відрізняється від того, який встановлюється в множині Х за допомогою відношення «більше»?
3. Чи впорядковує множину Х (див. задачу 2) відношення «менше чи дорівнює»? Побудуйте граф цього відношення.
4. Чи впорядковує множину натуральних чисел відношення «слідувати за»? А відношення «безпосередньо слідувати за»?
5. М – множина кіл на площині, R – відношення «коло х лежить всередині кола у». Чи впорядковує дане відношення множину М?
6. Чи можна впорядкувати множину прямих площини за допомогою відношень: 1) «пряма х перетинає пряму у»; 2) «пряма х перпендикулярна прямій у»?
3.4. Поняття відповідності
1. Таблиця (рис. 12) являє собою графік чергування в кімнаті дівчат , які проживають у гуртожитку. Відповідність між якими множинами встановляє ця таблиця? Що являє собою кожна впорядкована пара, що належить даній відповідності? Чи можна задати другу відповідність між даними множинами? Як це зробити?
Рис. 12
2. Студент заплатив за книжку 70 грн., за зошит - 3 грн., за олівець - 5грн., за пензлик - 6 грн., за гумку - 4 грн. Відповідність між якими двома множинами при цьому встановлено?
3. Обчисліть площі фігур, що зображені на рис. 13. Відповідність між якими множинами встановлено? Побудуйте граф цієї відповідності, позначивши кожну фігуру точкою F1, F2, …, F6.
Рис. 13
4. На рис. 14 зображений граф відповідності Р. Запишіть всі пари чисел, що знаходяться в цьому відношенні. Встановіть між даними множинами А і В дві інші відповідності.
Рис.14
5. Дані множини: М = {-1, 1, -2, 2, -3, 3, 0, -4, 4} і N – множина натуральних чисел. Відповідність R між елементами цих множин – «квадрат числа m дорівнює числу n», причому , . Запишіть множину пар, що находяться в заданій відповідності. Чи правда, що:
1) ( - 3, 9) ; 2) (0, 0) ; 3) (- 4, 16) ?
6. Відповідність «менше» задано між елементами множин А = {1, 2, 4, 6} і В = {5, 7}. Побудуйте графік цієї відповідності. Яким буде графік відповідності «менше на 1» між елементами тих же множин?
7. Елементи множин Х = {0, 1, 2, 3, 4, 5} і Y = Z находяться у відповідності «число х менше числа у на 3», , . Який з нижче наведених графіків (рис. 15) є графіком даної відповідності?
Рис. 15
8. На рисунку 16 наведений графік відповідності між множинами Х і Y. Скільки пар чисел знаходиться у заданій відповідності? Чи належать множині Х числа 2; 0; 2,7; -1,5, а множині Y числа 4; 0; -1; 0,5? Чи знаходяться в заданій відповідності пари чисел (0, 0), (-1, 4), (-2, -4)?
9. Графіком відповідності Р, заданої між множинами Х і Y, є прямокутник ABCD (рис. 17). Назвіть координати трьох точок, що належать цьому графіку. Вкажіть характеристичну властивість чисел, що належать множинам Х і Y.
Рис. 16 Рис. 17
10. Дані множини Х = {2, 5} і Y = {3, 6}. Перерахуйте елементи декартового добутку даних множин і утворіть всі підмножини отриманої множини. Яка з підмножин задає відповідність:
1) «більше»; 2) «менше»; 3) «більше чи дорівнює»?
11. Наведіть приклади завдань початкового курсу математики, при виконанні яких розглядаються відповідності між:
1) множиною відрізків і множиною натуральних чисел;
2) множиною прямокутників і множиною натуральних чисел;
3) множиною рівнянь і множиною натуральних чисел.